Справа № 2-130/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2012 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Батрин О.В. ,

при секретарі - Кіров О. Ф.,

за участю представника позивача Злиденного М.М.

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційного банку «Хрещатик» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного Товариства Комерційного банку «Хрещатик», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 1 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та Відкритим Акціонерним Товариством Комерційний банк «Хрещатик» (яке змінило своє найменування на Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк «Хрещатик») укладено кредитний договір № 370-пп зі змінами, відповідно до якого відповідачу надано кредит в національній валюті України на суму 697 100 грн. з щомісячною сплатою відсотків в розмірі 18% річних строком на 36 місяців. Кінцевий строк повернення кредиту - 30 листопада 2009 року.

З метою забезпечення виконання даного зобов'язання між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 1125/370-пп від 1 грудня 2006 року, з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - договір поруки № 1127/370-пп від 1 грудня 2006 року, відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 1126/370-пп від 1 грудня 2006 року, відповідно до яких поручителі несуть солідарну відповідальність разом з позичальником ОСОБА_2 перед позивачем за невиконання взятого останнім на себе зобов'язання.

Однак, відповідачі не виконують умови кредитного договору, не погашають кредит та не сплачують проценти за користування кредитом, в зв'язку з чим станом на 17 травня 2010 року утворилась заборгованість по кредиту в розмірі 697 100 грн., а з урахуванням індексу інфляції - в розмірі 892 700 грн. 16 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 136 298 грн. 12 коп., заборгованість по відсотках в розмірі 271 888 грн. 12 коп., пеня за несвоєчасну сплату суми відсотків в розмірі 56 229 грн. 57 коп., а всього 1 357 116 грн. 57 коп.

Тому, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути вказану заборгованість за кредитним договором в солідарному порядку з відповідачів.

В свою чергу, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулися до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «Хрещатик», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання кредитного договору недійсним з підстав того, що кошти за кредитним договором він не отримував, а їх отримав майновий поручитель - ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_4, а також тим, що змін до кредитного договору ОСОБА_2 не підписував і договір поруки з його дружиною - ОСОБА_4 банк не укладав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених вище, а зустрічний позов не визнав, мотивуючи його безпідставністю

Відповідач ОСОБА_2 та його представник, яка є і представником ОСОБА_5 в судовому засіданні первісний позов не визнали, а зустрічний підтримали, мотивуючи обставинами, викладеними в зустрічному позові.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилися, по невідомим суду причинам, хоча про час, день та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Тому, суд розглянув справу у їх відсутність, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення первісного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 1 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та Відкритим Акціонерним Товариством Комерційний банк «Хрещатик» (яке змінило своє найменування на Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк «Хрещатик») укладено кредитний договір № 370-пп, відповідно до якого відповідачу надано кредит в національній валюті України на суму 620 000 грн. з щомісячною сплатою відсотків в розмірі 18% річних строком на 36 місяці. Відповідно до Графіку кредитного договору відповідач зобов'язаний повернути кредит частинами - щомісячними платежами та повністю погасити кредит та відсотки за користування кредитом не пізніше 30 листопада 2009 року (т. 1 а.с. 9-13).

Крім того, відповідно до змін № 1 до даного кредитного договору від 31 січня 2007 року змінено п. 1.1 кредитного договору, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 отримав кошти в розмірі 697 100 грн. (т. 1 а.с. 14).

Факт отримання вказаних коштів підтверджується заявами на видачу готівки від 1 грудня 2006 року, від 28 лютого 2007 року та від 31 січня 2007 року (т. 1 а.с. 130-132).

Відповідно до п. 4.4 кредитного договору передбачено, що погашення кредиту здійснюється позичальником на рахунок № 22039180117224 в Київській регіональній філії ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830. Погашення кредиту провадиться в строки відповідно до графіка погашення кредиту, вказаного в додатку № 1 до договору, що є невід'ємною частиною договору.

Крім того, відповідно до п. 4.1 та п. 4.3 кредитного договору позичальник прийняв на себе зобов'язання сплачувати позивачеві нараховані проценти в розмірі 18% річних за користування кредитом щомісяця не пізніше останнього банківського дня місяця, в якому здійснюється нарахування відсотків за кредит.

