Справа № 444/1217/12

2/444/2473/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.04.2012 Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді : Затолочного В.С.

при секретарі: Морозовій Н.М.

за участю:

- ОСОБА_1 - представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом,

- ОСОБА_2 - відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом,

- ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (третя особа за первісним та зустрічним позовами)

- ОСОБА_5 - представника Органу опіки та піклування,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зустрічним позовом ОСОБА_2, який діє від себе особисто та від імені недієздатної ОСОБА_6, до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, треті особи ОСОБА_4, Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання іпотечного договору недійсним (нікчемним), застосування наслідків нікчемного правочину, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» (далі Банк, Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов, на задоволенні якого в ході розгляду справи наполягали представники Банку, обґрунтований тим, що 27.12.2007 року між Банком та третьою особою ОСОБА_4 було укладеного кредитний договір. В подальшому між ними укладалося ще ряд додаткових договорів, на підставі яких третя особа ОСОБА_4 отримав кредит в загальній сумі 813500 грн.

Кредитні зобов'язання ОСОБА_4 перед Банком забезпечені нерухомим майном - домоволодінням та земельною ділянкою АДРЕСА_1 на підставі Іпотечного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_2 27.12.2007 року.

Свої зобов'язання з погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом ОСОБА_4 не виконує, внаслідок чого він має заборгованість перед Банком в сумі 1059854,91 грн.

Банк повідомляв відповідача ОСОБА_2 та третю особу ОСОБА_4 про необхідність погасити заборгованість, проте цю вимогу зазначені особи проігнорували.

Тому Банк просить звернути стягнення на предмет іпотеки, встановити початкову ціну предмета іпотеки на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності, визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

ОСОБА_2, діючи від себе особисто та від імені недієздатної ОСОБА_6, звернувся до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 (далі Нотаріус) про визнання іпотечного договору недійсним (нікчемним), застосування наслідків нікчемного правочину, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою від 27.02.2012 року зустрічний позов об'єднано в одне провадження із первісним позовом.

Зустрічний позов, на задоволенні якого в ході розгляду справи наполягали ОСОБА_2 та його представник, обґрунтований тим, що дійсно між ОСОБА_2 та Банком 27.12.2007 року було укладено Іпотечний договір з метою забезпечення кредитних зобов'язань перед Банком з боку ОСОБА_4

На підставі даного Іпотечного договору в Іпотеку Банку було надано домоволодіння із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1

Іпотечний договір був посвідчений відповідачем Нотаріусом, який вніс відповідні відомості про об'єкт іпотеки до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек.

На момент укладення Іпотечного договору в наданому в іпотеку домоволодінні була зареєстрована та проживала недієздатна ОСОБА_6, над якою встановлено опіку і опікуном якої є ОСОБА_2

ОСОБА_6 продовжує користуватися правом на проживання в даному домоволодіння по теперішній час.

Спірним договором порушуються права недієздатної ОСОБА_6, оскільки вона може бути позбавлена права користування жилим приміщенням, в якому проживає.

Зазначений договір міг бути укладений лише з погодження Органу опіки та піклування, який такої згоди не надавав.

Тому, на думку позивача за зустрічним позовом, спірний Іпотечний договір є нікчемним правочином з моменту укладення і до нього мають бути застосовані наслідки недійсності правочину.

ОСОБА_2 вимагає визнати іпотечний договір недійсним (нікчемним) з моменту його укладення та застосувати наслідки нікчемного правочину у вигляді зобов'язання відповідача Нотаріуса виключити записи про заборону відчуження предмета іпотеки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та про Іпотечний договір з Державного реєстру іпотек.

В судовому засіданні представники Банку зустрічний позов не визнали, пояснивши, що зустрічна позовна заява подана не відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2, а недієздатною ОСОБА_6, від імені якої діє ОСОБА_2 Тому підстав для прийняття зустрічної заяви та її сумісного розгляду з первісним позовом не було.

Спірним Іпотечним договором не порушуються будь-які майнові права недієздатної ОСОБА_6, а тому погодження на його укладення з Органом опіки та піклування не вимагалося.

Недієздатна ОСОБА_6 не підпадає під категорію «дитина», а тому на неї не поширюються вимоги Законів України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» та «Про охорону дитинства», на які є посилання в зустрічному позові.

