ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № 1/422
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
11 квітня 2012 року 14:30 № 2а-17006/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до треті особи Управління державної охорони України, Печерської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
позивач ОСОБА_1;
представник позивача ОСОБА_5;
представник відповідача Лисенко В.В. (Управління державної охорони України);
представник відповідача не з'явився, подавши через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі (Печерська районна в м. Києві державна адміністрація);
третя особа ОСОБА_2;
третя особа ОСОБА_3;
третя особа ОСОБА_1,
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
16 листопада 2011 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Управління державної охорони України (далі -відповідач-1, УДО України), Печерської районної в м. Києві державної адміністрації (далі -відповідач-2, Печерська РДА в м. Києві) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії. Позовні матеріали передані на розгляд судді 18.11.2011 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 21.11.2011 р. позовну заяву у справі № 2а-17006/11/2670 залишено без руху у зв'язку з недоліками позовної заяви. Позивачу було встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 10.12.2011 р. шляхом надання клопотання про поновлення строку звернення до суду.
У зв'язку з тим, що судом визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з тим, що строк було поновлено судом ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-17006/11/2670 та призначено попереднє судове засідання на 21.12.2011 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2011 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) (далі -ОСОБА_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.) (далі -ОСОБА_3.), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.) (далі -ОСОБА_4.); залучено до участі у справі в якості свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3; витребувано у УДО України додаткові докази по справі; закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-17006/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.
22 лютого 2012 року до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла заява позивача про зміну позовних вимог. Позовні вимоги в останній редакції викладено наступним чином:
- визнати протиправною бездіяльність Управління державної охорони України щодо неприйняття на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) та членів його сім'ї: дружини - ОСОБА_3, військовослужбовця УДО України (ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.), доньку - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.) та сина - ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.) на підставі рапорту від 21 серпня 2001 року;
- визнати дії Управління державної охорони України щодо постановки ОСОБА_2 та інших членів сім'ї (всього - 4 особи) на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, без збереження попереднього часу перебування на такому обліку, - протиправними;
- зобов'язати Управління державної охорони України та Печерську районну в м. Києві державну адміністрацію поставити мого батька - ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.), ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.) та інших членів сім'ї - ОСОБА_3, військовослужбовця УДО України (ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.) на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, із збереженням попереднього часу перебування на такому обліку, а саме з 19.08.1997 р.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Листом від 21.04.2011 р. позивач звернулась до УДО України з проханням зарахувати її та членів її сім'ї (батька - ОСОБА_2, мати -ОСОБА_3, брата -ОСОБА_4.) на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, із збереженням попереднього часу перебування на такому обліку, а саме з 19.08.1997 р.
Листом від 27.05.2011 р. № 26/778 УДО України повідомило позивача, що питання, порушені у вищевказаному зверненні, були розглянуті житлово-побутовою комісією Управління у грудні 2006 року. За результатами розгляду поданого ОСОБА_2 рапорту, комісією було вирішено зарахувати на облік ОСОБА_2 та членів його сім'ї на квартирний облік з моменту (дати) подачі ОСОБА_2 відповідного рапорту (з 04.12.2006 р.). ОСОБА_2 був присутній на вказаному засіданні житлово-комунальної комісії. Крім цього, на засіданні житлово-побутової комісії 14.06.2007 р. аналогічне питання розглядалося повторно і за результатами цього розгляду рішення від 28.12.2006 р. залишено без змін. Про повторне рішення житлово-побутової комісії також було відомо ОСОБА_2 Причини неповідомлення позивача ОСОБА_2 про прийняті житлово-побутовою комісією УДО України рішення щодо нього та членів його сім'ї відповідачу невідомі.
Позивач вважає дії житлової комісії УДО України (протокол № 1 від 14.06.2007 р.) у частині взяття її та членів її сім'ї на квартирний облік саме з 14.06.2007 р., без урахування і збереження попереднього часу перебування на квартирному обліку, протиправними та такими, що суттєво обмежує право позивача на житло.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1, виходячи з наступних мотивів.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Закону України від 04.03.1998 № 160/98-ВР "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" (далі -Закон № 160/98-ВР); Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі -Закон № 2011-ХІІ).
Згідно частини 1 статті 20 Закону № 160/98-ВР на військовослужбовців Управління державної охорони України поширюються соціальні гарантії, передбачені законодавством України для військовослужбовців Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Частиною 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно пункту 26 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 р. № 1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
У інших військових формуваннях України правовідносини щодо прийняття військовослужбовців та членів їх сімей на квартирний облік регулювались відповідними відомчими нормативно-правовими актами, зокрема наказами Міністра Оборони України № 20 від 03.02.1995 р., № 577 від 06.10.2006 р., наказом Голови Державного комітету у справах державного кордону України № 30 від 20.01.1996 р. та ін.
Вказаними нормативно-правовими актами також було передбачено, що військовослужбовці, які перебували на квартирному обліку, при переміщенні по службі з переїздом до іншого гарнізону, приймались на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби.
Позивач є донькою і членом сім'ї колишнього військовослужбовця УДО України полковника ОСОБА_2, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про народження та паспорта громадянина України.
З 01.08.1991 р. по 31.12.2008 р. ОСОБА_2 проходив військову службу у збройних формуваннях Радянського Союзу та України.
Згідно наявної в матеріалах справи копії витягу з наказу начальника УДО України № 185-ос від 11.12.2008 р. 31.12.2008 р. ОСОБА_2 був звільнений за станом здоров'я з військової служби у запас з посади заступника начальника Служби 6-ї комендатури. Вислуга років складає: календарна - 21 рік 05 місяців 00 днів, загальна - 27 років 00 місяців 28 днів.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копіях довідок № 6/5-1746 від 10.08.2001 р., № 614/158 від 25.05.2010 р., № 614/49 від 19.05.2011 р. за весь час проходження військової служби ОСОБА_2 та члени його сім'ї житловою площею не забезпечувались (стор. 17, 18, 19, 23 матеріалів справи).
Під час проходження військової служби у військовій частині 1468 (м. Львів) ОСОБА_2 разом із членами сім'ї (4 особи) був зарахований на квартирний облік військовослужбовців, що потребують поліпшення житлових умов, з 19.08.1997 р.
Згідно наявної в матеріалах справи копії протоколу засідання Військової ради Північно-Західного напряму Прикордонних військ України від 20.06.2001 р. ОСОБА_2 був переміщений до нового місця служби у військову частину 2144 (м. Львів), де також був зарахований разом із членами сім'ї на квартирний облік військовослужбовців, що потребують поліпшення житлових умов, з 19.08.1997 р. (стор. 15 -16 матеріалів справи).
З 13.08.2001 р. на підставі спільного наказу начальника УДО України та наказу Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України № 420-ос від 06.08.2001 р. ОСОБА_2 був переміщений для подальшого проходження військової служби в УДО України (наявна в матеріалах справи копія контракту від 21.08.2001 р., укладеного між УДО України та ОСОБА_2 про добровільне проходження військової служби). Відповідно разом із ним до нового місця служби прибули і члени його сім'ї.
21 серпня 2001 року ОСОБА_2 звернувся з рапортом до голови житлово-побутової комісії УДО України з проханням винести на розгляд цієї комісії питання про постановку його та членів його сім'ї на квартирний облік для отримання житла у м. Києві, з урахуванням часу перебування в черзі на отримання житла за попереднім місцем служби. Даний факт підтверджено показанням свідків та протоколом № 5 засідання житлово-побутової комісії УДО України від 29.11.2001 р.
Проте, суд звертає увагу, що відповідачем не було надано суду доказів розгляду по суті даного рапорту.
