АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Кварталової А.М.,

суддів - Плавич Н.Д. , Гірняк Л.А.,

при секретарі - Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юртал» про визнання недійсним наказів про звільнення, про оголошення догани, та їх скасування, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та іншу заборгованість по заробітній платі, про відновлення на тій або аналогічній посаді, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15 червня 2011 року,-

встановила:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом в квітні 2009р.

В обґрунтування позовних вимог він посилався на те, що з 14.01.2008р. по 12.05.2009р. він обіймав посаду охоронця ТОВ «Юртал» ринку «Черьомушки».

Наказом №48 - к від 12.02.2009р. ТОВ «Юртал» ринку «Черьомушки» були внесені зміни до штатного розкладу і скорочена чисельність працівників ТОВ «Юртал» Ринку «Черьомушки». Наказом №94-к від 12.05.2009р. позивач був звільнений з посади охоронця служби безпеки та контролю ринку «Черьомушки».

Вважав, що при його звільненні адміністрація ТОВ «Юртал» ринку «Черьомушки» порушила вимоги трудового законодавства.

Уточнивши позовні вимоги позивач просив визнати незаконними і скасувати:

Наказ №94-к від 12.05.2009р. про звільнення ОСОБА_1 з посади охоронця ринку «Черьомушки».

Наказ №17- загальний від 09.12.2008р. про оголошення ОСОБА_1 догани за порушення трудової дисципліни 06.12.2008р. з приводу відсутності на роботі з 16-00 до 16,30, що підтверджено відповідним актом.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді охоронця або на аналогічній посаді в ТОВ «Юртал» з тим же розміром заробітної плати.

Стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу( з часу звільнення 12.05.2009р. до часу ухвалення судового рішення) - 60 999 грн.97коп.

Суму заборгованості по заробітній платі, що не виплачена йому при звільненні - 40254 грн.97 коп.

У відшкодування шкоди стягнути з відповідача - моральну шкоду в сумі 20745 грн.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------

Головуючий в 1 інстанції - Домусчі Л.В. Справа № 22ц-7271/2011р Суддя - доповідач- Кварталова А.М. Категорія: ЦП-52

Представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Рішенням суду першої інстанції від 15.06.2011р. позовні вимоги позивача задоволені частково

Судом стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 1344,42грн.

В задоволенні позовних вимог: про визнання незаконними і скасування наказів про оголошення догани, звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі на посаді охоронця або на аналогічній посаді в ТОВ «Юртал» з тим же розміром заробітної плати, відшкодування моральної шкоди - відмовлено(а.с.97-107 т.2).

В апеляційній скарзі апелянт, позивач ОСОБА_1, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсягу, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи скарги, заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються вимогами КЗпП України, ст. ст. 40 ч.1, 42,149, 150,116, 117, 237-1, 236, 238 КЗпП України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 зі змінами і доповненнями « Про практику розгляду судами трудових спорів», роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. №13 зі змінами і доповненнями « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

З урахуванням обсягу заявлених позовних вимог позивача, колегія суддів насамперед перевіряла законність звільнення позивача, оскільки решта позовних вимог ОСОБА_1 ґрунтується на його вимогах про поновлення на роботі на посаді охоронця.

Відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування наказу №94-к від 12.05.2009р. про звільнення позивача з посади охоронця Ринку «Черьомушки», поновлення на роботі на посаді охоронця або на аналогічній посаді , про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був звільнений з посади охоронця з дотриманням вимог трудового законодавства, підстави для його поновлення на роботі відсутні, тому немає підстав у відповідності з вимогами 238 КЗпП України стягувати з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів з висновком суду в цій частині позовних вимог погоджується.

По матеріалам справи встановлено, що з 14.01.2008р. по 12.05.2009р. позивач ОСОБА_1 обіймав посаду охоронця ТОВ «Юртал» Ринку «Черьомушки»(а.с. 51 т.1 ).

Наказом №94-к від 12.05.2009р. він був звільнений з посади охоронця по ст.40 ч1 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату(а.с.19 т.1).

