АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ткачук О.О.
суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Султановій Ю.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановила:
У березні 2009 року Публічне акціонерне товариство «БТА Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 06 лютого 2008 року в сумі 8 966 435, 36 гривень.
При цьому, позивач посилався на те, що 06 лютого 2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №001/014/08-22-1, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 5 531 422, 00 гривень на поточні потреби.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 06 лютого 2008 року між позивачем та відповідачами був укладений договір поруки, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 зобов'язався солідарно відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань перед позивачем щодо повернення основної суми кредиту, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.
Однак, взяті на себе зобов'язання відповідачі не виконували, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідачі позовні вимоги не визнали.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2010 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» було задоволено частково.
На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені.
Справа №22ц-482/2011 р. Головуючий у І-ї інстанції
Гаращенко Д.Р.
Категорія: 27 Доповідач: Ткачук О.О.
Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи сповіщені належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №001/014/08-22-1, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 5 531 422, 00 гривень на поточні потреби.
Термін користування кредитом сторони був визначений сторонами до 6 лютого 2013 року.
Згідно з п.3.1. кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом в розмірі 20 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 06 лютого 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №001/-14/08-22-1, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов'язань щодо повернення основної суми кредиту, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.
Крім того, 06 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку була надана належна відповідачеві земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1
Взяті на себе зобов'язання відповідачі не виконували, у зв'язку з чим станом на 16 березня 2009 року утворилася заборгованість, сума якої склала 8 966 435, 36 грн.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1049 ЦК України передбачається, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.7.1. кредитного договору, позивач має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 дострокового повернення загальної заборгованості за кредитом, стягнення процентів за користування кредитом і виконання всіх інших грошових зобов'язань відповідача за кредитним договором, зокрема, в разі порушення умов, невиконання чи неналежне виконання відповідачем будь-яких зобов'язань, передбачених кредитним договором.
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей трок (термін).
Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (належне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальншика повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частин позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому.
Статтею 550 ЦК України передбачається, що право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором аб законом.
Як вбачається п.10.1 кредитного договору, за порушення терміну здійснення ануїтетних платежів за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язкову боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «БТА Банк».
Судова колегія не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 щодо невірного розрахунку суми пені за договором кредиту, оскільки апелянт не надав жодного доказу щодо невірності та необґрунтованості такого розрахунку
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Головуючий підпис О.О. Ткачук
Судді підпис Г.О. Косогор
підпис Н.В. Ісаєва
З оригіналом згідно. Суддя О.О. Ткачук