АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Цюри Т.В., Сидоренко І.П.

при секретарі - Колосовій Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 07 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності на житло та виселення з житлового приміщення,-

встановила:

У травні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до Ананьївського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності на житло та виселення з житлового приміщення.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власницею житлового будинку АДРЕСА_1. В травні 2010 року ОСОБА_1 виявила бажання купити в неї вказаний житловий будинок та попросила впустити її в це житло до належного оформлення договору купівлі-продажу, на що вона погодилася, але в подальшому відповідачка неодноразово просила відстрочити виплату грошей, і не заплатила гроші за будинок, в якому мешкає до теперішнього часу. Вона неодноразово зверталась до відповідачки з вимогами звільнити житловий будинок та виселитися, однак остання добровільно не бажає звільнити належний їй будинок, чим порушує її право власності і чинить їй перешкоди в користуванні ним, тому вона звернулась до суду з указаним позовом. (а.с.19)

Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 07.07.2011 року позов ОСОБА_2 задоволений. (а.с.23-24)

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в який ставить питання про його скасування з закриттям провадження у справі з підстав передбачених п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 16 лютого 1970 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2(а.с.4-5)

Рішенням Ананьєвського районного суду Одеської області від 30 вересня 2005 року встановлений факт, що договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 від 16 лютого 1970 року, відповідно умов якого, ОСОБА_2 прийняла в дар незакінчене будівництвом домоволодіння, акт про завершення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1, згідно якого забудовником є ОСОБА_2, дійсно належить ОСОБА_2(а.с.6)

Відповідно до ст.150 ЖК УРСР Громадяни, які мають у приватній власності

________________________________

Головуючий по 1-й інстанції - Надєр Л.М. Справа №22ц-7627/11

Доповідач - Погорєлова С.О. Категорія: 9

будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

У позовної заяві зазначено, що відповідачка мала намір купити цей будинок у ОСОБА_2, за згодою позивачки у спірному будинку поселилась ОСОБА_1, яка в подальшому так і не уклала договір купівлі - продажу будинку, проте продовжує там проживати.

Норми ст.158 ЖК УРСР передбачають, що наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення, що укладається у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється.

Відомостей про наявність договору найма, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

За правилами ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Довід апеляційної скарги про те, що рішення суду про її виселення є передчасним, оскільки в провадженні Ананьївського районного суду Одеської області знаходиться справа про визнання угоди купівлі - продажу дійсною та визнання за нею права власності на будинок АДРЕСА_1 є неспроможним, оскільки на момент ухвалення рішення, судом першої інстанції встановлено відсутність правових підстав для проживання ОСОБА_1

Інші доводи скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

При зазначених обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 07 липня 2011 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права підстав для його скасування немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 07 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

Сидоренко І.П.