ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 березня 2012 р. № 5008/191/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Заріцької А.О., Владимиренко С.В., Козир Т.П., Кота О.В., Малетича М.М.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Карат Буд"

про перегляд Верховним Судом України

постанови у справі за заявою до проВищого господарського суду України від 06.12.2011 № 5008/191/2011 товариства з обмеженою відповідальністю "Карат Буд" Мукачівської пересувної механізованої колони Закарпатської облспоживспілки, банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 24.06.2011 визнано Державну податкову інспекцію у місті Ужгороді кредитором Мукачівської пересувної механізованої колони Закарпатської облспоживспілки з вимогами у сумі 153 511,19 грн., які в сумі 141 465,22 грн. податкового боргу підлягають задоволенню у третій черзі, а у сумі 12 045,97 грн. пені підлягають задоволенню у шостій черзі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 ухвалу господарського суду Закарпатської області від 24.06.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2011 у справі №5008/191/2011 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Карат Буд" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 24.06.2011 - без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Карат Буд" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011, в якій заявник просить скасувати названу постанову та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 29.11.2006 у справі №20/29б та від 06.10.2011 у справі №12/92б мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для та допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 06.12.2011 у справі № 5008/191/2011, на яку подана заява про перегляд, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, Вищий господарський суд України погодився з висновком судів попередніх інстанцій про визнання Державної податкової інспекції у місті Ужгороді кредитором боржника, оскільки заявник із заявою про визнання кредиторських вимог звернувся до суду в межах строку, встановленого статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті - 05.05.2011. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив про те, що за результатом дослідження обставин справи стосовно того, коли кредитор звернувся зі своїми вимогами до суду та коли виникли грошові вимоги відповідно до наданих ним доказів у підтвердження своїх грошових вимог, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про включення грошових вимог Державної податкової інспекції у місті Ужгороді до реєстру вимог кредиторів.

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 06.10.2011 у справі №12/92б, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні грошових вимог до боржника посилаючись на те, що заявником пропущено 30-ти денний строк для звернення кредитора до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника, оскільки заявником не надано належних доказів своєчасного надсилання заяви із грошовими вимогами до боржника на адресу господарського суду Луганської області. Крім того, конверт в якому надійшла заява кредитора не містить чіткого відтиску дати на штампі, тому визначити дату відправлення заяви на адресу господарського суду не вбачалось можливим.

Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанова Вищого господарського суду України від 06.10.2011 у справі №12/29б, на яку здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справ, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2006 у справі №20/29б, на яку посилається заявник, касаційну скаргу задоволено частково, постанову Луганського апеляційного господарського суду та ухвалу господарського суду Луганської області в частині визнання грошових вимог Стахановської ОДПІ скасовано, а справу направлено до господарського суду Луганської області на новий розгляд.

У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції не означає остаточного вирішення питання щодо визнання грошових вимог кредитора до боржника в межах справи про банкрутство, що виключає можливість посилання на названу постанову на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116 - 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Карат Буд" у допуску справи № 5008/191/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя А. Заріцька

Судді С. Владимиренко

Т. Козир

О. Кот

М. Малетич

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)