АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Сєверової Є.С., Цюри Т.В.

при секретарі - Колосовій Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання права власності,-

встановила:

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання права власності на 17/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1. (а.с.2)

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. (а.с.51)

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Одеська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. (а.с.54-58)

Відповідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2010 року не відповідає.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що з метою поліпшення житлових умов за власні кошти ОСОБА_1 була реконструйована 1/3 частина житлового будинку без порушення будівельних норм та правил.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.

За положеннями ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження в установлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За змістом пп.1 п. «б» ч.1 ст.31 Закону України від 21 травня 1997 року «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

_______________________________

Головуючий по 1-й інстанції - Демченко О.М. Справа №22ц-5987/11

Доповідач - Погорєлова С.О. Категорія: 9

Згідно зі ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) будівництво ( нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному ст.24 Закону України «Про планування і забудову території» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), тобто заінтересовані особи зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, у разі делегування їм таких повноважень, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються ст. 376 ЦК України.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

До того ж ч.3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе у тому разі, якщо в прийнятті такого об'єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою одеською нотаріальною конторою 05 липня 1950 року, за реєстровим №38627, ОСОБА_1 належить частина домоволодіння АДРЕСА_1.(а.с.12) З метою поліпшення житлових умов ОСОБА_1 була здійснена відповідна реконструкція. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №835 від 26 липня 2007 року був затверджений Акт міської міжвідомчої комісії по прийму в експлуатацію житлового будинку літ. «Вв» загальною площею 33,5 кв.м., в тому числі житловою 21,6 кв.м, гаража літ. «Г», площею 13,0 кв.м.(а.с.10) Сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам, за реєстровим № ОД 000944, виданий 11.05.2010 року засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта - прибудови літ «а-4» площею 7,20 кв.м. до житлового будинку літ «А» з господарськими будівлями та спорудами літ «К» державним стандартам будівельних норм і правил.(а.с.11)

Таким чином, частина добудов прийнята в експлуатацію у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутись до органів місцевого самоврядування із заявою про прийняття в експлуатацію реконструйованого будинку та отримання свідоцтва про право власності.

При указаних обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2010 року підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті заявлених позовних вимог.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2011 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 17/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Сєвєрова Є.С.

Цюра Т.В.