ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
07.05.12 Справа № 10/73/5022-1632/2011
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, с.Гаї Шевченківські, Тернопільський район Тернопільська область, б/н від 20.02.12
на рішення господарського суду Тернопільської області від 06.02.12
у справі № 10/73/5022-1632/2011
за позовом: Тернопільського публічного акціонерного товариства "Агропромтехніка",смт. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи ОСОБА_2, с. Гаї Шевченківські Тернопільського району Тернопільської області
про стягнення орендної плати
За участю представників сторін:
від позивача: - ОСОБА_3 -представник (довіреність № б/н від 17.11.11);
від відповідача: - ОСОБА_4 -представник (довіреність № б/н від 12.12.11).
Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28, 29 ГПК України, роз'яснено.
Відводів складу суду не заявлено.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.02.12 у справі № 10/73/5022-1632/2011 (суддя М.Півторак) позов Тернопільського Публічного акціонерного товариства "Агропромтехніка" до Суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення орендної плати задоволено частково. Стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_2 на користь Тернопільського ПАТ "Агпропромтехніка"43 979,20 грн. заборгованості по орендній платі, 375,31грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 1 105,94 грн., 1 175,95 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.02.12 у справі № 10/73/5022-1632/2011, відповідач - Суб'єкт підприємницької діяльності - Фізична особа ОСОБА_2 - подав апеляційну скаргу. Зокрема, скаржник посилається на ряд математичних помилок, допущених місцевим господарським судом. Крім того, скаржник зазначає про непридатність приміщення для розміщення виробництва і ведення поточної діяльності, у зв'язку з чим було укладено Додаток до договору, а відтак, зазначає, що починаючи з червня 2008 року в користуванні орендаря перебувала саме частина приміщення площею 66, 7 кв.м. Наводить скаржник і інші мотиви, з яких просить ріщення господарського суду Тернопільської області від 06.02.12 у справі № 10/73/5022-1632/2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.12 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 26.03.12.
Позивач - Тернопільське Публічне акціонерне товариство "Агропромтехніка" -проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просить ріщення господарського суду Тернопільської області від 06.02.12 у справі № 10/73/5022-1632/2011 залишити без змін.
Розгляд апеляційної скарги відкладався на 09.04.12 та на 07.05.12 з підстав викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.12 та від 09.04.12.
Представники сторін в судових засіданнях підтримали доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, уточнений розрахунок суми позову, дослідивши матеріали справи, наявні в них та додатково подані докази, заслухавши пояснення представників _сторін в судових засіданнях, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Тернопільської області від 06.02.12 у справі № 10/73/5022-1632/2011 слід скасувати.
При цьому колегія виходила з наступного.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, між сторонами у справі укладено Договір оренди приміщення від 30.01.08, згідно з п.1.1., 1.2 якого Орендодавець (позивач у справі) передає, а Орендар (відповідач у справі) приймає в тимчасове володіння приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 604,8 кв. м., площадка 142 м. кв. Належним чином проаналізовано місцевим господарським судом договірні умови, погоджені сторонами. Зокрема, згідно з п. 3.1 Договору, сторони встановили, що приміщення та майно, що орендується повинні бути передані Орендодавцем та прийняті орендарем протягом місяця з моменту укладення даного Договору. У відповідності до п. 1.3. Договору сторони встановили, що стан приміщення, що орендується, на момент здачі в оренду є придатним для використання за п. 2 даного Договору (приміщення, що орендується, надається орендарю для розміщення виробництва та ведення поточної діяльності, яке не заборонене чинним законодавством). Згідно п.п. 4.1, 4.2 Договору термін оренди складає 1 (один) рік з моменту підписання даного Договору. Якщо жодна сторона в термін 1 місяць до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується.
Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вірно застосовано при розгляді спору ст. 765 ЦК України щодо обов'язку наймодавця передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму, а також норми ст. 795 ЦК України, згідно з якою обчислення строку договору найму починається з моменту підписання акту передачі будівлі, якщо інше не встановлено договором.
На підставі викладених норм чинного матеріального права, а також аналізу п. 3.1 договірних положень, місцевий господарський суд вірно зазначив, що сторонами в договорі оренди від 30.01.08 чітко обумовлено час передачі орендованого майна орендарю: протягом місяця з моменту укладання даного договору, а саме до 29.02.08. Підписання окремого акту приймання-передачі приміщення Договором від 30.01.08 не передбачено.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено представниками сторін в засіданнях суду апеляційної інстанції, позивачем свої договірні зобов'язання щодо передачі нежитлового приміщення виконало належним чином.
