АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової А.М.,
суддів - Левенця Б.Б. , Гірняк Л.А.,
при секретарі - Граненко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервіс ЛТД» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2010 року ,-
встановила:
У червні 2006р. ТОВ «Жилсервіс ЛТД» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
20.03.2010р. та 27.05.2010 року позивач подав доповнення до позовної заяви. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що є власником гуртожитку по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на будівлю гуртожитку серія САА № 444852 від 20.05.2006 року.
Позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 була заселена до гуртожитку по АДРЕСА_1 у 2002 році, була зареєстрована в гуртожитку з 04.10.2002 року до 24.11.2005 року, знята з реєстраційного обліку 10.04.2006 року по закінченню строку договору оренди.
25 листопада 2004 року договір оренди № 490 на ім'я ОСОБА_1 щодо кімнати АДРЕСА_1 між власником будівлі ДП ЖЕД ЗАТ «Черноморсантехмонтаж» та наймачем житла ОСОБА_1 було продовжено до 24.11.2005 року.
10 листопада 2005 року ОСОБА_1 отримала інформаційний лист - попередження ( вих. №163) з доведенням до відома про звільнення приміщення в зв'язку з закінченням строку договору оренди та повідомлення про відсутність наміру керівництва ДП ЖЕД ЗАТ „Чорноморсантехмонтаж" продовжувати даний договір, а також з вимогою про звільнення відповідачем орендованого приміщення у зв'язку з закінченням строку оренди, а тому їй було запропоновано звільнити приміщення до 09.01.2006р.
01.02.2006р. ДП ЖЕД ЗАТ «Чорноморсантехмонтаж» передало будівлю загальною площею 4084,9 м.кв., яка розташована за адресою м.Одеса. АДРЕСА_1 до статутного фонду ТОВ „Жилсервіс ЛТД"' як майновий внесок ДП ЖЕД ЗАТ „Чорноморсантехмонтаж".
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Головуючий в 1 інстанції - Дрішлюк А.І. Справа № 22ц-3910/2011р Суддя - доповідач- Кварталова А.М. Категорія: ЦП-42
25.05.2006 року виконавчий комітет Одеської міської ради видав ТОВ Жилсервіс - ЛТД" свідоцтво про право власності на будівлю - гуртожитку загальною площею 4084,9 м.кв., яка розташована за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 серія САА № 444852.
Станом на 01.03.2010р. на балансі ТОВ „Жилсервіс - ЛТД" за відповідачем ОСОБА_1 значиться дебіторська заборгованість за житлово - комунальні послуги в сумі 7630 грн. за період з вересня 2008 року по лютий 2010 року (особовий рахунок № НОМЕР_1).
У зв'язку з тим, що сім'я ОСОБА_1 продовжує мешкати в кімнаті № 30 в гуртожитку по АДРЕСА_1, реєстрація відсутня, договір оренди на житлове приміщення про продовження був відсутній, позивач просив виселити ОСОБА_1 її чоловіка ОСОБА_2, їх доньку ОСОБА_3 з кімнати №30 в гуртожитку по АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за житлово - комунальні послуги в сумі 7630 грн. та стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір в сумі 76,30 грн.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, про що свідчить розписка, підписана ОСОБА_2 від 02.09.2010р.
Справа слухалася судом неодноразово.
Останнім рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2010 року позовні вимоги ТОВ «Жилсервіс ЛТД» - задоволені.
Суд виселив ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кімнати АДРЕСА_1.
Суд стягнув з ОСОБА_1,ОСОБА_2 заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 7630 грн.
Ухвалою суду від 18 березня 2011р. заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 12 жовтня 2010 року залишена без задоволення (а.с.205-206).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення , яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що висновки суду не відповідають обставинам справи. При цьому зазначають, що справа розглянута у їх відсутність, до справи не залучено орган опіки та піклування, та що лист - попередження від позивача 10.11.2005р. про припинення договору оренди вони не отримували.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6 просили скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що строк договору оренди, за яким відповідачка ОСОБА_1 займала кімнату закінчився, відповідачка була попереджена про припинення договору оренди, він не був продовжений і новий договір оренди з нею не укладався, а тому просили виселити відповідачів з займаної в гуртожитку кімнати без надання іншого житлового приміщення.
Відповідачі про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що у справі є докази.
Клопотання відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляд справи, колегія суддів відхилила , оскільки за його клопотанням судове засідання на 13 вересня 2011р. про відкладення справи було перенесено на 04 жовтня 2011р., однак відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 04 жовтня 2011р. не з'явився, свого представника не направив, надав до суду повторно клопотання про відкладення розгляд справи, а тому колегія судів враховуючи строки розгляду справи в апеляційному суді, що неявка сторін в суд апеляційної інстанції не є обов'язковою, сторони повідомлені про слухання справи, визнала неявку в судове засідання ОСОБА_2 такою, що не ґрунтується на поважних причинах.
Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи. На час розгляду справи апелянти ОСОБА_1, ОСОБА_2 не надали доказів про поважність причин неявки.
Третя особа орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради(а.с.131) в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що у справі є докази.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення , мотиви і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.11.2004 року було укладений договір оренди житлового приміщення № 490 між ДП ЖЕД ЗАТ Чорноморсантехмонтаж" та ОСОБА_1 як орендатором з іншої сторони на частину житлового приміщення № І к/м, площею 9,7 м.кв. за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 на строк до 24.11.2005р. для проживання одної особи на один рік(а.с.160).
01.02.2006р. ДП ЖЕД ЗАТ "Чорноморсантехмонтаж" передало будівлю загальною площею 4084,9 кв.м. , яка розташована за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 до статутного фонду TOB «Жилсервіс ЛТД» як майновий внесок ДП ЖЕД ЗАТ "Чорноморсантехмонтаж". До TOB "Жилсервіс ЛТД" перейшли права та обов'язки ДП ЖЕД Чорноморсантехмонтаж" щодо житлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Терешкової, 13.
Відповідно до свідоцтва про право власності на будівлю гуртожитку серія САА № від 25.05.2006 року, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, ТОВ «Жилсервіс ЛТД» є власником будівлі № 13 по АДРЕСА_1 в м. Одесі, загальною площею 4084, 9 кв.м.
Вказаний правовстановлюючий документ був зареєстрований в КП "ОМБТІ та РОН", що підтверджується відміткою підприємства на свідоцтві, а також Витягом про реєстрацію права і на нерухоме майно № 10950873 від 15 червня 2006р..
25.11.2004р. між сторонами сплив строк договору оренди спірного приміщення. Однак, до теперішнього часу після спливу договору оренди відповідачі, всупереч положенням договору № 490 від 24.11.2004р. відмовляються від добровільного звільнення займаного приміщення.
Згідно довідки(а.с.10) в гуртожитку значиться зареєстрована ОСОБА_1 з 04.10.2002р. по 24.11.2005р., а ОСОБА_2, ОСОБА_3 зареєстровані в гуртожитку не були(а.с.159).
Згідно адресної довідки ОСОБА_1 зареєстрована постійно в м. Рені вул. Комсомольська, 167 кв.№2 з 10.04.2006р., а відповідач ОСОБА_2 зареєстрований постійно в АДРЕСА_1 з 22.11.1990р.(а.с.161 - зворот).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В п.п. 4.5 п. 4 Договору оренди зазначено, що договір оренди між сторонами укладений на строк з 25.11.2004 року по 24.11.2005 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 листопада 2005 року відповідачу ОСОБА_1 був наданий інформаційний лист -повідомлення ( вих. № 163) з доведенням до відома про наближення моменту закінчення строку договору та повідомлення про відсутність наміру керівництва ДП ЖЕД ЗАТ „Чорноморсантехмонтаж" продовжувати даний договір оренди , а також прохання про звільнення відповідачем орендованого приміщення в зв'язку з закінченням строку оренди, в зв'язку з чим ТОВ «Жилсервіс ЛТД» просили звільнити житлове приміщення до 09.01.2006 року. ОСОБА_1 від підпису про отримання листа відмовилася, що підтверджується довідковим написом директора ОСОБА_5.(а.с.11).
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що право користування спірним жилим приміщенням стороною відповідача, має зобов'язальний характер, тобто ґрунтується на договорі та втрачається з припиненням його дії. Відповідно з цього моменту сторона відповідача без правових підстав займає спірне житлове приміщення.
Згідно свідоцтва про право власності на будівлю гуртожитку від 25.05.2006 року, TOB „Жилсервіс ЛТД" є власником будівлі АДРЕСА_1 загальною площею 4084, 9 м", зокрема кімнати № 30 де мешкають позивачі , а тому зайняття без правових підстав спірного жилого приміщення створює перешкоди у користуванні своїм майном власнику приміщення - позивачу, тобто права TOB „Жилсервіс ЛТД" як власника даного житлового приміщення були порушені, то вони підлягають захисту.
За ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найма, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом місяця, договір вважається поновлений на строк, який був раніше встановлений договором.
Із матеріалів справи вбачається, що після закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не ініціювала продовжити термін його дії чи переукладання на новий термін. Позивач заперечує проти проживання ОСОБА_1 та членів її сім'ї у спірному приміщенні. 22.06.2006р. позивач звернувся до суду із позовом про виселення відповідачів, чим також фактично виявив бажання припинити термін дії Договору(а.с.4).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що правові підстави для проживання в гуртожитку відповідачів на час ухвалення судового рішення відсутні, та дійшов обґрунтованого висновку про виселення відповідачів із спірного приміщення.
Посилання апелянтів на правомірність проживання в спірному приміщенні, є необґрунтованими , оскільки термін договору оренди житлового приміщення закінчився 24 листопада 2005р., а позивач як власник будинку гуртожитку не бажає продовжувати його дію, або укласти новий договір оренди. Після спливу строку договору оренди, ордер на вказану кімнату відповідачам не надавався. Також матеріали справи не містять даних про те, що відповідач ОСОБА_1 зверталася до позивача з письмовою заявою про продовження дії договору або про укладання нового договору оренди.
Доводи апелянтів про те, що не був залучений до участі у справі орган опіки та піклування є безпідставні, оскільки згідно матеріалів справи позивачем 26.03.2010р. було заявлено доповнення до позовної заяви, де вказана як третя особа - орган опіки та піклування Малиновської райадмінистрації (а.с.131), який викликався в судове засідання на 09.06.2010р., а в подальшому справа була розглянута без участі представника третьої особи. (а.с.162).
Посилання апелянтів на те, що вони не повідомлялися про виселення, а тому договір продовжує діяти не приймається до уваги, оскільки договір оренди приміщення укладався ОСОБА_1 на одну особу, на певний строк, вона була повідомлена про строк дії договору до 24 листопада 2005р., новий договір відповідач не укладала та не ставила питання перед власником будинку з 24 листопада 2005р. по теперішній час про укладання нового договору.
Доводи апелянтів про те, що справа розглянута у їх відсутність спростовуються доказами по справі, тому що відповідачі були сповіщені про слухання справи на 12 жовтня 2010р. належним чином (а.с.169).
Висновки суду про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово - комунальні послуги в сумі 7630 грн. за період з вересня 2008р. по лютий 2010р. відповідають обставинам справи та підтверджено відповідними розрахунками(а.с.132).
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін. Підстав для постановлення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.209, 307 ч.1п.1, 314 ч.1п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова
Б.Б.Левенець
Л.А.Гірняк