ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.10.06р. | Справа № 3/389(9/109)-06 |
За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг
про стягнення 9 608 174 грн. 92 коп.
Суддя Юзіков С. Г.
ПРЕДСТАВНИКИ:
позивача –Лебедюк Ю.А., юрисконсульт, дов. № 152/10 від 18.09.2006р.
відповідача - Лихина М.М., юрисконсульт, дов. 20/06-3 від 01.08.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить стягнути з Відповідача борг 6 331 122,51 грн., пеню –1 017 652,00 грн., інфляційні збитки - 1 518 421,81 грн., 3% річних - 297 800,02 грн., 7% штрафу - 443 178,58 грн., а всього - 9 608 174,92 грн.
Відповідач позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що заявлені у позовній заяві суми стягненню не підлягають, так як Постановою НКРЕ від 12.07.2000р. №759 порядок здійснення розрахунків встановлено алгоритмом розподілу коштів, який не є договірною умовою, встановленою договором між сторонами та додатками до нього, а є нормою, передбаченою законодавчими актами України. Тобто порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ регламентовано на законодавчому рівні.
У частині нарахованих інфляційних збитків та 3% річних, позовні вимоги Відповідач вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, так як предметом договору є передача природного газу Відповідачеві виключно для потреб населення, відповідно до Прикінцевих положень до Закону України "Про внесення змін до ст. 214 Цивільного Кодексу Української РСР" обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, з простроченої суми, не розповсюджується на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг. Нарахована пеня не підлягає задоволенню, так як ст. 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" передбачено, що пеня на реструктурований борг не нараховується. Відповідач уклав з населенням 4237 договорів про розстрочку боргу.
З урахуванням постанови Вищого господарського суду від 13.06.2006р. у даній справі, позовні вимоги розглядаються у частині стягнення інфляційних збитків, трьох процентів річних, пені.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
28.12.2001р. сторонами укладено Договір №06/01-781-01 на постачання природного газу для потреб населення.
У п 1.1. Договору сторонами обумовлено, що Постачальник (Позивач) зобов’язується передати Покупцю (Відповідачеві) у 2002р. природний газ для потреб населення, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
На підставі Договору Позивач передав Відповідачеві у 2002р. 290 937,013 тис. м3 природного газу на загальну суму 30 135 404,11 грн.
Поставка природного газу підтверджується актами приймання-передачі.
Договором передбачено цільове призначення газу, а саме - для потреб населення. Відповідач у судовому засіданні наполягає, що увесь отриманий за Договором газ, ним використано за призначенням, а саме, передано для потреб населення. Позивач не спростовував дане твердження.
Відповідач зобов’язання з оплати отриманого природного газу виконував несвоєчасно, у зв’язку з чим на момент звернення Позивача з позовною заявою у Відповідача існував борг у розмірі 6 331 122,51 грн., на який Позивачем нараховано інфляційні збитки – 1 518 421,81 грн., 3% річних –297 800,02 грн., пеню –1 017 652,00 грн., штраф 7% - 443 178,58 грн.
Щодо стягнення основного боргу, штрафу 7%, розстрочки виконання судового рішення від 18.04.2005р., Вищим господарським судом України рішення залишено без змін.
Під час нового розгляду справи позовні вимоги розглядаються у частині стягнення інфляційних збитків, трьох процентів річних, пені.
З урахуванням матеріалів справи, законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (поставки природного газу протягом 2002р.) та на момент розгляду справи, суд вважає, що у частині стягнення інфляційних збитків, трьох процентів річних, пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Так, Договором сторонами обумовлено, що Позивач зобов’язується передати Відповідачеві у 2002р. природний газ для потреб населення, а Відповідач зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Поставка природного газу відбулась саме у 2002р.
Пунктом 2 Прикінцевих положень до Закону України "Про внесення змін до ст. 214 Цивільного Кодексу Української РСР" визначено, що обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, з простроченої суми, не розповсюджуються на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг. Вказана норма була чинною на момент виникнення боргу, тому повинна застосовуватись до даних правовідносин.
Пунктом 6.2. Договору сторонами обумовлено, що покупець сплачує пеню від суми простроченого платежу (в межах оплаченого населенням). Сторонами до матеріалів справи не надано документів, які б підтвердили, що Відповідач мав заборгованість в межах оплаченого населенням обсягу спожитого газу.
Законом України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію...). Дія цього Закону поширюється на час до усунення Кабінетом Міністрів України причин, зазначених у статті 1, і прийняття відповідного рішення Верховною Радою України. Верховною Радою України на момент розгляду справи судом вказаний закон не скасовано.
Статтею 5 Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” передбачено, що на суму реструктурованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг. Відповідач заявив, що факт реструктуризації заборгованості населення можна підтвердити договорами про реструктуризацію боргу.
Наведене свідчить, що з урахування предмету Договору та вказаного законодавства, на прострочену Відповідачем суму збитки від інфляції, три проценти річних, пеня, Позивачем нараховані безпідставно.
Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати у частині вимог, що розглядались судом, під час нового розгляду справи, слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Судові витрати у частині вимог, що розглядались у даному розгляді справи, покласти на Позивача
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане 03.11.2006р.