Справа № 22ц-26/12
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого -судді Корніюк А.П.
суддів : П'єнти І.В., Талалай О.І.
з участю секретаря: Лапко Ю.В.
представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Хмельницької обласної дирекції
Панчука В.Д., представника ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-26 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05 жовтня 2011 року за позовом публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В липні 2010 року ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" (далі Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог вказувало, що 19.03.2008 року між Банком та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №014/02-07/1-2-117, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 500000 доларів США строком до 18.03.2018 року зі сплатою 13,5 % річних за користування коштами. В забезпечення виконання кредитного договору між Банком та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки є нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 площею 2949,15 кв.м. ОСОБА_5 належним чином умови кредитного договору не виконував та допустив заборгованість в сумі 609906,28 доларів США. Тому, на підставі наведеного Банк просив стягнути в солідарному порядку із відповідачів зазначену суму заборгованості.
21.03.2011р. Банк звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог та просив звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 площею 2949,15 кв.м., що належить ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 з метою погашення заборгованості за кредитним договором №014/02-07/1-2-117 від 19.03.2008 р. в сумі 5190200 грн. 84 коп.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 05 жовтня 2011 року ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права,
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції -Данькова С.О. Справа № 22ц-26
Доповідач -Корніюк А.П. Категорія № 27
невідповідність висновків суду фактичним обставин. На думку Банку, суд дав невірну оцінку положенням ч. 1 ст. 35 Закону України „Про іпотеку" та діям Банку, що вчинені на виконання цих вимог Закону.
Зокрема суд не врахував, що 26.01.2009р. позичальнику направлялося повідомлення про кредитну заборгованість, 22.06.2009р. Банк вручив ОСОБА_5 повідомлення-претензію з вимогою сплати заборгованості, 16.04.2010р. усім відповідачам були направлені повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки і 28.012011р. та 22.02.2011р. відповідачам направлялися вимоги згідно ст. 35 наведеного Закону.
Представник АТ «Райффайзен Банк Аваль»апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.
Представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнала і просить її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.
Інші учасники процесу до суду не з»явилися, однак про день і час слухання справи повідомлені належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню з наступних підстав та мотивів.
Частиною 1 статті 309 ЦПК України визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не надано, а судом не здобуто доказів одержання відповідачами письмових вимог Банку ( Іпотекодержателя) про усунення порушення зобов»язання за Кредитним договором, а отже право звернення стягнення на предмет іпотеки у Банку не виникло.
Проте, погодитися з даними висновками не можна, оскільки суд першої інстанції дійшов їх із порушенням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що 19.03.2008р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(правонаступник за всіма правами та обов'язками якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №014/02-07/1-2-117, згідно якого останній отримав 500000 доларів США до 19.03.2018 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 річних. 20.03.2008р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки нежитлового приміщення, загальною площею 2949,15кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить відповідачам на праві власності в рівних частках кожному. Згідно п. 1.1. даного договору іпотеки цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 014/02-07/1-2-117 від 19.03.2001р., який укладений між Іпотекоджержателем та Боржником ОСОБА_5 Також для забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором 24.06.2010р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №014/02-07/1-2-117/2 до кредитного договору №014/02-7/1-2-117 від 19.03.2008р. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи ( т.1 а.с. 8-9, 11-13, 28-35).
У відповідності до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до положень ст. 575 ЦК України одним із окремих видів застав є іпотека, тобто застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_5 допустив неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором в частині дотримання строків сплати кредиту та процентів за його використання, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, яка станом на 12.03.2011р. складає 654081,34 доларів США (що еквівалентно до національної валюти 5190200,84грн.) в тому числі: непогашений кредит -495586,17 доларів США (що еквівалентно до національної валюти 3932525,80грн.).; несплачені відсотки за користування коштами -158495,17 доларів США (що еквівалентно до національної валюти 5190200,84грн.) Дані обставини підтверджуються матеріалами справи ( т.1 а.с. 90-91). Розмір заборгованості відповідачами та їхніми представниками не спростований.
Згідно п. 6.1 договору іпотеки від 20.03.2008р. у разі порушення боргового зобов'язання умов кредитного договору або умов даного договору Іпотекодержатель надсилає Боржнику та Іпотекодавцю писмову вимогу про усунення порушення. В документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодавець вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. (т.1а.с 11-13).
Відповідно до ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч.2 ст.35 Закону України «Про іпотеку».
З матеріалів справи вбачається, що позивач 16.04.2010р. на виконання вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку»та п.6.1 Договору іпотеки від 20.03.2008р. надсилав вимоги відповідачам -іпотекодавцям щодо виконання зобов'язання та попередження щодо проведення звернення стягнення на майно і ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вручено особисто, а повідомлення ОСОБА_5 повернуто банку без вручення за закінченням терміну зберігання. (т.1а.с.23-25). 26.01.2009р. і 29.01.2010р. боржнику ОСОБА_5 було направлено повідомлення щодо наявної заборгованості за кредитним договором та попередження щодо звернення стягнення на майно ( т.1 а.с. 26-27). Також 05.01.2011р. та 28.01.2011р. позивачем направлялися відповідачам -іпотекодавцям вимоги щодо виконання зобов»язання та попередження щодо проведення звернення стягнення на майно, що були повернуті банку без вручення за закінченням терміну зберігання. (т.1 а.с.104-120).
Обставини, які встановлені судом першої інстанції в тій частині, що відповідачами вказані вимоги не отримані, не можуть свідчити про невиконання банком своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством та договором щодо направлення повідомлення позичальнику та іпотекодавцям. Відповідно до зазначених норм Закону на іпотекодержателя не покладено обов'язок по врученню такого повідомлення особисто вказаним особам, а лише по його направленню останнім, що й було зроблено позивачем.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекадержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до ч.1ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач АТ «Райффайзен Банк Аваль» 23.03.2011р. звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог та просив суд винести рішення, яким звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 площею 2949,15 кв.м., що належить ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 з метою погашення заборгованості за кредитним договором №014/02-07/1-2-117 від 19.03.2008 р. в сумі 5190200 грн. 84 коп. не зазначивши спосіб реалізації предмета іпотеки, пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки, що є обов'язковою вимогою Закону України «Про іпотеку».
Частиною 1статті 303 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі вищенаведеного апеляційним судом не може бути порушено принцип диспозитивності, а тому в задоволенні позову АТ «Райффайзен Банк Аваль»слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу АТ „Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05 жовтня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову АТ „Райффайзен Банк Аваль"» про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду А.П.Корніюк