АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ткачук О.О.

суддів Луняченко А.В., Комлевої О.С.

при секретарі Султановій Ю.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2011 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

У вересні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення з відповідачів за кредитним договором заборгованості в солідарному порядку в сумі 1 186 966,91 гривень, посилаючись на те, що відповідачі належним чином свої зобов'язання не виконують.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2011 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління було задоволено.

На дане рішення були принесені апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в яких ставляться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління.

Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

_____________________________________________________________________________

Справа №22ц-3039/2011 р. Головуючий у І-ї інстанції

Толкаченко О.О.

Категорія: 27 Доповідач: Ткачук О.О.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського облуправління ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 19 травня 2008 р. укладено кредитний договір № 2355-н на суму 933 000 грн. строком до 19 травня 2028 року

Позичальник, згідно п.1.5 кредитного договору, зобов'язався щомісячно здійснювати погашення кредиту й сплачувати нараховані відсотки.

У забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, Банком 19 травня 2008 року було укладено договір поруки № 1 з ОСОБА_1, за п. 1.1. якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а відповідачі не зробили оплату по кредиту й нарахованих відсотках, на претензію не відреагували, у результаті чого за ними утворилась заборгованість усього в сумі 1 186 966,91 грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 525 ЦК України). Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статей 553, 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління.

Судова колегія не приймає до уваги посилання в апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на те, що підписи до договорах кредиту та поруки виконані не ними, оскільки такі твердження є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Також судова колегія не приймає до уваги вимоги відповідачів про зупинення провадження по справі у зв'язку з порушенням 22 вересня 2010 року слідчим в ОВС Головного слідчого управління СБ України кримінальної справи за фактом заволодіння службовими особами Одеської обласної філії ПАТ «Державний ощадний банк України» грошовим коштами банк, оскільки факт наявності такої постанови не має преюдиціального значення, оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розглянути справу до вирішенні іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Як вбачається з копії постанови, яка надійшла до апеляційного суду з управління Головного слідчого управління СБУ, по справі розпочато тільки досудове слідство, тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Головуючий _______________ О.О. Ткачук

Судді _______________ А.В. Луняченко

_______________ О.С. Комлева