Справа №22Ц-2143/2008 р.                                                            Головуючий у 1 інстанції Унятицький Д.Є.

Категорія 33                                                                                       Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А..

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 червня 2008 року                                                                                                                                           м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді :  Яворського М.А. 

суддів                           Воробйової Н.С., Приходька К.П. 

при секретарі               Колесник  Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Бородянської районної державної адміністрації на рішення Бородянського районного суду Київської області від 04 квітня 2008 року в цивільній справі за  позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Агроконтраст", Новозаліської сільської ради, Бородянської районної державної адміністрації, третя особа: Бородянське районне управління земельних ресурсів про встановлення права на земельну частку (пай) та отримання сертифікату на право на земельну частку (пай),

встановила:

У січні 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він з 21 жовтня 1985 року по 4 вересня 1986 року працював водієм в колгоспі „Дружба" Чорнобильського району Київської області. У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС наказом № 2 від 4 вересня 1986 року його було звільнено та прийнято на роботу в колгосп "Дружба" с. Нове Залісся Бородянського району Київської області, де працював до 17 лютого 1997 року.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та просив визнати за ним право на земельну частку (пай)  відповідно до абзацу 5 ст. 1 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"  як особі, яка евакуйовані із зони відчуження та як члену КСП «Дружба» с. Нове Залісся, Бородянського району Київської області.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 04 квітня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі паю членів КСП "Дружба" с. Нове Залісся Бородянського району Київської області - 1,66 га в умовних кадастрових гектарах вартістю 2805 (дві тисячі вісімсот п'ять) гривень.

В апеляційній скарзі  відповідач по справі Бородянська РДА, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду встановленим обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 з 1985 року по 1986 рік працював водієм в колгоспі „Дружба" Чорнобильського району Київської області та був його членом. В 1986 році він був евакуйований із зони відчуження в с. Здвижівку де в подальшому працював та був членом колгоспу "Дружба" по 17 лютого 1997 року .

З наявних в матеріалах справи документальних доказів вбачається, що Державний акт на право колективної власності на землю був виданий КСП «Дружба» 19 березня 1996 року ( а.с.10, 11).

Вирішуючи вказані позовні вимоги  та задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що позивач по справі на момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю  являвся членом КСП «Дружба» та відповідно до вимог  ч.3 ст. 35 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також   п.2  Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 р. мав право на отримання земельної частки (паю), але не був включений до списків на отримання вказаного паю. Оскільки про порушення свого права він узнав лише з відповіді в.о. начальника управління земельних ресурсів у Бородянському районі №257 від 10 грудня 2007 року, тому суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Колегія суддів вважає даний висновок суду першої інстанції обґрунтованим та законним виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог ч.3 ст. 35 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадяни, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, що до набрання чинності цим Законом проживали у сільській місцевості, мають право на отримання земельної частки (паю) за новим місцем роботи (проживання) із земель запасу та резервного фонду в розмірі та в порядку, визначених законодавством.

 Пунктом 2 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995р. передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Статтею 25 ЗК України визначено, що при приватизації земель державних комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що позивач як особа евакуйована із зони відчуження  являвся членом КСП «Дружба» с. Нове Залісся на момент видачі Державного акту на право колективної власності на земельну ділянку, до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю включений не був що підтверджується  відповіддю начальника управління земельних ресурсів у Бородянському районі №257 від 10 грудня 2007 року, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування вказаного рішення. 

Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Бородянської районної державної адміністрації  відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 04 квітня 2008 року залишити без змін.   

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.  

Головуючий :

Судді :