Факт проживання ОСОБА_6 в домоволодінні, наданому в іпотеку Банку, спростовується Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.08.2006 року, в якому місцем проживання даної особи зазначена інша адреса.

При укладанні спірного договору ОСОБА_2 підтвердив наявність в нього повноважень на його підписання, а також надав інформацію, в якій не було зазначено про проживання в належному йому домоволодінні недієздатної особи.

На підставі даних заперечень представники Банку просили відмовити в задоволенні зустрічного позову.

ОСОБА_2, діючи від себе особисто, та від імені недієздатної ОСОБА_6, а також його представник ОСОБА_3, який одночасно діє як представник третьої особи ОСОБА_4, первісний позов не визнали.

При цьому вони надали пояснення, що при укладенні спірного Іпотечного договору ОСОБА_2 надавав всі необхідні відомості про зареєстрованих в наданому в іпотеку домоволодінні, в тому числі і про ОСОБА_6, повідомляв про те, що вона є недієздатною. Чому з боку Банку та Нотаріуса не було вжито заходів для отримання відповідної згоди на укладення Іпотечного договору від Органу опіки та піклування, не відомо. ОСОБА_6, як недієздатна особа, володіє правом на додатковий захист своїх майнових прав, до яких відноситься і право користування житлом. Іншого житла, крім того, в якому вона проживає і яке є предметом іпотеки, в неї немає. Відповідно до вимог чинного законодавства всі нотаріально посвідчені угоди, а також угоди які впливають на майнові права недієздатної особи, повинні узгоджуватися з Органом опіки та піклування. Укладені без такої згоди правочини є нікчемними. Отже підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки підставі нікчемного договору немає.

Спростовуючи заперечення представників Банку на зустрічний позов, також пояснили, що положення Законів України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» та «Про охорону дитинства», виходячи з аналогії закону, мають поширюватися і на недієздатних осіб. Зустрічний позов пред'являвся ОСОБА_2, який є одночасно і законним представником недієздатної ОСОБА_6 Тому у суду були підстави для його прийняття і сумісного розгляду із первісним позовом. На час ухвалення рішення про визнання ОСОБА_6 недієздатною вона дійсно проживала за іншою адресою, але вже на час укладення спірного договору була зареєстрована в домоволодінні, наданому в іпотеку.

Відповідач Нотаріус правом на участь у розгляді справи не скористався, надав суду заяву, в якій зазначив, що Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено необхідність перевірки нотаріусами лише малолітніх та неповнолітніх осіб, які мають право користування або право власності на майно, яке передається в іпотеку. При посвідченні спірного договору дана вимога Інструкції була виконана. Вимоги щодо перевірки реєстрації інших осіб за адресою майна, яке надається в іпотеку, відсутні. Наявність реєстрації за адресою такого майна недієздатних осіб не впливає на вільне розпорядження нерухомим майном, в тому числі, і на можливість укладення договору іпотеки.

Нотаріус вважає, що він не в змозі своїми діями або припиненням своїх дій вплинути на поновлення порушеного права позивача, а тому він не може бути відповідачем у справі.

Представник Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу в судовому засіданні пояснила, що вважає зустрічні позовні вимоги обґрунтованими, оскільки дійсно право користування недієздатною особою житловим приміщенням перебуває під посиленим захистом держави. Тому обмеження або позбавлення такого права можливе лише за згодою Органу опіки та піклування. Всі правочини, які можуть вплинути на порушення права недієздатної особи на користування житлом, повинні укладатися з погодженням зазначеного органу. В даному випадку спірний Іпотечний договір впливає на користування недієздатною ОСОБА_6 житлом, в якому вона зареєстрована та фактично проживає, оскільки у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки, вона може бути позбавлена права на проживання в зазначеному жилому приміщенні. Згоди Органу опіки та піклування на укладення цього Іпотечного договору не отримувалося, а тому цей договір є нікчемним.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов Банку задоволенню не підлягає, а зустрічний позов має бути задоволений частково.

При цьому суд виходить із наступного.

27.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», правонаступником якого з 15.03.2010 року є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 49.4/165/07-Снз, предметом якого було відкриття відновлювальної кредитної лінії на споживчі цілі у розмірі 810000 грн. строком по 26.12.2022 року. Процентна ставка за кредитами дорівнювала 13,6% річних.