Колегія суддів погоджується з застосуванням місцевим господарським судом до правовідносин між сторонами норм ст. 11 ЦК України щодо договору, як однієї з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, ч. 1 ст. 202 ЦК України щодо поняття та юридичного змісту правочину, ст. 759 ЦК України щодо юридичного змісту договору найму, ст. 760 ЦК України щодо предмету договору найму, ст. 762 ЦК України щодо щомісячного справляння плати за користування майном.
Вірно проаналізовано місцевим господарським судом також п. 5.1, 5.2 Договору, в яких сторони погодили орендну плату у розмірі 1 800, 00 грн. (з урахуванням ПДВ), а також передбачили її сплату Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця, або готівкою до 15 числа слідуючого місяця.
Беручи до уваги те, що і позивач і відповідач, як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва (а.с. 53) та довідки (а.с. 62), є платниками єдиного податку, зважаючи на вірно застосовані судом першої інстанції п. 1.3 ст. 1, п. 6.1. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 6 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", місцевий господарський суд вірно зазначив, що до розрахунку при розгляді справи береться розмір орендної плати без урахування 20% ПДВ, який становить 1 440, 00 грн. на місяць.
Належним чином проаналізовано господарським судом першої інстанції також Додаток до Договору оренди приміщення, підписаний сторонами 02.06.08, в якому сторони погодили, що Орендар тимчасово повертає Орендодавцю приміщення площею 538,1 кв. м., а залишається в оренді приміщення площею 66, 7 кв. м. на термін з 02.06.08 по 01.12.08. Умови оренди відбуваються згідно того ж договору. Орендна плата становить 200, 00 грн.
Колегія суддів погоджується з оцінкою, наданою місцевим господарським судом посиланням відповідача на те, що зважаючи на підписання вказаного Додатку до договору оренди від 02.06.08, а також беручи до уваги те, що приміщення площею 538, 1 орендодавцем повернено орендарю не було, починаючи з 02.06.08 сплаті підлягає орендна плата за приміщення площею 66.7 кв. м. в розмірі 200, 00 грн. за весь час користування вказаним приміщенням. Зокрема, місцевий господарський суд вірно зазначив, що зважаючи на визначення сторонами у Додатку до договору оренди від 02.06.08 конкретного строку, на який орендарем повернено Орендодавцю приміщення площею 538, 1 кв. м., а саме: з 02.06.08 по 01.12.08, то починаючи з 02.12.08 об'єктом оренди є нежитлове приміщення, визначене у п. 1.2 Договору від 30.01.08 площею 604,8 кв. м., а розмір орендної плати складає 1 800, 00 грн. (з урахуванням ПДВ), як це погоджено сторонами у п. 5.1 Договору від 30.01.08.
Колегія суддів вважає вірним застосування місцевим господарським судом при розгляді спору між сторонами норм ст. 509 ЦК України щодо поняття та юридичного змісту зобов'язання, а також ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГКУкраїни щодо обов'язку належного виконання зобов'язань сторонами та недопустимості односторонньої відмови від їх виконання.
Колегія суддів зазначає, що як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідачем оплачено за період з користування приміщенням 20 408, 00 грн. (квитанції до прибуткового касового ордеру № 305 від 06.10.08 на суму 8 000, грн.; № 342 від 24.11.08 на суму 9 782, 00 грн.; № 50 від 13.03.09 на суму 1 800, 00 грн.; № 53а від 31.03.10 на суму 826, 00 грн.). Крім того, після повернення об'єкта оренди в серпні 2011 року, що не заперечувалося представниками сторін в судовому засіданні, відповідачем було сплачено ще 3 600, 00 грн. (квитанції до прибуткового касового ордеру № 162 від 28.09.11 на суму 1 800, 00 грн.; № 180 від 26.10.11 на суму 1 000, 00 грн.; № 193 від 09.11.11 на суму 800, 00 грн.). Як зазначено представником позивача в судовому засіданні, вказані кошти зараховано в рахунок погашення основної суми боргу, яка виникла в період з січня 2009 року по серпень 2011 року. Зарахування вказаних коштів в рахунок погашення основної суми боргу підтверджено позивачем також в уточненому розрахунку суми заборгованості, представленому суду апеляційної інстанції. У вказаному уточненому розрахунку позивач також зазначає про зарахування в рахунок погашення основної суми боргу 600, 00 грн., сплачених відповідачем в грудні 2011 року, однак, колегія суддів таку оплату до уваги не бере з огляду на положення ст. 101 ГПК України, оскільки сплата мала місце після порушення провадження у справі, а докази її здійснення господарському суду Тернопільської області не надавалися. Крім того, щодо посилань скаржника на необхідність зарахування вартості проведених орендарем ремонтних робіт на суму 9 000, 00 грн. в рахунок орендної плати, то колегія суддів зазначає про їх необґрунтованість, оскільки ч. 3 ст. 776 ЦК України передбачає можливість зарахування орендарем вартості капітального ремонту речі в рахунок плати за користування нею, в той час як акт прийому виконаних робіт від 18.08.11 не може вважатися доказом капітального характеру проведених ремонтних робіт. Колегія суддів також звертає увагу на те, що у зазначеному акті сторонами жодним чином не передбачено зарахування вартості виконаних робіт в рахунок орендної плати за Договором оренди приміщення від 30.01.08. Крім того, слід звернути увагу на те, що в матеріаах справи відсутні докази звернення відповідача до орендодавця щодо проведення останнім капітального ремонту чи доведення до відома можливості проведення такого ремонту орендарем самостійно в рахунок орендної плати.
Беручи до уваги вищевикладене, колегією суддів встановлено, що сума орендної плати, яка підлягала сплаті за Договором оренди приміщення від 30.01.08 складає 1 440 * 36 + 200 * 6 = 53 040, 00 грн. (з розрахунку орендної плати 1 440, 00 грн. за період з березня 2008 року по серпень 2011 року (з урахуванням періоду червень - листопад 2008 року, коли орендна плата становила 200, 00 грн.). Відтак, беручи до уваги належним чином документально підтверджений матеріалами справи факт сплати відповідачем у справі 24 008, 00 грн. в рахунок орендної плати за Договором від 30.01.08 (20 408, 00 + 3 600, 00), колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість відповідача за договором складає 29 032, 00 грн., які підлягають задоволенню як такі, що належним чином документально обґрунтовані наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду зобов'язано сторони подати суду деталізовані розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань. Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, останній зроблено позивачем з урахуванням наростаючої суми заборгованості, зокрема, інфляційні нарахування становлять 4 577, 20 грн. В той же час, колегія суддів не може погодитися з нарахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних починаючи з січня 2009 року, оскільки, зважаючи на здійснені відповідачем у 2008 році оплати (квитанції до прибуткового касового ордеру № 305 від 06.10.08 на суму 8 000, грн.; № 342 від 24.11.08 на суму 9 782, 00 грн.;), заборгованість у відповідача виникла лише у вересні 2009 року. Крім того, заборгованість з орендної плати в уточненому розрахунку позивачем розраховано не з розміру 1 440, 00 грн., а з 1 500, 00 грн. Відтак, судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок суми інфляційних нарахувань. Однак, зважаючи на те, що згідно з нормою ч. 3 ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в заявленій позивачем в суді першої інстанції сумі 442, 80 грн. Щодо 3% річних, то колегія суддів зазначає, що до задоволення підлягає 706, 98 грн. 3% річних ( 4 658, 00 * 3 * 99 / 365 / 100 + 16 454, 00 * 3 * 365 / 365 / 100 + 11 520, 00 * 3 * 212 / 365 / 100).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що до задоволення підлягають позовні вимоги Тернопільського публічного акціонерного товариства "Агропромтехніка" про стягнення з відповідача 29 032, 00 грн. основної заборгованості за Договором оренди приміщення від 30.01.08, інфляційних нарахувань у розмірі 442, 80 грн. та 3% річних у розмірі 706, 98 грн. (за 2009 рік -12, 63 грн., за 2010 рік -493, 62 грн., за 2011 рік -200, 73 грн.).
Зважаючи на норми ч. 1 ст. 49, п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України, колегія суддів вважає, що судовий збір за розгляд спору в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягатиме стягненню 1 091, 32 грн., а з позивача на користь відповідача - 974, 68 грн. Відтак, колегія суддів зазначає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 116, 64 грн. (1 091, 32 - 974, 68).
Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 06.02.12 у справі № 10/73/5022-1632/2011 прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні, не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, а відтак, рішення господарського суду Тернопільської області від 06.02.12 у справі № 10/73/5022-1632/2011 у відповідності до ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 22.02.12 у справі № 1/55/5022-939/2011 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
Позов задоволити частково.
Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, с. Гаї Шевченківські Тернопільського району Тернопільської області, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Тернопільського публічного акціонерного товариства "Агропромтехніка", смт. Великі Бірки, вул. Грушевського, 134 Тернопільського району Тернопільської області, (ідентифікаційний код 04541891) 29 032, 00 грн. заборгованості по орендній платі, 442, 80 грн. інфляційних нарахувань; 706, 98 - 3% річних.
4. Судовий збір за розгляд спору в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, с. Гаї Шевченківські Тернопільського району Тернопільської області, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Тернопільського публічного акціонерного товариства "Агропромтехніка", смт. Великі Бірки, вул. Грушевського, 134 Тернопільського району Тернопільської області, (ідентифікаційний код 04541891) 116, 64 грн. судового збору.
5. Господарському суду Тернопільської області видати наказ.
6. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
7. Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.
Повний текст постанови складено: 08.05.12.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник