АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2011 року м. Одеси
Колегія суддів апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Кварталової А.М.,
суддів - Гірняк Л.А., Плавич Н.Д.,
при секретарі - Чебан Н.В.,
в порядку письмового провадження, розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2009р. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та про стягнення соціальної допомоги, -
встановила:
18 травня 2009 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області, в якому просила поновити їй строк звернення до суду та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй щомісячної державної соціальної допомоги за 2007-2008 роки в сумі 2601,30 грн.
Позивачка звернулася до суду з заявою в якій свій позов підтримала та просила справу розглянути у її відсутність(а.с.8)
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі та застосувати ст. 99 КАС України, вказуючи, що позов подано після спливу річного строку для звернення до суду(а.с.10).
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2009р. позов задоволено частково.
Визнана протиправною відмова УПФУ в м.Іллічівськ Одеської області позивачу ОСОБА_1, як особі, що має статус дитини війни» , у виплаті підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», (у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком) за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.
Зобов'язано УПФУ в м.Іллічівськ Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії встановленою ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007, як особі, що має статус дитині війни (у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком) за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. з урахуванням виплачених сум. В інших вимогах відмовлено.
Справа № 22а- 7346/2011р.
Головуючий в 1 інстанції - Ледньова Т.В. Суддя - доповідач - Кварталова А.М. Категорія - КАС-10.3.1
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Справу розглянуто на підставі положень Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року № 2748-VІ у порядку адміністративного судочинства.
Сторони просили розглянути справу за їх відсутності, до суду апеляційної інстанції не надходило клопотань про розгляд справи за їх участю, тому, зважаючи на вимоги п.1 ч. 1 ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевірила доводи апелянта, матеріали справи, заслухала суддю-доповідача і дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ у м.Іллічівську Одеської області та має статус дитини війни, згідно посвідчення. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV(із змінами) позивачка має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV(із змінами) позивачка має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Стосовно підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, в період з 01.01. 2007 року до 09.07.2007 року, позивачка не мала права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена, а тому дії відповідача були правомірними.
Враховуючи рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), від 09 липня 2007 року, позивачка має право на підвищення пенсії саме з цієї дати.
Однак, відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, починаючи з 2007 року лише 18 травня 2009 року.
Враховуючи положення ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В своїх запереченнях на позов відповідач посилається на те, що позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню в частині стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за 2007 рік.
Отже, в період з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. позивачка не мала права на отримання державної соціальної допомоги, оскільки пропустила строк для звернення до суду, а тому вимоги позивача за 2007р. не підлягають задоволенню.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову за 2008 рік, районний суд вірно виходив з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008 року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Суд задовольнив позов частково, і зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з проведенням відповідних виплат за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008р.
Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку , враховуючи річний строк звернення до суду за захистом порушеного права, пенсія позивача підлягає перерахунку з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Доводи позивача щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд повинен був врахувати, що річний строк звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії.
У розумінні ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», лише нараховані і не виплачені суми пенсії виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Зважаючи на те, що щомісячна соціальна допомога як «дитині війни», позивачу у 2007-2008 роках не нараховувалась, відсутні правові підстави для ствердження про те, що позивач має право на судовий захист без обмеження будь-яким строком.
Доказів поважності пропуску строку позовної давності позивачем до суду не надано.
Доводи відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни» відповідно до ст. 6 Закону, колегія суддів визнала безпідставними. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи апелянта про те, що обчислення пенсій або підвищень до них, передбачених законодавством, залишився неврегульованим, виплата «дітям війни» підвищення до пенсій у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не передбачена законодавством, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.
Доводи у скарзі про посилання на відсутність фінансових можливостей держави не можуть бути прийняті до уваги.
Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00), зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може сама вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення Суду). У зв'язку з цим, Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26 рішення «Кечко проти України»; див. mutatis mutandis рішення у справі «Бурдов проти Росії» (№59498/00)).
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, однак помилково не застосував норми процесуального права стосовно строків звернення до адміністративного суду, колегія суддів апеляційну скаргу задовольняє частково, постанову суду - змінює, з викладенням резолютивної частини постанови у новій редакції.
Інші доводи скарги не спростовують цих висновків колегії суддів, тому мають бути відхилені.
Керуючись ст. ст.195, 197, 198 ч.1 п.2, 201 ч.1 п.1, 205 ч.2, 207,254 КАС України, колегія суддів , -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області - задовольнити частково.
Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2009р. - змінити з викладенням резолютивної частини постанови у новій редакції..
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково:
Визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період із 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат у цей період, в іншій частині вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова
Л.А.Гірняк
Н.Д.Плавич