03.05.2012 Справа № 1-55/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2012 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

при секретарі Клімчук Т.Я.,

з участю представника потерпілої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Рибальське Охтирського району Сумської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, працює на посаді техніка-фотограмметриста в/ч А3796, зареєстрована: АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

в с т а н о в и в:

04.09.2011 року близько 13 год. 20 хв. ОСОБА_3, знаходячись на кухні лівого блоку першого поверху гуртожитку військової частини А3796, що розташований в будинку АДРЕСА_2, умисно, на ґрунті особистих неприязнених відносин, кинула картоплею у ОСОБА_4, внаслідок чого заподіяла їй тілесне ушкодження у виді забою м'яких тканин із синцем в ділянці правої молочної залози, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №95/156 від 28.12.2011 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині не визнала та показала, що вдень 04 вересня 2011 року вона, знаходячись на кухні гуртожитку військової частини А3796, в якому проживає, разом із ОСОБА_5, потерпілою та своєю донькою, побачила як ОСОБА_4 схватила її дитину за волосся, яка в той час прийшла помити руки і її волосся впало на зелень потерпілої, та у грубій формі сказала, щоб вона не клала їх у мийку. Після цього між підсудною та потерпілою розпочався словесний конфлікт на який стали приходити сусіди. Пояснивши їм суть конфлікту, підсудна вийшла з кухні, але через деякий час повернулась. В той час потерпіла стояла з права біля мийки. В цей момент прийшов чоловік потерпілої та став запитувати навіщо вона чіпає його вагітну дружину, відповівши йому, вона хотіла піти, але потерпіла схватила її за волосся та ОСОБА_6 тримав її за праву руку. На крики підсудної прийшов її чоловік та інші сусіди. Зазначила, що будь-яких тілесних ушкоджень потерпілій не завдавала та картоплю в неї не кидала. Цивільний позов потерпілої не визнала (а.с.73-74).

Однак, незважаючи на не визнання вини підсудною, її вина у скоєні злочину повністю доведена зібраними по справі доказами, а саме:

- показаннями у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила, що 04 вересня 2011 року близько 13 год. 20 хв. вона знаходилась на кухні гуртожитку військової частини А3796, в якому проживає, та готувала борщ. Біля мийки лежало багато овочів, в тому числі три картоплини. Підсудна в той час теж знаходилась на кухні біля свого столу. В цей момент зайшла донька підсудної та хотіла помити руки, але її волосся впало на овочі. Потерпіла, сказавши дитині, щоб та була обережніше, поклала її волосся їй на плече. З цього приводу підсудна почала кричати навіщо вона чіпає її доньку, а остання помивши руки, вийшла з кухні. Між потерпілою та підсудною розпочався словесний конфлікт та в цей час зайшла кума підсудної ОСОБА_5, яка підтримавши ОСОБА_3, знову вийшла. Після цього прийшов її співмешканець ОСОБА_6, якому потерпіла пояснила причину сварки. ОСОБА_6, намагаючись вияснити у підсудної навіщо вона свариться, став між нею та потерпілою. У цей час підсудна, взявши картоплину, кинула нею у потерпілу в область грудей, після чого пішла з кухні. Відразу після цих подій на кухню зайшли чоловік підсудної та ОСОБА_5, розпитуючи про конфлікт, також підійшли сусіди ОСОБА_7, які постояли декілька хвилин та пішли. Ввечері потерпіла відчула біль, віддаючий у плече та в місці попадання картоплі виявила почервоніння. У подальшому вона звернулась до травмпункту та бюро судово-медичних експертиз (а.с.74-75);

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який підтвердив, що 04 вересня 2011 року приблизно о 13 год. 20 хв. він почув шум та голосну розмову між потерпілою і підсудною. Зайшовши на кухню гуртожитку військової частини А3796, в якому проживає, свідок став з'ясовувати причину сварки, ставши між ними, але побачив як ОСОБА_3 взяла картоплину у руку та кинула нею в область грудей потерпілої. У зв'язку з цим він став тримати підсудну та зрозумівши, що небезпека для ОСОБА_4 закінчилась, відпустив. Підсудна відразу пішла з кухні. Однак, після цих подій на кухню зайшли чоловік підсудної та пізніше родина ОСОБА_7. У подальшому потерпіла звернулась до лікарів (а.с.75-76);

- висновком судово-медичної експертизи №95/156 від 28.12.2011 року, згідно якого у ОСОБА_4 виявлено тілесне ушкодження у виді забою м'яких тканин із синцем в ділянці правої молочної залози, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Ушкодження по терміну заподіяння може відповідати 04.09.2011 року та могло утворитись за обставин про які зазначає потерпіла (а.с.38);

- показаннями експерта ОСОБА_8, яка у судовому засіданні підтвердила зроблений нею судово-медичний висновок №95/156 від 28.12.2011 року щодо виявлених тілесних ушкоджень у потерпілої та пояснила, що час нанесення тілесних ушкоджень може визначити в точності лише до 2 діб, при цьому самоспричинення тілесного ушкодження потерпілою в даному випадку виключається та предметом завдання ушкодження могла бути картоплина (а.с.83-84);

- іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Зокрема, аналізуючи показання підсудної, які вона давала під час судового слідства, показання свідків сторони захисту ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, суд приходить до висновку, що вони постійно плутаються, змінюють їх та є не послідовними.

