Справа № 11 - 237/08 Головуючий у І інстанції Квятковський М.С.
Категорія: ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 296 КК України Доповідач Польовий М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 20 травня 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді: Польового М.І.
суддів: Бешти Г.Б., Опейди В.О.
з участю прокурора: Смолюка Б.С.
захисника: ОСОБА_3
потерпілого: ОСОБА_2
засудженого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 17 березня 2008 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженець та житель АДРЕСА_1, з вищою освітою, одружений, який працює супервайзером «Вініфрут», згідно ст. 89 КК України судимості немає,-
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 296 КК України на 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту та взято ОСОБА_1 під варту із залу суду.
Постановлено строк відбуття покарання ОСОБА_1рахувати з часу взяття його під варту, зарахувавши в цей строк час перебування під вартою з 11 січня 2008 року по 14 січня 2008 року.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Розглянувши справу в апеляційному порядку колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 08 січня 2008 року, близько 22 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на спортивній площадці ЗОШ № 25 по вул. Федорова, 7 в м. Луцьку, за попередньою змовою з невстановленими особами, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я, заволодів майном потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 383 грн.
Він же, 09 січня 2008 року, близько 01 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в нічному клубі «Колізей» по проспекту Відродження в місті Луцьку, безпричинно, з хуліганських спонукань, наніс удар пляшкою по
голові потерпілому ОСОБА_2, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В апеляції ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії із ч. 2 ст. 186 КК України на ст. 296 КК України, пом'якшити покарання, застосувавши умовне засудження. Посилається на те, що удар ОСОБА_4 наніс тому, що запідозрив, що той хоче продати йому крадений мобільний телефон. Самого телефону в потерпілого він не забирав, а висновки суду, що його дії були спрямовані на заволодіння майном потерпілого є невірними. Крім того, суд призначив йому надто суворе покарання. Не враховано, що він має постійне місце проживання, одружений, дружина вагітна, розкаявся у вчиненому, збитки відшкодував, хворіє.
Потерпілий ОСОБА_2 в апеляції просить пом'якшити призначене ОСОБА_1 покарання. Посилається на те, що засуджений розкаявся у вчиненому, заподіяну шкоду добровільно відшкодував.
В запереченні на апеляцію помічник прокурора міста Луцька, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду залишити без змін. Вказує на те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, по справі доведена. Призначене засудженому покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та даним про його особу.
Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1, його захисника, потерпілого ОСОБА_2, які апеляції підтримали, міркування прокурора про залишення вироку без змін, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочинів, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав відповідну юридичну оцінку.
Твердження ОСОБА_1, що грабежу щодо потерпілого ОСОБА_4 він не вчиняв було предметом ретельного дослідження в судовому засіданні і з обґрунтуванням у вироку спростовано з наведенням відповідних мотивів.
Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_4, 08 січня 2008 року, на спортивній площадці напроти ЗОШ № 25 в м. Луцьку ОСОБА_1 разом з іншими особами наніс йому удари і заволоділи мобільним телефоном.
Показання потерпілого об'єктивно підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_1 першим наніс удар потерпілому ОСОБА_4, а вже після цього били інші особи. ОСОБА_1 також вимагав забрати у потерпілого мобільний телефон і пізніше у нього вони його бачили.
Згідно протоколу вилучення від 11.01.2008 року у ОСОБА_1 було вилучено мобільний телефон, який 08.01.2008 року було відкрито викрадено у потерпілого ОСОБА_4
Оцінивши по даному епізоду всі докази в сукупності, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням
насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я і вірно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 186 КК України.
Підстав сумніватися у правильності даного висновку суду у колегії суддів немає.
Доведеним по справі є і факт вчинення ОСОБА_1 хуліганства щодо потерпілого ОСОБА_2
Кваліфікація дій засудженого по даному епізоду по ч. 1 ст. 296 КК України є вірною і в поданих апеляціях не оспорюється.
При призначенні засудженому покарання враховано тяжкість вчинених злочинів, дані про його особу, а також наведені в апеляціях обставини, що пом'якшують покарання.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Луцького міськрайонного суду від 17 березня 2008 року залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_1та потерпілого ОСОБА_2- без задоволення.
Головуючий /підпис/ Польовий М.І.
Судді /підписи/ Бешта Г.Б., Опейда В.О.
Згідно оригіналу
Суддя апеляційного суду
Волинської області Польовий М.І.