Проте, відповідач ОСОБА_2 не виконує вказані умови кредитного договору, в зв'язку з чим станом на 17 травня 2010 року утворилась заборгованість по кредиту в розмірі 697 100 грн. та по відсотках в розмірі 271 888 грн. 12 коп. (т. 1 а.с. 32-36).

Відповідно до п. 6.1 та 6.2. кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом та /або комісій, встановлених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення виконання зобов'язань. У разі прострочення погашення основної суми кредиту позичальник повертає кредитору прострочену суму з урахуванням індексу інфляції, що мав місце у період прострочення, з урахуванням 18% річних та пеню за несвоєчасне погашення кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В зв'язку з цим, позивачем на заборгованість по тілу кредиту було нараховано індекс інфляції та пеню, а на заборгованість по відсоткам - пеню.

Загальний розмір заборгованості по кредитному договору станом на 17 травня 2010 року становить заборгованість по кредиту в розмірі 697 100 грн., а з урахуванням індексу інфляції - в розмірі 892 700 грн. 16 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 136 298 грн. 72 коп., заборгованість по відсотках в розмірі 271 888 грн. 12 коп., пеня за несвоєчасну сплату суми відсотків в розмірі 56 229 грн. 57 коп., а всього 1 357 116 грн. 57 коп.

Відповідно до п. 5.2.2 кредитного договору у випадку недотримання позичальником умов договору, кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним.

Вказане також підтверджують і положення до ст. 1050 ЦК України, відповідно до яких, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

В ході судового розгляду встановлено, що з метою забезпечення виконання кредитного договору між позивачем та відповідачами укладені окремі договори поруки.

Так, між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_4 укладено договір поруки № 1125/370-пп від 1 грудня 2006 року з відповідними змінами від 31 січня 2007 року (т. 1 а.с. 15-17).

Між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_5 укладено договір поруки № 1127/370-пп від 1 грудня 2006 року з відповідними змінами від 31 січня 2007 року (т. 1 а.с. 21-23).

Між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_4 укладено договір поруки № 1126/370-пп від 1 грудня 2006 року з відповідними змінами від 31 січня 2007 року (т. 1 а.с. 18-20).

Відповідно до даних договорів поруки кожен з поручителів несе солідарну відповідальність разом позичальником ОСОБА_2 перед позивачем за невиконання взятого останнім на себе зобов'язання. Дані договори поруки діють до повного виконання сторонами зобов'язань за цим кредитним договором.

Тобто, відповідачі уклали не спільний договір поруки, а кожен з них окремий договір поруки з позивачем, що дозволяється законом. А тому, в даному випадку положення ч. 3 ст. 554 ЦК України застосовуватись не можуть, оскільки поручителі, які поручились шляхом укладення окремого договору кожним із них, не несуть солідарної відповідальності перед кредитором, оскільки при цьому немає підстав стверджувати, що поручителі дали поруку спільно. В такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, який виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу тягаря відповідальності перед кредитором.

Суд приймає до уваги і те, що відповідачі повідомлялися про необхідність виконання умов кредитного договору та погашення кредитної заборгованості в межах шестимісячного строку передбаченого умовами кредитного договору. Проте, такі повідомлення ними залишені без відповідного реагування (т. 1 а.с. 24-31).

За таких обставин, оскільки, вказані умови кредитного договору відповідачі не виконують належним чином, суд дійшов до висновку про задоволення позову та стягнення заборгованості по кредитним договорам в наступному порядку:

- солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Хрещатик» заборгованість за кредитним договором: по тілу кредиту в розмірі 697 100 грн., індекс інфляції по тілу кредиту в розмірі 195 600 грн. 16 коп., пеню за прострочення погашення кредиту в розмірі 136 298 грн. 72 коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 271 888 грн. 12 коп., пеню за прострочення сплати відсотків в розмірі 56 229 грн. 57 коп.;

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Хрещатик» заборгованість за кредитним договором: по тілу кредиту в розмірі 697 100 грн., індекс інфляції по тілу кредиту в розмірі 195 600 грн. 16 коп., пеню за прострочення погашення кредиту в розмірі 136 298 грн. 72 коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 271 888 грн. 12 коп., пеню за прострочення сплати відсотків в розмірі 56 229 грн. 57 коп.;

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Хрещатик» заборгованість за кредитним договором: по тілу кредиту в розмірі 697 100 грн., індекс інфляції по тілу кредиту в розмірі 195 600 грн. 16 коп., пеню за прострочення погашення кредиту в розмірі 136 298 грн. 72 коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 271 888 грн. 12 коп., пеню за прострочення сплати відсотків в розмірі 56 229 грн. 57 коп.

