02.04.2012 Справа № 1-136/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого Сингаївського О.П.,

при секретарі Клімчук Т.Я.,

з участю прокурора Зеленюка Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Буча Київської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, працює завідуючим складом ТОВ «Фабрикант ХХІ», проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України,

встановив:

Приблизно в середині листопада 2011 року ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, з власного ноутбуку марки «Аsus», через мережу Інтернет, замовив обладнання (автомобільні брелоки) із вбудованими відео-аудіо записуючими пристроями в кількості 5 (п'яти) штук, які йому були доставлені кур'єром за місцем його проживання, за що ОСОБА_1 сплатив 1000 грн.

Згодом, свідомо знаючи, що придбане ним обладнання належить до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, придбання, збут та використання якого є протизаконним, умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збуту спеціального технічного засобу негласного отримання інформації, а саме автомобільних брелоків із вбудованими відео-аудіо записуючими пристроями, вирішив вчинити збут автомобільних брелоків в кількості 5 (п'яти) штук із вбудованими відео-аудіо записуючими пристроями.

Так, 19.12.2011 р. ОСОБА_1, знаходячись на автобусній зупинці у м. Буча Київської області, познайомився з раніше невідомою йому особою, яка згодом брала участь у проведенні відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»оперативно-розшукового заходу -оперативної закупівлі та виступала під легендованим ім'ям «ОСОБА_2». В ході розмови особа на ім'я «ОСОБА_2»поцікавилася місцем продажу радіообладнання в м. Буча з метою придбання невеликих розмірів відеокамер, на що ОСОБА_1 запропонував закамуфльовані під автомобільні брелоки спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації. В кінці розмови ОСОБА_1 домовився з особою на ім'я «ОСОБА_2»про збут означених спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації в розмірі 1200 грн.

20.12.2011 р., реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, незаконно, з корисливих спонукань, будучи обізнаним про приналежність вищеозначених обладнань до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, придбання, збут та використання яких є незаконним, на території Київської площі, що розташована у м. Буча Київської області поблизу кінотеатру «Акваріус», збув покупцю на ім'я «ОСОБА_2»за 1200 грн. спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації у вигляді автомобільних брелоків в кількості 5 штук.

Того ж дня, співробітниками Управління СБ України в Київській області під час огляду місця події за адресою: Київська область, м. Буча, Київська площа, поблизу кінотеатру «Акваріус», у ОСОБА_1 вилучили грошові кошти у сумі 1200 грн. ( 6 купюр номіналом 200 гривень), а у покупця на ім'я «ОСОБА_2»спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, а саме автомобільні брелоки в кількості 5 (п'яти) штук із вбудованими відео-аудіо записуючими пристроями.

Згідно висновку судово-технічної експертизи № 3/3 від 10.01.2012 р. автомобільні брелоки із вбудованими відео-аудіо записуючими пристроями відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав повністю та показав, що він, приблизно в середині листопада 2011 року, знаходячись за місцем свого проживання, з власного ноутбуку, через мережу Інтернет, замовив автомобільні брелоки із вбудованими відео-аудіо записуючими пристроями в кількості 5 штук, які йому були доставлені кур'єром за місцем його проживання, за що він сплатив 1000 грн.

Згодом, свідомо знаючи, що придбане ним обладнання належить до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації вирішив вчинити збут цих автомобільних брелоків.

Так, 19.12.2011 р. він, знаходячись на автобусній зупинці у м. Буча Київської області, познайомився з раніше невідомою йому особою на ім'я «ОСОБА_2»з яким домовився про збут означених брелоків в розмірі 1200 грн.

20.12.2011 р., він, знаходячись на території Київської площі, що розташована у м. Буча Київської області поблизу кінотеатру «Акваріус», збув покупцю на ім'я «ОСОБА_2»за 1200 грн. спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації у вигляді автомобільних брелоків в кількості 5 штук.

Підсудний окрім визнання своєї вини у скоєному злочині, повністю визнав кваліфікацію своїх дій, докази, на які посилався орган досудового слідства, пояснив, що показання під час судового слідства він давав добровільно, без будь-якого примусу. В скоєному підсудний щиро розкаявся, просив суворо не карати.

У зв'язку із повним визнанням підсудним своєї вини в скоєному злочині, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового слідства, дослідження зібраних по справі доказів за згодою учасників процесу було обмежене допитом підсудного, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, та дослідженням матеріалів справи, що його характеризують.

Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.359 КК України як незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Враховуючи вимоги ст.275 КПК України, суд вважає таку кваліфікацію правильною.

Обираючи міру покарання, суд враховує, що підсудний скоїв злочин, який віднесено до злочинів середньої тяжкості.

Обставиною, що пом'якшує відповідальність підсудного суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного суд не знаходить.

За місцем проживання підсудний характеризується позитивно, не одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, працює, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра, має молодий вік.

За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, його майновий стан, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, і тому підсудному слід обрати міру покарання у виді штрафу.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід у відношенні підсудного суд залишає без змін.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитись у відповідності до вимог ст.81 КПК України. Цивільний позов по справі не заявлений. Судові витрати суд відшкодовує за рахунок підсудного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України та призначити йому покарання по цій статті у виді штрафу в розмірі 5000, 00 (п'яти тисяч гривень 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України судові витрати в розмірі 981 гривень 20 копійок за проведення судово - технічної експертизи.

Речові докази: грошові кошти в сумі 1200, 00 грн. залишити в ФІНВ УСБ України в Київській області; п'ять предметів у виді брелоків із вбудованим відео-аудіо записуючим пристроєм -знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію протягом 15 діб із моменту проголошення вироку.

Суддя: О. П. Сингаївський