АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 року

Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Гірняк Л.А.

Суддів : Плавич Н.Д., Кварталова А.М.

При секретарі: Граненко А.А.

За участю

Представника апелянта-Кіптіков І.О.

Представник ПАТ „Ерсте Банк"- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційну скаргу представника другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2011 року за поданням другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції

-про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи,-

В С Т А Н О В И Л А:

23 листопада 2009 року рішенням Київського районного суду м. Одеси стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ВАТ „Ерсте Банк" суму в розмірі 59 595 ,01 доларів США, що еквівалентно 455 276,08 грн. та судові витрати 1952 грн.

05 квітня 2011 року головний державний виконавець другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_6 звернувся до суду з поданням, в котрому просить вирішити питання щодо примусового проникнення до АДРЕСА_1 з метою звернення стягнення на предмет іпотеки, без повідомлення ОСОБА_3

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2011 року в поданні відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду з ухваленням нової , про задоволення подання, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на відсутність можливості проведення виконавчих дій за рішенням суду .

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення учасників судового процесу, що з'явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа №22ц-4965-11 Головуючий 1-ї інстанції Огренич І.В.

Категорія-7 Доповідач-Гірняк Л.А.

-2-

Відмовляючи в заявлених вимогах районний суд виходив з того, що ОСОБА_3 є власником 1\3 частини спірного помешкання, частка її не виділена та в ній вона не проживає.

Між тим, такий висновок суду першої інстанції не можна вважати обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів(посадових осіб) вирішується судом за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи, всі власники спірного помешкання є іпотекодавцями та уклали договір іпотеки від25 вересня 2007 року з з ВАТ „ерсте Банк"а.с.7-8).

Відповідно до п.1.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

23 листопада 2009 року рішенням Київського районного суду м. Одеси стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ВАТ „Ерсте Банк" суму в розмірі 59 595 ,01 доларів США, що еквівалентно 455 276,08 грн. та судові витрати 1952 грн.

05 березня 2010 року в порядку ст.24, 27 ЗУ „Про виконавче провадження" винесено постанови про відкриття виконавчого провадження.

19 травня 2010 року здійснено вихід державного виконавця за адресою місця реєстрації боржниці- АДРЕСА_1 в результаті чого було встановлено, що ОСОБА_3 за вказаною адресою не мешкає та особи котрі там проживають відмовили надати доступ державному виконавцю., про що складено акт.

19 травня 2010 року винесено постанову про арешт вищезазначеного нерухомого майна, а саме 1\3 частини квартири АДРЕСА_1

Відповідно до даних ДПІ в Київському районі м. Одеси, боржниця не перебуває на обліку, як фізична особа-підприємець, інформація про розрахункові рахунки в банках та інших фінансових установах відсутня.

Відповідно до ст..52 ч.1 ЗУ „Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Виходячи з вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку, що районний суд відмовляючи в примусовому проникненню до АДРЕСА_1, унеможливлює виконання рішення суду, що вступило в законну силу.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що з метою проведення виконавчих дій та необхідності перевірки майнового стану боржника за місцем його реєстрації, визначення вартості та оцінки майна, що належить боржникові на праві власності, необхідно забезпечити доступ до житла.

Виходячи з вимог ст.312 ч.1 п.2 ЦПК України судова колегія скасовує ухвалу суду першої інстанції з винесенням нової про задоволення подання другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Керуючись ст.307 ч.2 п.2; 312 ч.1 п.2; 315; 317; 319 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2011 року скасувати.

Надати дозвіл другому Київському відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо примусового проникнення до АДРЕСА_1, яка в розмірі 1\3 частини належить ОСОБА_3.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя- Л.А.Гірняк

Судді- Н.Д.Плавич

А.М.Кварталова