АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ткачук О.О.
суддів Комлевої О.С., Ісаєвої Н.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дитині війни»,
встановила:
У січні 2010 року позивачка звернулась до суду зі вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дитині війни».
Відповідач позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково - зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси нарахувати та виплатити позивачці щомісячну державну соціальну допомогу «Дитям війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 31 грудня 2008 року по 30 вересня 2009 року з урахуванням вже виплачених сум.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням, Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси звернулось з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
З'ясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянта та рішення суду в межах апеляційної скарги, оцінивши належність та допустимість наданих позивачем доказів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.І ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з неналежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Справа №22а-21251/2011р. Головуючий 1- ої інстанції
Целух А.П.
Доповідач: Ткачук О.О.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 є особою, яка відноситься до категорії «Діти війни».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діти війни - це ті, яким на 2 вересня 1945р. не виповнилось 18 років. Так, згідно паспортних даних ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, отже на неї розповсюджується дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та вона має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Однак, відповідачем не проводилось нарахування та виплата зазначеної соціальної допомоги у 2006-2007 роках, а в 2008 та в 2009 роках виплати проводились в неналежному розмірі - меншому, ніж встановлено законом (замість 30% в даному випадку виплачувалось 10% згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»).
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2009 року було зобов'язано Управління Пенсійного фонду в Малиновському районі м. Одеси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Позивачка звернулась з позовом до суду, оскільки в 2009 році їй не була нарахована в повному розмірі щомісячна державна соціальна допомога як «Дитині війни».
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач повинний був здійснити нарахування та виплату коштів в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком з січня по вересень за 2009 рік, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Тобто, на час винесення постанови, враховуючи зазначені рішення Конституційного Суду України, чинною та конституційною є норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону від 18 листопада 2004 року. А тому, соціальна допомога має сплачуватись відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в ред. Від 18 листопада 2004 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги вищу юридичну силу Закону України «Про соціальний захист дітей війни» над Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, щомісячна соціальна допомога «Дітям війни» в 2009 році мала сплачуватися відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з доповненнями до Закону від 18 листопада 2004 року, тобто в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. При цьому, відповідно до ст. 11 КАС України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог, відповідно до яких позивач просив здійснити перерахунок за період з 01 січня по 30 вересня 2009 р. Тобто, позивачу необхідно нарахувати 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня по 30 вересня 2009 р.
Відповідачем не були доведені обставини правомірності дій щодо ненарахування та невиплати позивачу державної соціальної допомоги дітям війни за період з грудня 2008 р., з січня по грудень 2009 року в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198, 200, ст. 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,
-
постановила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси - залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2010 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий ___________________ О.О. Ткачук
Судді ___________________ Н.В. Ісаєва
___________________ О.С. Комлева