Згідно з ч. 1 ст. 49- 2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до ч.2 ст. 49-2 КЗпП України, при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

За положеннями п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з цих підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

З урахуванням вимог закону і роз'яснень Постанови Пленуму суд першої інстанції , а також суд апеляційної інстанції з урахуванням доводів апелянта, позивача ОСОБА_1, перевіряли, чи дійсно на ТОВ «Юртал» відбулося скорочення штату.

При розгляді справи встановлено, що відповідно до витягу з штатного розкладу ТОВ «Юртал» Ринок «Черьомушки» станом на 01.01.2009р. на підприємстві було 12 посад охоронців, що було затверджено наказом №211- к від 29.12.2008р. (а.с.80т.1)

Відповідно до наказу директора ТОВ Юртал №21-к від 19.01.2009р. «про внесення змін до штатного розкладу» з 20.01.2009р. із штатного розкладу підприємства виведена одна посада охоронця і залишено 11 посад охоронців. Таким чином станом на 12.02.2009р. працювало 11 охоронців(а.с.25,т.2).

Згідно витягу з штатного розкладу ТОВ Юртал Ринок «Черьомушки» станом на 16.05.2009р. затвердженого наказом №101- к від 18.05.2009р. на ринку «Черьомушки» залишено десять посад охоронців(а.с.33,т.2).

З урахуванням вказаних вище доказів, встановлено, що за період з 01.01.2009р. по 16.05.2009р. на підприємстві ТОВ «Юртал» Ринок «Черьомушки» було здійснено скорочення штату, кількість охоронців зменшена з 12 осіб до 10 осіб.

Наказом № 21-к від 19.01.2009р. було виведено зі штатного розкладу TOB «Юртал» посаду охоронця, попереджено позивача про наступне звільнення (а.с.25, 46т.1 ).

Про дійсне скорочення численності штату відповідач попередив Одеський міський центр занятості про заплановане вивільнення працівників станом на 17.02.2009р. та 15.05.2009р. про фактичне вивільнення працівників (а.с.47,48 т.1).

Після видання Наказу № 48-к від 12.02.2009р. «Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності робітників TOB «Юртал», 17.02.2009р. за вихідним №3 TOB «ЮРТАЛ» відповідач повідомив ОСОБА_1 про майбутнє звільнення в порядку п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.46 т.1).

17.02.2009р. TOB «ЮРТАЛ» було складено акт про відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з наказом №48-к від 12.02.2009р. (а.с. 50).

Пунктом 1 наказу №48-к від 12.02.2009р. були внесені зміни до штатного розпису, згідно з яким посада охоронця служби безпеки та контролю ринку «Черьомушки» підлягала скороченню, цим же наказом позивач був попереджений про наступне звільнення 17.04.2009р.

Відповідно до вимог ч.3 ст.40 КЗпП України, звільнення позивача з 17.04.2009р. було перенесено на 12.05.2011р. у зв'язку з хворобою останнього з 08.04.2009р. по 11.05.2011р.

Наказом №94-к від 12.05.2009р. позивач був звільнений з роботи з посади охоронця за скороченням штату згідно п.1 ст. 40 КЗпП України(а.с.45 т.1).

Судом встановлено, що відповідач виконав вищезазначені вимоги закону , що підтверджується матеріалами справи, а саме пропозицією від 23.03.2009р. про переведення на вакантну посаду прибиральника службових приміщень (а.с. 42 т.1) та акт про відмову ОСОБА_1 від підпису при ознайомлені з пропозицією про переведення на вакантну посаду прибиральника службових приміщень від 25.04.2009р. (а.с. 41т.1).

З аналізу витягів із штатного розкладу працівників ринку «Черьомушки» станом на 01.01.2009р. та 16.05.2009р. суд встановив, що кількість охоронців з дванадцяти осіб зменшилася до десятьох. Як вбачається із штатного розкладу станом на час попередження позивача про звільнення, а саме 17.02.2009р. (а.с.80) та звіту з праці по формі № 1-ПВ за січень-березень 2009р. (а.с. 43) на підприємстві вакантних посад не було.