Відповідно до меморіального ордеру № 1 від 27.12.2007 року ОСОБА_4 було видано Банком 650000 грн.

27.12.2007 року в забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір № 49.12/165/1733/07, за яким ОСОБА_2 передав, а Банк прийняв в іпотеку домоволодіння, яке складається з цегляного житлового будинку «Б-2» загальною площею 311,3 кв. м, житловою площею 142,0 кв. м, замощення І, огорожі 103, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 20.09.2005 року Виконкомом Центрально-Міської районної ради м. Кривого Рогу і зареєстрованого в КП ДОР «Криворізьке БТІ», а також земельну ділянку (кадастровий номер 1211000000:08:238:0006) площею 0,0975 га за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі Державного акту серії ДП № 2007698 на право власності на земельну ділянку, виданого Криворізькою міською радою Дніпропетровської області 05.03.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди під № 18489.

В подальшому між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір про внесення змін до Кредитного договору та ряд додаткових договорів до Кредитного договору, а також 01.07.2008 року укладено між Банком та ОСОБА_2 Договір про внесення змін до пункту 11 Іпотечного договору, яким змінено умови предмету договору.

На підставі додаткових договорів третя особа ОСОБА_4 отримав від Банку додаткові кредитні кошти на загальну суму 163500 грн.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 своїх зобов'язань перед Банком з повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом виникла заборгованість, яка станом на 01.08.2011 року становить в загальній сумі 1059854,91 грн.

Дані фактичні обставини справи підтверджені дослідженими судом доказами - витягом із статуту ПАТ «Кредитпромбанк», копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ «Кредитпромбанк», копіями заяви про надання кредиту від 27.12.2007 року, меморіальних ордерів №№ 1 від 27.12.2007 року, 3.1 від 01.07.2008 року, 991.1 від 06.08.2008 року, 3.1 від 16.07.2008 року, TR117164.1 від 10.09.2008 року, кредитного договору № 49.4/165/07-Снз від 27.12.2007 року, Іпотечного договору № 49.12/165/1733/07 від 27.12.2007 року, договору № 1 про внесення змін від 01.07.2008 року до Іпотечного договору, додаткових договорів №№ 1 від 01.07.2008 року, 2 від 01.07.2008 року, 3 від 01.07.2008 року, 4 від 16.07.2008 року, 5 від 06.08.2007 року, 6 від 10.09.2008 року до кредитного договору, договору про внесення змін до кредитного договору від 27.12.2008 року, розрахунками заборгованості ОСОБА_4 за кредитними договорами, виписками з особового рахунку.

Крім того, судом встановлено, що на момент укладення Іпотечного договору за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована недієздатна ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що видно із домової книги, копія якої долучена до матеріалів кримінальної справи.

За вказаною адресою ОСОБА_6 зареєстрована і проживає по теперішній час, що підтверджується довідкою, посвідченою головою квартального комітету № 12 Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого рогу.

Те, що ОСОБА_6 визнана недієздатною і ОСОБА_2 є її опікуном, вбачається із копії рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.09.2006 року по цивільній справі № 2-О-83/06 за заявою ОСОБА_2 визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.

Як вбачається із наданої позивачем за зустрічним позовом копії повідомлення від 17.12.2007 року на ім'я начальника Криворізького відділення Дніпропетровського філіалу ВАТ «Кредитпромбанк», він повідомляв Банк про те, що в будинку, який ним надається в іпотеку, зареєстрована та постійно проживає недієздатна ОСОБА_6

Учасниками справи в беззаперечному порядку визнано ту обставину, що на час укладення Іпотечного договору жодних погоджень даного договору з боку Органу опіки та піклування не отримувалося.

Відповідно до вимог статті 71 ЦК України опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування відмовитися від майнових прав підопічного, видавати письмові зобов'язання від імені підопічного, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири, укладати договори щодо іншого цінного майна.

Згідно пункту 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких договорів (стаття 71 ЦК України).

Згідно статті 224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.

Частиною 2 статті 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як вбачається з частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 5 статті 216 ЦК України передбачено, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Статтею 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

На підставі встановлених при судовому розгляді фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин суд приходить до висновку про те, що оспорюваний позивачем за зустрічним позовом Іпотечний договір є нікчемним.

При цьому, оцінюючи заперечення Банку проти зустрічного позову, суд враховує, що згідно статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як із підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права громадян охороняються законом.

