АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/2077/12 Справа № 2-6552/11 Головуючий у 1 й інстанції - Макаров М.О. Доповідач - Костюченко Н.Є.

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді- Костюченко Н.Є. суддів - Осіяна О.М., Максюти Ж.І.

при секретарі - Майна Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ТОВ «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада», ПАТ «Укрсоцбанк»- про визнання дійсним договору оренди, визнання недійсним договору іпотеки, визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2011 р., яким задоволені вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність рішення дійсним обставинам справи.

У позові ОСОБА_3 просила визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1, визнати недійсним договір іпотеки № 17 від 18 січня 2008 року, укладений між ТОВ «МБК «Україна-Канада» та ПАТ «Укрсоцбанк»щодо спірного майна, скасувати заборону його відчуження та виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна запис щодо заборони на вказаний будинок.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.01.2008 року між позивачкою та ТОВ «МБК «Україна-Канада»був укладений Договір оренди будинку з правом викупу за адресою: АДРЕСА_1.. Виходячи з того, що позивачка, як фактичний власник житла, що виконала умови договору у повному обсязі, не може отримати право власності на свій будинок у зв'язку із порушенням ТОВ «МБК «Україна-Канада»своїх договірних зобов'язань, суд на підставі ч.2ст.220 ЦКУ задовольнив вимоги ОСОБА_3

Апеляційний суд вважає рішення таким, що повинне бути скасованим, а в задоволенні позову ОСОБА_3 -відмовлено, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір, суд порушив вимоги ст.ст. 213, 214 ЦПКУ щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦКУ якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Матеріалами справи встановлено, що 03.01.2008 року між позивачкою та ТОВ «МБК «Україна-Канада»був укладений Договір оренди будинку з правом викупу (далі - Договір) за адресою: АДРЕСА_1. 18 січня 2008 року між ТОВ «МБК «Україна-Канада» та ПАТ «Укрсоцбанк»було укладено договір іпотеки, предметом якого є орендований будинок.

Відповідно до п 1.1. Договору оренди відповідач ТОВ «МБК «Україна-Канада»передає, а позивачка ОСОБА_3 приймає у тимчасове володіння та користування будинок з наступною передачею у власність. Пунктом 8.1 Договору передбачено, що будинок, що орендується, переходить у власність ОСОБА_3 (Орендаря), після закінчення строку оренди, якщо вона внесе ТОВ «МБК «Україна-Канада»(Орендодавцю) всю належну орендну плату за час оренди. Згідно п. 8.2, 8.3 Договору перехід права власності на об'єкт від Орендодавця до Орендаря оформлюється шляхом складання (підписання та скріплення печатками) Сторонами відповідного договору купівлі-продажу, який повинен бути укладений у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Виходячи з цього, основним предметом Договору є оренда нерухомого майна, яке на праві власності ОСОБА_3 не належало і до цього часу не належить, а питання про реалізацію її права викупу спірного майна має бути вирішено шляхом укладення угоди з ТОВ «МБК «Україна-Канада», як це передбачено вказаними вище пунктами договору. Доказів того, що відповідач ухилявся від укладення договору купівлі-продажу нерухомості -позивачкою не надано.

Таким чином, суд першої інстанції помилково застосував до цих правовідносин положення ст. 220 ЦКУ та необґрунтовано визнав за ОСОБА_3 право власності на спірне майно.

Висновок районного суду про визнання недійсним договору іпотеки та скасування заборони відчуження будинку також не можна визнати вірним, оскільки ТОВ «МБК «Україна-Канада»є єдиним власником спірного майна, тому згідно положень діючого законодавства, зокрема ЗУ "Про іпотеку" від 05.06.2003, № 898-IV, правомірно, на законних підставах 18.01.2008. передав майно в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк».

Виходячи з цього, позивачка звернулась до суду всупереч умовам Договору та положенням діючого законодавства, а тому в задоволенні її вимог має бути відмовлено.

Оскільки висновки районного суду не відповідають встановленим обставинам справи та наданим доказам, його рішення про задоволення позову згідно вимог п.3,4 ст.309 ЦПКУ підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. 307, 309пп.3,4 ЦПК України, апеляційний суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2011р. - скасувати.

У позові ОСОБА_3 до ТОВ «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада», ПАТ «Укрсоцбанк»- про визнання дійсним договору оренди, визнання недійсним договору іпотеки, визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

СУДДІ

Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку у 20-денний строк.