Тобто суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що скорочення чисельності посад і працівників TOB «Юртал» реально відбулось, оскільки стало працювати менше працівників, зменшилась і кількість посад.

Доводи позивача, що скорочення кількості охоронців мало штучний характер, було здійснено адміністрацією спеціально для звільнення позивача не ґрунтується на доказах, що зібрані по справі.

З урахуванням доводів апеляційної скарги апелянта колегія суддів перевіряла, чи мав позивач ОСОБА_1 переважне право на залишення на роботі при звільнені працівників у зв'язку із скороченням штату працівників, як це передбачено ст. 42 КЗпП України.

Для переважного права позивача колегія суддів витребувала особові листки всіх працівників - охоронців, які працювали на ТОВ «Юртал» на час скорочення штату. (Копії особистих листків приєднані до матеріалів справи).

З урахуванням даних особових листків працівників було з'ясовано, що позивач не мав переважного права залишатися на роботі. Він досяг пенсійного віку, отримує пенсію, у позивача дорослі повнолітні діти, він проживає один, згідно довідки про склад сім'ї. Порівняно з позивачем, інші працівники - охоронці у відповідності з вимогами ст. 42 КЗпП України мали переважне право залишатися на роботі на посаді охоронця з урахуванням сімейних обставин, оскільки мають неповнолітніх дітей, сплачують аліменти, у деяких є непрацездатні дружина, батьки.

Доводи позивача, що він має значний стаж роботи в органах міліції, має відзнаки за службу, не можуть бути доказом про переважне право позивача залишатися на роботі. Колегія суддів встановила, що під час укладання трудового договору в ТОВ «Юртал» позивач не надавав адміністрації своєї трудової книжки. На підприємстві ТОВ «Юртал» йому була видана нова трудова книжка, доводи про відзнаки на службі були позивачем проголошені лише під час розгляду справи в суді і адміністрації не надавалися.

Давши оцінку доказам, що зібрані по справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у ТОВ «Юртал» було проведено скорочення штату щодо кількості охоронців, звільнення позивача за скороченням штату було здійснено у відповідності з вимогами трудового законодавства, тому підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання незаконним і скасування наказу №94-к від 12.05.2009р. про звільнення ОСОБА_1 з посади охоронця по ст.40 ч1 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату - відсутні.

Оскільки позивач був звільнений за скороченням штату у відповідності з вимогами трудового законодавства, відсутні правові підстави для його поновлення на роботі на посаді охоронця або на аналогічній посаді, а також підстави про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у відповідності з вимогами ст. 236 КЗпП України.

Тобто, судом правильно встановлено, що дійсно мало місце скорочення штату працівників ТОВ «Юртал», рішення про це прийнято керівництвом відповідача відповідно до його компетенції у встановленому законом порядку.

Право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому ним органу, внесення змін в штатний розклад на свій розсуд є беззаперечним правом власника. Зазначене право включає в себе право зменшити чисельність працівників певної спеціальності та кваліфікації, чисельність одних посад зменшити, здійснити звільнення працівників, одночасно приймаючи рішення про прийняття на роботу працівників іншої спеціальності та кваліфікації, збільшити чисельність інших посад.

Задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення невиплаченої суми заробітної плати при його звільненні в сумі 1344,42грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачу не було нарахована за період з березня 2008р. по 12 травень 2009р.( час звільнення) - 1640,27грн. З урахуванням всіх обов'язкових платежів з вказаної суми до виплати належить 1344,42грн. При цьому суд зазначив, що вказана сума позивачу була нарахована, але він відмовився її отримувати при звільненні.

Відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування наказу №17- загальний від 09.12.2008р. про оголошення позивачу догани за порушення трудової дисципліни 06.12.2008р, суд першої інстанції виходив з того, що про існування вказаного наказу ОСОБА_1 дізнався в листопаді 2010р., з вимогами про його оскарження в суд він звернувся лише в березні 2011р., доказів про поважність причин пропуску строку для звернення до суду позивач не надав, тому суд дійшов висновку про відмову в цій частині вимог позивача по строкам.

Відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що при розгляді справи позивач не надав доказів про свої моральні страждання.

З висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Юртал про визнання незаконним і скасування наказу №17- загальний від 09.12.2008р. про оголошення ОСОБА_1 догани за порушення трудової дисципліни 06.12.2008р., стягнення суми заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди колегія суддів не погоджується.

По матеріалам справи встановлено, що з 14.01.2008р. по 12.05.2009р. позивач ОСОБА_1 обіймав посаду охоронця ТОВ «Юртал» Ринку «Черьомушки».

Наказом №17- загальний від 09.12.2008р. позивачу ОСОБА_1 була оголошена догана за порушення трудової дисципліни 06.12.2008р. Відмовивши у позові про визнання вказаного наказу недійсним, суд виходив з того, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду.

Такий висновок суду суперечить вимогам трудового законодавства, ст. ст.149,150,233 КЗпП України , роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 зі змінами і доповненнями « Про практику розгляду судами трудових спорів»

Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з уточненими позовними вимогами посилався на те, що про наявність наказу №17- загальний від 09.12.2008р. він дізнався лише у листопаді 2010р., під час розгляду в суді першої інстанції його позовних вимог про поновлення на роботі.

З урахуванням доводів позивача колегія суддів перевірила законність наказу №17- загальний від 09.12.2008р.

Наказом №17- загальний від 09.12.2008р. позивачу ОСОБА_1 була оголошена догана за порушення трудової дисципліни 06.12.2008р.( а.с.112).

Порядок застосування дисциплінарного стягнення регулюється вимогами ст. 149 КЗпП України.

Положенням ст. 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ст. 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Згідно ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 КЗпП України суд може поновити ці строки.

Таким чином, можна зазначити, що з наказом №17- загальний від 09.12.2008р. позивач не був ознайомлений, від нього не брали пояснення, і саме головне, наказ був оголошений за порушення трудової дисципліни 06.12.2008р., а колегія суддів встановила, що позивач в цей день не працював, він закінчив роботу о 8год. ранку.

З урахуванням доказів, що зібрані по справі в цій частині вимог позивача, колегія суддів дійшла висновку, що при оголошенні позивачу ОСОБА_1 догани на підставі наказу №17- загальний від 09.12.2008р. адміністрація ТОВ «Юртал» Ринку «Черьомушки» порушила вимоги трудового законодавства, тому вимоги ОСОБА_1 про визнання вказаного наказу незаконним є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а строк звернення для оскарження підлягає поновленню, оскільки він пропущений з поважних причин.

Рішенням суду першої інстанції стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 1344,42грн.

З висновком суду в цій частині колегія суддів також не погоджується.

Ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум , що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.

Ст.117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, про відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні сплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На підставі наказу №94-к від 12.05.2009р. позивач ОСОБА_1 був звільнений з посади охоронця Ринку «Черьомушки» з підстав ст. 40ч.1 КЗпП України за скороченням штату.

При розгляді справи встановлено, що при звільненні позивача повний розрахунок з ним проведений не був.

Територіальною державною інспекцією праці у Одеській області, за дорученням прокуратури Малиновського району м. Одеси та за зверненням колишніх працівників відповідача, у тому числі й позивача була проведена перевірка стосовно додержання законодавства про працю та про оплату праці TOB «Юртал", про що було складено Акт № 15-01-058/0241 від 05.06.2009р. (а.с. 164 т.1). Зазначеною перевіркою на підставі вибіркового дослідження первинних документів за період 2008-2009р.р., що стосуються організації та оплати праці (документів з кадрової роботи, табелів обліку використання робочого часу, відомостей нарахування та виплати заробітної плати та інших) було з'ясовано, що заробітна плата співробітникам TOB «Юртал», у тому числі й позивачу, визначається посадовим окладом, встановленим штатним розкладом. Перевіркою було встановлено, що охоронцям служби безпеки TOB «Юртал» не оплачується у подвійному розмірі робота в надурочний, нічний час, не нарахована індексація заробітної плати.

