АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2011 року м. Одеси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Кварталової А.М.,
суддів - Плавич Н.Д., Гірняк Л.А.,
при секретарі - Ардаковської А.О.,
в порядку письмового провадження, розглянувши апеляційну скаргу Управління Південного оперативного командування Збройних Сил України на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 13 жовтня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Південного оперативного командування Збройних Сил України про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення ,-
встановила:
21.08. 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Управління Південного оперативного командування Збройних Сил України про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що проходив військову службу з 1982р. по 08.08.2005р. При звільненні йому не сплачено компенсацію за не отримане продовольче забезпечення за період з 11.03.2000р. по 07.08.2005р. в сумі 14 927 грн.73 коп.
Посилаючись на вимоги статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", що гарантує продовольче забезпечення, просив стягнути зазначені суми компенсації на його користь.
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 13 жовтня 2009 року вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Суд визнав за ОСОБА_1 право на одержання за рахунок держави продовольчого пайка або за його бажанням право на грошову компенсацію за період з 11 березня 2000р. по 07 серпня 2005р.
Судом стягнуто з Управління Південного оперативного командування Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість продовольчого пайка за період з 11 березня 2000р. по 07 серпня 2005р. в сумі 14927 грн.73 коп.
В апеляційній скарзі Управління Південного оперативного командування посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Ухвалою судової колегії судової плати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2011 року строк на апеляційне оскарження апелянту був поновлений.
Справа № 22а-6901 /2011р.
Головуючий в 1 інстанції - Демусчі Л.В. Суддя - доповідач - Кварталова А.М. Категорія -КАС-10.3.4
Справу розглянуто на підставі положень Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року № 2748-VІ у порядку адміністративного судочинства.
До суду апеляційної інстанції не надходило клопотань про розгляд справи за участю сторін, тому, зважаючи на вимоги п.1 ч. 1 ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив право позивача, щодо отримання передбаченого законодавством продовольчого пайка або грошової компенсації замість нього за період з 11 березня 2000р. по 07 серпня 2005р. сумі 14 927 грн.73 коп., а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач проходив військову службу з липня 1982 року по 08.08. 2005 року. З 11 березня 2000р. по 07 серпня 2005р. знаходився на продовольчому забезпеченні в штабі Ордена Червоного Прапора Південного оперативного командування Збройних Сил України . За період з 11 березня 2000р. по 07 серпня 2005р. позивачу не виплачено грошову компенсацію за не отримане продовольче забезпечення у сумі 14 927 грн.73 коп.
Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Дію частини 2 статті 9 вказаного Закону призупинено Законом України № 1459-ІІІ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»(далі -Закон № 1459-ІІІ). Закон набув чинності з 11 березня 2000 року.
Тобто в подальшому дію зазначеної норми права було призупинено Законом України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних засобів " від 17.02.2000 року № 1459/3, без встановлення строку дії цих обмежень.
Таким чином, починаючи з 2001 року в Державному бюджеті України, кошти на придбання продуктів харчування за нормою №7 або на компенсацію замість них Міністерству оборони України не виділялись.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача безпідставні, оскільки пунктом 2 Закону № 1459-ІІІ, який вступив в дію з 11 березня 2000 року, призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчого забезпечення або за їх бажанням грошової компенсації замість продовольчого забезпечення у період з 11 березня 2000 року по час звільнення зі служби позивача.
За таких обставин позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Крім того, судова колегія зазначає, що судом не було враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, в редакції, яка діяла на час ухвалення судового рішення, а також в редакції, яка діє на даний час, адміністративний позов міг бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд першої інстанції повинен був врахувати, що річний строк для звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання продовольчого пайка.
Оскільки позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 21 серпня 2009 року, він пропустив строк звернення до суду за період з 11 березня 2000 року по 07 серпня 2005 року.
Суд зазначених обставин не врахував, не вирішував питання про поважність причин пропуску строку і можливості його поновлення, а тому дійшов неправильного і необґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1
З огляду на викладене та враховуючи, що матеріали справи не містять доказів поважності пропуску строку звернення позивачем ОСОБА_1 до суду за захистом своїх прав, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ч.1 ст. 195, ч. 1 ст. 197, п.3 ч.1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ч.1 ст.207, ст.254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Південного оперативного командування Збройних Сил України - задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 13 жовтня 2009 року скасувати, постановити нову постанову .
В адміністративному позові ОСОБА_1 до Управління Південного оперативного командування Збройних Сил України про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова
Л.А.Гірняк
Н.Д.Плавич