Так, під час свого допиту у судовому засіданні підсудна повідомляла, що після того як ОСОБА_4 схватила її доньку за волосся і в результаті чого між ними розпочався словесний конфлікт, в цей момент стали приходити сусіди та її чоловік. Пояснивши їм суть конфлікту, підсудна та сусіди вийшли з кухні, але вона через деякий час повернулась. В той час потерпіла стояла з права біля мийки. В цей момент прийшов чоловік потерпілої і ОСОБА_4 схватила її за волосся, а ОСОБА_6 тримав її за праву руку. На крик підсудної знову прийшов її чоловік та інші сусіди (а.с.73-74). Однак, допитаний чоловік підсудної ОСОБА_9 пояснив, що 04.09.2011 року, почувши крики дружини, прийшов на кухню та побачив там потерпілу, ОСОБА_6 і підсудну, яка повідомила, що її тягали за волосся. Потім прийшли сусіди ОСОБА_7 та ОСОБА_5 У подальшому ОСОБА_9 змінив показання та зазначив, що прийшов на кухню разом з ОСОБА_5 При цьому з показань ОСОБА_9 вбачається, що він на крик дружини приходив на кухню один раз, а не двічі, як це зазначає підсудна, до того ж на кухні вже був ОСОБА_6 (а.с.76). Крім того, допитана ОСОБА_5 показала, що 04.09.2011 року вона приїхала до підсудної в гості і дійсно була присутня при тому як потерпіла брала доньку ОСОБА_3 за волосся, а потім вона понесла тарілки до кімнати. Через деякий час прийшла підсудна і розповіла, що її тягали за волосся. І тільки після цього, вона, підсудна та її чоловік прийшли на кухню, де знаходились потерпіла та ОСОБА_6 Також пізніше підійшли ОСОБА_7. Далі ОСОБА_5 взагалі зазначила, що підсудна вказувала їм про те, що її лише намагались хватати за волосся (а.с.77). Також у судовому засіданні була допитана ОСОБА_7, яка всупереч показань даних свідків пояснила, що 04.09.2011 року у денний час знаходилась на кухні гуртожитку, коли підсудна готувала їсти, а потерпіла щось мила. Потім вона вийшла, однак повернувшись, побачила як ОСОБА_4 відтягувала дитину ОСОБА_3 за волосся. Там вона в тому числі побачила ОСОБА_6, який разом із потерпілою грубив підсудній. У подальшому ОСОБА_7 стала пояснювати, що потерпіла тягала підсудну за волосся, а ОСОБА_6 тримав її за руки (а.с.77-78).

Таким чином, викладене свідчіть про нещирість показань підсудної та її свідків, а також те, що ОСОБА_3 намагається уникнути кримінальної відповідальності за скоєний нею злочин. До того ж ОСОБА_9 та ОСОБА_5 є чоловіком та відповідно кумою підсудної, ОСОБА_7 являється її сусідкою, а тому вони зацікалені у вирішенні даної справи на користь ОСОБА_3, у зв'язку з цим суд оцінює їх показання критично.

Показання потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_6 та експерта ОСОБА_8 навпаки є послідовними та в цілому узгоджуються з матеріалами справи, а тому сумнівів в їх правдивості у суду не виникає.

Суд не вважає істотною обставиною для обвинувачення, що тілесні ушкодження потерпілій заподіяні картоплиною, яка була втрачена, оскільки достовірно встановлено, що підсудна завдала тілесні ушкодження потерпілій картоплиною, яка потім була знищена.

Отже, суд приходить до висновку, що вина підсудної у скоєнні інкримінованого їй злочину повністю доводиться зібраними по справі доказами, будь-яких даних, які б спростовували її непричетність під час судового слідства не здобуто.

Під час судового розгляду потерпілою до підсудної заявлено цивільний позов про відшкодування коштів затрачених на судово-медичне обстеження в розмірі 183, 00 грн. та моральної шкоди в розмірі 24960, 00 грн.

Вирішуючи вищевказані спірні взаємовідносини позивача та відповідача, суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Ця шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем за судово-медичне обстеження сплачено 183, 00 грн. (а.с.30), а тому її позов в частині матеріального відшкодування задовольняється повністю.

Судом також беззаперечно встановлено, що внаслідок ушкодження здоров'я, яке було завдано діями відповідача, позивачу заподіяна і моральна шкода, яка виявилась у фізичних, больових та моральних стражданнях, що змусило позивача змінити звичний спосіб життя, проводити лікування.

Так, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування їй моральної шкоди, суд, враховує стан її здоров'я, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також майновий стан підсудної, тобто реальну можливість відшкодувати нею завдану шкоду позивачу, вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Суд вважає, що дії підсудної повинні кваліфікуватися за ч.1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Обираючи міру покарання, суд враховує, що підсудна скоїла злочин, який віднесений до категорії невеликої тяжкості.

Обставин, що пом'якшують відповідальність підсудної, суд не знаходить.

Обставиною, яка обтяжує відповідальність підсудної суд вважає вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для неї перебувала у стані вагітності.

За місцем роботи підсудна характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра, заміжня, на утриманні має малолітню дитину, працює, не судима.

За даних умов, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу підсудної, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, думку учасників процесу, суд вважає, що для виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_3 достатньо призначити їй покарання у виді штрафу.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення підсудної та попередження нових злочинів.

Речові докази відсутні, судових витрат не має.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання по цій статті у виді штрафу в розмірі 850, 00 (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) грн.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 183, 00 (сто вісімдесят три грн. 00 коп.) грн. та моральну шкоду в розмірі 2000, 00 (дві тисячі грн. 00 коп.) грн.

В решті позову відмовити.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію протягом 15 діб із моменту проголошення вироку.

Суддя: О. П. Сингаївський