Згідно витягу з протоколу № 5 засідання житлово-побутової комісії УДО України від 29.11.2001 р. зазначеною комісією прийнято рішення провести роз'яснювальну роботу у підрозділах з питань доведення до особового складу підстав для постановки на квартирний облік з метою уникнення попадання на комісію рапортів від співробітників, які не мають підстав для зарахування на квартирний облік. Рішення про задоволення або відмову в задоволенні вимог рапорту відповідачем не приймалось.
Згідно витягів з протоколів № 1 від 16.06.2005 р. та № 4 від 16.12.2005 р. засідання житлово-побутової комісії УДО України від 29.11.2001 р. за результатами розгляду рапорту ОСОБА_2 до начальника УДО України про постановку його та членів його сім'ї на квартирний облік для отримання житла у м. Києві з урахуванням часу перебування в черзі на отримання житла за попереднім місцем служби зазначеною комісією прийнято рішення про направлення запиту до Міністерства юстиції України для роз'яснення, яким чином потрібно діяти в зазначених випадках.
Згідно витягу з протоколу № 3 від 28.12.2006 р. засідання житлово-побутової комісії УДО України прийнято рішення про направлення документів ОСОБА_2 до Печерської РДА в м. Києві.
Печерською РДА у м. Києві ОСОБА_2 та членів його сім'ї було поставлено на квартирний облік з 14.06.2007 р., без збереження попереднього часу перебування на квартирному обліку.
Разом з тим, частиною 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за станом здоров'я, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм закону, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача-1 та відповідача-2 щодо постановки на квартирний облік позивача та членів її сім'ї з 14.06.2007 р., без збереження попереднього часу перебування на квартирному обліку, а саме з 19.08.1997 р.
Стосовно звернення позивача лише 21.04.2011 р. до УДО України з проханням зарахувати її та членів її сім'ї на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, із збереженням попереднього часу перебування на такому обліку, опитані в якості свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 пояснили, що у квітні 2011 року позивач дізналась від батька про те, що їх сім'ї не було зараховано попередній час перебування на квартирному обліку. З листа відповідача від 27.05.2011 р. № 26/778 позивач дізналась, що її батько звертався з цього питання до УДО України і 28.12.2006 р. було прийнято рішення про відмову йому зарахувати попередній час перебування на квартирній черзі. На той час позивачу було 15 років і питаннями квартирного обліку батька вона не цікавилась - дані обставини підтверджені також показаннями свідків, що були допитані судом.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, судом встановлено, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача-1 щодо розгляду рапорту ОСОБА_2 від 21.08.2001 р. було порушено право позивача та членів її родини на забезпечення житлом.
Крім цього, поставивши позивача та її родину на квартирний облік у 2007 році без врахування попереднього часу перебування на обліку, всупереч чинної на той момент Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 р. № 1081 "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями" (п. 26), відповідач вчинив протиправні дії та порушив вимоги чинного законодавства.
Відтак, для поновлення порушеного права позивача та її родини суд вважає належним способом захисту задоволення позовних вимог щодо зобов'язання УДО України та Печерської РДА в м. Києві поставити позивача та членів її родини на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, із збереженням попереднього часу перебування на такому обліку, а саме з 19.08.1997 р.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління державної охорони України щодо неприйняття на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) та членів його сім'ї: дружини - ОСОБА_3, військовослужбовця Управління державної охорони України (ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.), доньки - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.) та сина - ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.) на підставі рапорту від 21 серпня 2001 року.
3. Визнати протиправними дії Управління державної охорони України щодо постановки ОСОБА_2 та інших членів сім'ї (всього - 4 особи) на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, без збереження попереднього часу перебування на такому обліку.
4. Зобов'язати Управління державної охорони України та Печерську районну в м. Києві державну адміністрацію поставити батька ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.), ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.) та інших членів сім'ї - ОСОБА_3, військовослужбовця Управління державної охорони України (ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.) на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, із збереженням попереднього часу перебування на такому обліку, а саме з 19.08.1997 р.
5. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України судові витрати на користь ОСОБА_1 у розмірі 29,50 грн. з рахунків суб'єкта владних повноважень - Управління державної охорони України.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Н.В. Клочкова