Відповідно до зазначеного акту відповідач донарахував заробітну плату позивачу за весь час роботи на підприємстві, сума якої склала 5259 грн.

Виходячи з того, що заборгованість по заробітній платі на час звільнення та з урахуванням доплати за результатами перевірки інспекції охорони праці склала 5259 грн. й не отримана позивачем та депонірована, колегія суддів вважає , що вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 6 272 грн. підлягають задоволенню частково і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 5259 грн., яка підтверджена відповідними доказами, в інших вимогах в цій частині слід позивачу відмовити(а.с.77 т.1).

Крім того, враховуючи те, що відповідач з моменту звільнення позивача з 12.05.2009р. тільки 07.07.2009р. повідомив позивача про те, що позивач повинен отримати в бухгалтерії заборгованість по заробітній платі та доплату в сумі 4382 грн.97 коп.(а.с.54 т.1), а тому колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.116,117 КЗпП України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юртал» необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку з 12 травня 2009р. по 07 липня 2009р. в сумі 2844 грн.72 коп., з нарахуванням та утриманням з нарахованої загальної суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, в тому числі і страхових внесків.

Доводи позивача, що він виконував додаткову роботу, тому вказана сума несплаченої заробітної плати має бути значно більше, не підлягають задоволенню. Будь - яких наказів про роботу позивача на інших роботах, виконання додаткової роботи, роботи у святкові дні не надано.

Крім того, по матеріалам справи встановлено, що за заявами і зверненнями позивача робота бухгалтерії ТОВ «Юртал», порядок і законність нарахування заробітної плати позивачу неодноразово перевірялися Територіальною державною інспекцією праці в Одеській області. Протоколи перевірок приєднані до матеріалів справи (а.с. 164-167, 169- 172 т.1 ). За наслідками перевірок сума невиплаченої заробітної плати, яка підлягає сплаті позивачу при звільненні перерахована адміністрацією ТОВ «Юртал» і складає в сумі 5259 грн., яка йому була нарахована, але не сплачена.

Вказана сума позивачу адміністрацією нарахована і знаходиться на депонентному рахунку, що підтверджується відповідними доказами. Крім того, сторони , позивач і відповідач, не спростовують, що вказана сума знаходиться на депонентному рахунку, позивач підтвердив, що він відмовляється отримувати цю суму, оскільки з розміром невиплаченої заробітної плати не погоджується.

При розгляді вказаної частини позовних вимог представник відповідача, посилаючись на матеріали справи, стверджувала, що після звільнення позивача з роботи, адміністрація ТОВ «Юртал» неодноразово направляла позивачу листи, які він отримував, і просила його з'явитися за сумою повного розрахунку. Колегія суддів перевірила вказані доводи представника відповідача і встановила, що дійсно після звільнення позивача за наказом №94-к від 12.05.2009р. з посади охоронця Ринку «Черьомушки» з підстав ст. 40 ч.1 КЗпП України за скороченням штату адміністрація ТОВ «Юртал» направляла позивачу листи про отримання ним розрахунку по заробітній платі.

По матеріалам справи встановлено, що в липні 2009р. позивачу був направлений лист на замовлення, в якому його запросили отримати повний розрахунок по заробітній платі в сумі 4382 грн. Позивач вказаний лист отримав. Давши оцінку вказаним доказам, колегія суддів дійшла висновку, що адміністрація ТОВ «Юртал» в порушення вимоги ст. 116 КЗпП України при звільненні позивача наказом №94-к від 12.05.2009р. з посади охоронця з підстав ст. 40ч.1 КЗпП України за скороченням штату повний розрахунок з ним не здійснила.

Тому у відповідності з вимогами ч.1 ст.117 КЗпП України з відповідача на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час затримки повного розрахунку, з 12.05.2009р.( час звільнення) по 07.07.2009р.( час отримання позивачем листа про отримання повного розрахунку), що складає суму 2844 грн.72 коп.