Що стосується позовних вимог, заявлених в зустрічному позові, то суд дійшов до висновку про відмову в їх задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, частиною 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи № 402 від 16 березня 2012 року: «Рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_2 на заяві про отримання готівки від 22 листопада 2006 року виконано не ОСОБА_2, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_2 на заяві про отримання готівки від 1 грудня 2006 року виконаний самим ОСОБА_2 Вирішити питання: Чи виконано підпис на заяві на отримання готівки від 28 лютого 2007 року, на заяві на отримання готівки від 31 січня 2007 року, в змінах № 1 до кредитного договору від 31 січня 2007 року ОСОБА_2, а також на договорі поруки № 1125-370-пп від 1 грудня 2006 року та змінах № 1 до договору поруки від 31 січня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не є можливим, у зв'язку з простотою побудови елементів досліджуваного підпису (т. 2 а.с. 53-57).

Тобто, даний висновок експертизи не спростував факт наявності підписів відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в досліджуваних документах.

Крім того, заяви на видачу готівки № 3 від 1 грудня 2006 року, № 53 від 28 лютого 2007 року та № 52 від 31 січня 2007 року підтверджують факт отримання позичальником коштів (т. 1 а.с. 130-132).

Враховуючи наведене, а також те, що факт отримання коштів ОСОБА_2 в сумі 697 100 грн. повністю підтверджено в ході розгляду справи, то підстав для визнання договору кредиту недійсним в зв'язку з його безгрошовістю, тобто таким, що не відповідає вимогам закону - немає.

В зв'язку з цим, доводи відповідача ОСОБА_2 та його представника, яка і є представником відповідача ОСОБА_4 про те, що заява про надання кредиту від 22 листопада 2006 року написана не ОСОБА_2, а іншою особою; договір поруки та зміни до нього не укладалися даними відповідачами; не укладався ОСОБА_2 з банком зміни № 1 до кредитного договору - не спростовують факт отримання коштів ОСОБА_2

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення первісного позову, то всі судові витрати, понесені позивачем (судовий збір в розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.) підлягають відшкодуванню відповідачами відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Частиною 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

Тобто, законом не передбачено стягнення судових витрат з відповідачів солідарно. А тому, суд дійшов до висновку про стягнення з кожного з відповідачів судових витрат в рівних частинах, тобто по 425 грн. судового збору та по 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1054, 554, 526, 215, 203 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного Акціонерного Товариства Комерційного банку «Хрещатик» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційного банку «Хрещатик» заборгованість за кредитним договором: по тілу кредиту в розмірі 697 100 грн., індекс інфляції по тілу кредиту в розмірі 195 600 грн. 16 коп., пеню за прострочення погашення кредиту в розмірі 136 298 грн. 72 коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 271 888 грн. 12 коп., пеню за прострочення сплати відсотків в розмірі 56 229 грн. 57 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційного банку «Хрещатик» заборгованість за кредитним договором: по тілу кредиту в розмірі 697 100 грн., індекс інфляції по тілу кредиту в розмірі 195 600 грн. 16 коп., пеню за прострочення погашення кредиту в розмірі 136 298 грн. 72 коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 271 888 грн. 12 коп., пеню за прострочення сплати відсотків в розмірі 56 229 грн. 57 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційного банку «Хрещатик» заборгованість за кредитним договором: по тілу кредиту в розмірі 697 100 грн., індекс інфляції по тілу кредиту в розмірі 195 600 грн. 16 коп., пеню за прострочення погашення кредиту в розмірі 136 298 грн. 72 коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 271 888 грн. 12 коп., пеню за прострочення сплати відсотків в розмірі 56 229 грн. 57 коп.

Стягнути на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційного банку «Хрещатик» з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4 по 425 грн. судового збору та по 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного Товариства Комерційного банку «Хрещатик», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя