копія
Справа № 11-292, 2007року Головуючий в 1-й інстанції Салоїд Н.М.
Категорія: постанова Доповідач Дуфнік Л. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Дуфнік Л.М.
суддів Бойко Л.В., Курдзіля В.Й.
з участю прокурора Леськіва В.О.
захисника ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи, обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 в їх інтересах на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 21 лютого 2007 року.
Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, та ОСОБА_5у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, направлено на додаткове розслідування в зв'язку з неповнотою та неправильністю досудового слідства, яка не може бути усунута в ході судового розгляду справи.
Органами досудового слідства ОСОБА_5. обвинувачується в тому, що він 8 серпня 2002 року біля 1 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в залі ігрових автоматів в приміщенні бару „Оксамит" по проспекту Миру в м. Хмельницькому, відкрито викрав в ОСОБА_3 гроші в сумі 50 грн.
ОСОБА_1обвинувачувався в тому, що 8 серпня 2002 року біля 1 год. він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, неподалік бару „Оксамит", розташованого по проспекту Миру в м. Хмельницькому, викрикнув „Тримай крадія !" навздогін ОСОБА_3., який наздоганяв ОСОБА_5, що викрав в нього гроші, а коли потерпілий, не наздогнавши ОСОБА_5, підійшов до нього і запитав, чи він не знайомий з ОСОБА_5., з хуліганських спонукань вдарив ОСОБА_3 два рази кулаком правої руки в ліву частину обличчя, заподіявши легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів нижньої губи та підборіддя зліва з видаленням 1 , 3 зубів на нижній щелепі та утворенням поверхневих ран ясен, крововиливу лівої щоки, від яких потерпілий впав. За цим епізодом обвинувачення провадження по справі закрито постановою суду від 6 вересня 2005 року, оскільки у справі наявна нескасована постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ст.296 ч.1 КК України.
Матеріали справи щодо невстановлених осіб по факту вчинення розбійного нападу на ОСОБА_3 8 серпня 2002 року біля 1 год. та заволодіння грішми і майном на загальну суму 425 грн. виділені в окреме провадження постановою слідчого від 14 жовтня 2002 року ( а.с.55).
2
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, вона направлена на додаткове розслідування за клопотанням потерпілого ОСОБА_3. , який зазначав, що дії обох обвинувачених тісно пов'язані між собою, вчинялись за попередньою змовою між ними та іншими особами, а матеріали кримінальної справи по епізоду заволодіння його особистими речами та грішми в сумі понад 300 грн. із застосуванням щодо нього насильства безпідставно виділені в окреме провадження, оскільки до цього причетний ОСОБА_1, який разом з іншими особами бив його і повинен нести відповідальність за скоєне.
Задовольняючи клопотання потерпілого про направлення справи на додаткове розслідування, суд своє рішення мотивував тим, що кримінальна справа була порушена за усною заявою потерпілого , який просив притягнути до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які заволоділи грішми в сумі 350 грн. та завдали тілесних ушкоджень. Однак під час досудового слідства були поверхово та однобічно досліджені обставини заволодіння грішми потерпілого та нанесення йому тілесних ушкоджень, зокрема, щодо причетності до скоєння цього злочину ОСОБА_1, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи.
В апеляціях прокурора, який брав участь у розгляді справи, обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 в їх інтересах ставиться питання про скасування постанови суду про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування , оскільки в ній судом не зазначено, в чому полягає неповнота та неправильність досудового слідства, чому вона не може бути усунута в судовому засіданні, не вказано, які саме обставини повинні з'ясовуватися при додатковому розслідуванні і які слідчі дії при цьому мають бути проведені.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 в їх інтересах , які підтримали подані апеляції, а також пояснення потерпілого ОСОБА_3 про законність і обґрунтованість постанови суду, який зазначив, що злочинні дії обох обвинувачених щодо нього тісно пов'язані між собою, вчинялись вони за попередньою змовою з іншими особами, однак з самого початку досудове слідство велося неправильно, а також надав апеляційному суду оригінали деяких процесуальних документів зі справи, які йому видав слідчий ОСОБА_6., дослідивши матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_6., вивчивши матеріали даної справи, колегія суддів вважає , що підстав для задоволення поданих апеляцій не вбачається.
Відповідно до ст.281 ч.1 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається тоді, коли ця неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в ході судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_4. вказує на причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до заволодіння із застосуванням насильства належними йому грішми в сумі 350 грн. та особистими речами 8 серпня 2002 року, взаємозв'язок між діями останнього та обвинуваченого ОСОБА_5, який перед цим заволодів грішми ОСОБА_3 в сумі 50 грн. і втікав від потерпілого. Про факт заподіяння йому тілесних ушкоджень і заволодіння грішми в сумі 350 грн. та особистими речами ОСОБА_4. заявив в міліцію 8.08.2002 року . Як в ході досудового слідства, так і в суді ОСОБА_1. не заперечував той факт, що двічі вдарив потерпілого ОСОБА_3, коли той намагався наздогнати ОСОБА_5. В поясненні ОСОБА_5 від 8 серпня 2002 року також зазначено, що він бачив, як ОСОБА_1і двоє хлопців, що сиділи в барі „Оксамит" з потерпілим, били останнього біля кіоску, який розташований через дорогу від бару (а.с.6 об.).3 наданого потерпілим апеляційному суду оригіналу акта судово-медичного обстеження від 8 серпня 2002 року вбачається, що йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження з
3
короткочасним розладом здоров'я. Аналогічний висновок міститься і у висновку судово-медичного експерта від 30 серпня 2002 року, однак вказаний документ не брався до уваги під час проведення досудового слідства, оскільки був втрачений. Остання обставина підтверджується матеріалами оглянутої в апеляційному суді кримінальної справи про обвинувачення за ст.367 ч.1 КК України слідчого ОСОБА_6., який розслідував кримінальну справу щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_5
Крім акта судово-медичного обстеження № 1935 та висновку судово-медичного експерта № 2110 потерпілий ОСОБА_4. також надав апеляційному суду оригінали протоколів допиту потерпілого від 20 серпня 2002 року, допитів свідка ОСОБА_1 від 25 вересня 2002 року (на 2 арк.), свідка ОСОБА_5 від 1 жовтня 2002 р, свідкаОСОБА_7. від 9 жовтня 2002 року, свідка ОСОБА_8 від 10 жовтня 2002 року, дані яких не були взяті до уваги в ході досудового слідства, що свідчить про його неправильність.
Таким чином, фактично з матеріалів справи вбачаються підстави для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 по епізоду заподіяння тілесних ушкоджень та заволодіння майном та грішми потерпілого ОСОБА_3; потребує належної перевірки заява потерпілого ОСОБА_3 про взаємозв'язок між діями ОСОБА_1 та ОСОБА_5, наявність попереднього зговору між ними та іншими особами. При підтвердженні доводів потерпілого виділення в окреме провадження матеріалів справи щодо ОСОБА_1 та інших осіб ( при їх встановленні) по епізоду заподіяння тілесних ушкоджень та заволодіння грішми в сумі 350 грн. та особистим майном ОСОБА_3 слід визнати необгрунтованим, оскільки справи про злочини, вчинені у співучасті, повинні розглядатися в одному провадженні.
З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на додаткове розслідування є правильним.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів -
У X В А Л И ЛА :
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 21 лютого 2007 року про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, залишити без зміни, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи, обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 в їх інтересах - без задоволення.