Середній заробіток за час затримки розрахунку був розрахований колегією суддів з урахуванням середньої заробітної плати позивача за останні два календарні місяця роботи, у відповідності до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. №13 зі змінами і доповненнями « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

Крім того, судом правильно встановлено, що надані позивачем копії аркушів з журналу прийому та здачі чергувань з вересня 2008р. по лютий 2009р., журнал проведення інструктажів, не зареєстровані на підприємстві відповідача, не містять ніяких відміток про те, що такі документи погоджувались та затверджувались керівником підприємства чи будь-якими іншими відповідальними особами, не скріплені печаткою відповідача. Графіки роботи за січень-лютий 2009р. не скріплені печаткою відповідача, та надані у копіях, які належним чином не засвідчені (а.с.280-294 т.1). З довідки TOB «Юртал» № 106-р від 15.01.2010р.(а.с.138 томі 1) вбачається, що журнал проведення інструктажів по відділу безпеки TOB «Юртал» ведеться з 21.07.2009р., журнал приходу та уходу з роботи з 01.10.2009р., тобто після звільнення позивача. Достовірність записів у цих журналах, ким і коли вони були зроблені не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Надані позивачем до суду розрахунки фактично відпрацьованого робочого часу та заборгованості по заробітній платі в розмірі 6 272 грн., які складені на підставі журналу прийому та здачі чергувань не підтверджені достовірними доказами та є необґрунтованими.

Правильність донарахувань по перерахунку заробітної плати позивачу підтверджується актом третьої перевірки Територіальної державної інспекції праці у Одеській області від 28.02.2011р., якою були досліджені відомості по перерахунку заробітної плати позивачу з березня 2008р. по травень 2009р, та ніяких порушень встановлено не було(а.с.51 т.2).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, власник повинен відшкодувати моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Колегія суддів вважає , що порушення відповідачем трудових прав позивача призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

З огляду на обставини справи, колегія суддів вважає, що факт порушення трудових прав позивача і заподіяння останньому моральної шкоди, не викликає сумнівів.

При розгляді справи колегія суддів дійшла висновку про незаконність наказу №17- загальний від 09.12.2008р. про оголошення ОСОБА_1 догани за порушення трудової дисципліни 06.12.2008р., а також колегія суддів встановила, що при звільненні позивача в порушення вимог трудового законодавства ст. ст.116,117 КЗпП України адміністрація не здійснила з ним повний розрахунок.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище порушення дають підставу для часткового задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням сум за затримку розрахунку в сумі 2844 грн., суми невиплаченої заробітної плати в розмірі 52 59 грн., які стягнуті з відповідача на користь позивача, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 1000грн.

Визначаючи розмір моральної шкоди, колегія суддів виходить з того, що внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати, позивач втратив нормальні життєві зв'язки, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір відшкодування моральної шкоди відповідає засадам виваженості, розумності і справедливості.

Інші доводи апеляційної скарги вищезазначених висновків суду не спростовують, тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст.209, 307 ч.1п.2, 309 ч.1п.п.3,4, 316,317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2011 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юртал» про визнання недійсним наказів про звільнення, про оголошення догани, та їх скасування, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та іншу заборгованість по заробітній платі, про відновлення на тій або аналогічній посаді, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження наказу №17-загальний від 09 грудня 2008р. виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Юртал».

Визнати незаконним наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Юртал» № 17-загальний від 09 грудня 2008р. про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юртал» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 52 59(п'ять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. з нарахуванням та утриманням з нарахованої загальної суми прибутковий податок та інші обов'язкові платежі, в тому числі і страхові внески.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юртал» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку з 12 травня 2009р. по 07 липня 2009р. в сумі 2844(дві тисячі вісімсот сорок чотири) грн.72 коп.,

з нарахуванням та утриманням з нарахованої загальної суми прибутковий податок та інші обов'язкові платежі, в тому числі і страхові внески.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юртал» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1000(одна тисяча) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юртал» на користь держави судовий збір в сумі 376(триста сімдесят шість) грн.40 коп. та судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі188(сто вісімдесят вісім) грн.20 коп.

В позовних вимогах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юртал» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова

Н.Д.Плавич

Л.А.Гірняк