Відповідно до статті 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Згідно статті 28 Конвенції про права інвалідів, ратифікованою Україною 16.12.2009 року, держави-учасниці визнають право інвалідів на достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей, що включає достатнє харчування, одяг та житло, і на безперервне поліпшення умов життя й уживають належних заходів для забезпечення та заохочення реалізації цього права без дискримінації за ознакою інвалідності.

Відповідно до частини 2 статті 190 ЦК України майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно статті 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є, крім іншого, право володіння, право користування (сервітут).

Статтею 396 ЦК України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Статтею 29 ЦК України визначено, що місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна.

Таким чином, Цивільним кодекс України встановлює право користування інваліда житлом за місцем проживання опікуна, а в даному випадку за місцем проживання ОСОБА_2 - у будинку АДРЕСА_1, тобто в будинку, який переданий в іпотеку на підставі спірного договору.

Отже право користування житлом в даному випадку є майновим правом і передачею в іпотеку житлового приміщення, з якого у разі звернення стягнення на предмет іпотеки може бути виселена недієздатна ОСОБА_6, порушується право інваліда на користування жилим приміщенням, а тому укладення спірного Іпотечного договору без погодження з Органом опіки та піклування було незаконним.

Законодавцем встановлено, що права та інтереси дітей та недієздатних інвалідів захищаються через органи опіки та піклування, зокрема опікунські ради.

Так, згідно пунктів 1.2, 1.4 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року № 34/166/131/88, опіка (піклування) встановлюються для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, виконавчих комітетів міських чи районних у місті рад.

Згідно пункту 1.7 Правил опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань та розподілу повноважень між структурними підрозділами відповідних управлінь та відділів місцевої державної адміністрації:

- ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування);

- вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);

- беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);

- охороняють те зберігають житло і майно підопічних та безвісно відсутніх.

Згідно пункту 4.7 Правил опіки та піклування опікун не має права без дозволу органів опіки та піклування укладати угоди, а піклувальник - давати згоду на їх укладення, якщо вони виходять за межі побутових. Такими угодами є договори, що вимагають нотаріального посвідчення та спеціальної реєстрації, про відмову від майнових прав, які належать підопічному, поділ, обмін та продаж житлової площі, а також видача письмових зобов'язань тощо.

Згідно пункту 4.11 Правил опіки та піклування опікун повинен щорічно надавати звіт про свою діяльність щодо захисту прав та інтересів підопічного, у томі числі щодо збереження належного їм майна та житла.

Недієздатна ОСОБА_6 є громадянкою Російської Федерації, а згідно пункту 7.1 Правил опіки та піклування опіка над неповнолітніми, недієздатними або обмеженими в дієздатності іноземними громадянами, які проживають в Україні, встановлюється згідно з чинним законодавством України.

Стаття 28 вищезазначеної Конвенції про права інвалідів передбачає, що кожен інвалід, де б він не знаходився, має право на рівний правовий захист.

Органи опіки та піклування здійснюють захист прав і інтересів недієздатних осіб на рівні із захистом прав та інтересів дітей.

Правила опіки та піклування в рівній мірі відносяться до обох категорій зазначених осіб.

До того ж права та інтереси дітей та недієздатних осіб регулюються одними нормами ЦК України (наприклад, статті 29, 58, 60 ЦК).

Відповідно до статті 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Таким чином, до правил захисту інтересів недієздатних осіб можуть бути застосовані норми, які регулюють захист інтересів дітей.

Згідно статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності, на яке або право користування ким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Статтею 14 цього ж закону передбачено, що органи місцевого самоврядування проводять роботу щодо запобігання випадкам незаконного відчуження житла та захисту майнових прав інвалідів.

Відповідно до статті 15 зазначеного закону особи, які страждають на психічні розлади, віднесені до групи ризику щодо втрати житла або права на його використання.

Відповідно до ст..ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

В інформаційному листі Міністерства праці та соціальної політики від 22.05.2006 року № 3411/0/14-06/042, який має характер офіційного роз'яснення, зазначено, що інститут опіки та піклування спрямований на доповнення недостатньої або відсутньої цивільної дієздатності неповнолітніх та повнолітніх фізичних осіб. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Дозвіл органу опіки та піклування потрібний не лише в тому разі, якщо дитина є співвласником нерухомості, а й у тому випадку, якщо має місце лише реєстрація дитини в житловому приміщенні.

Згідно листа Міністерства юстиції від 25.07.2006 року № 19-50-556 для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Згода органів опіки та піклування необхідна лише у випадку, якщо дитина є власником (співвласником), або має право користування жилим приміщенням, що відчужується.

Таким чином, якщо дитина чи недієздатна особа має право користування жилим приміщенням, потрібна згода органу опіки та піклування на здійснення будь-яких правочинів щодо цього нерухомого майна.

Заперечення Банку щодо приховування ОСОБА_2 факту проживання у будинку, який надавався в іпотеку недієздатної особи не відповідають дійсності, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 листом повідомив про дану обставину керівництво філії, яка укладала з ним Іпотечний договір.

Крім того, як Банк, так і Нотаріус, використовуючи дану інформацію, а також відомості щодо реєстрації осіб у будинку, мали змогу перевірити дієздатність всіх зареєстрованих осіб.

Те, що в розпорядженні Банку наявна копія домової книги, в якій відсутній запис про реєстрації в будинку, наданому в іпотеку, ОСОБА_6, також не підтверджує того, що ОСОБА_2 приховував факт проживання разом з ним недієздатної особи, оскільки не відомо походження даної копії домової книги. Ця копія посвідчена начальником криворізького відділення банку ОСОБА_11, в той час, як Іпотечний договір від імені Банку укладався начальником криворізького відділення ОСОБА_12

До того ж факт реєстрації ОСОБА_6 в даному будинку на час укладення Іпотечного договору сторонами не заперечувався і підтверджений, крім того, довідкою квартального уповноваженого.

Таким чином, враховуючи нікчемність укладеного Іпотечного договору він не може тягти за собою жодних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю.

Тому в задоволенні первісного позову має бути відмолено.

Разом з тим, враховуючи положення цивільного законодавства про те, що визнання судом недійсним нікчемного правочину не вимагається, в задоволенні вимог про це, заявлених у зустрічному позові, слід відмовити.

Застосовуючи наслідки нікчемного правочину, суд виходить з того, що згідно ст.. ст.. 1, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним. Таким чином, нікчемність спірного Іпотечного договору є підставою для припинення іпотеки ПАТ «Кредитпромбанк» на будинок АДРЕСА_1, який є місцем проживання недієздатної ОСОБА_6 Тому слід зобов'язати Нотаріуса виключити запис про заборону відчуження нерухомого майна за даною адресою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та виключити запис про спірний Іпотечний договір з Державного реєстру іпотек.

Враховуючи, що фактично права та інтереси позивача за зустрічним позовом порушені відповідачем банком з останнього слід стягнути сплачений при зверненні до суду із зустрічним позовом судовий збір.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 62, 212-215 ЦПК України, ст.. 28 Конвенції про права інвалідів, ст.. ст.. 8, 29, 71, 190, 215, 216, 224, 236, 395, 396 ЦК України, ст.. ст.. 9, 109 ЖК України, ст.. ст.. 12, 14, 15 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст.. ст.. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст.. ст.. 1, 17 Закону України «Про іпотеку», пунктом 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, пунктами 1.2, 1.4, 1.7, 4.7, 4.11, 7.1 Правил Опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року № 34/166/131/88, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові Публічному акціонерному товариству «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити за недоведеністю.

Зустрічний позов ОСОБА_2, який діє від себе особисто та від імені недієздатної ОСОБА_6, до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання іпотечного договору недійсним (нікчемним), застосування наслідків нікчемного правочину, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Застосувати наслідки нікчемного правочину та зобов'язати відповідача, приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 виключити запис № 148 про заборону відчуження нерухомого майна домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Застосувати наслідки нікчемного правочину та зобов'язати відповідача, приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 виключити з Державного реєстру іпотек запис про Іпотечний договір № 49.12/165/1733/07 від 27.12.2007 року, який посвідчено 27.12.2007 року Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 7821.

В зустрічних вимогах щодо визнання укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 27.12.2007 року Іпотечного договору № 49.12/165/1733/07, який посвідчено Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 7821, недійсним (нікчемним) відмовити за недоведеністю.

Стягнути з відповідача, Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 107 (сто сім) грн.. 30 коп.

Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції.

Суддя В.С.Затолочний