Справа №22ц - 2452/2007                                                               Головуючий

В    суді    І    інстанції Чернобривко Л.Б. Доповідач    Свинцова Л.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2007 року                                    Колегія суддів судової палати з цивільних

справ апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого           Свинцової Л.М.

судді

суддів                       Лісіциної А.І., Медведєвої Л.П.

при секретарі           Малошонок О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу місцевого Лисичанського міського суду Луганської області від 19 квітня 2007 року у цивільній справі за позовною заявою Луганського обласного центру медико-соціальної експертизи про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою місцевого Лисичанського міського суду Луганської області від 19 квітня 2007 року позовна заява ОСОБА_1. до Луганського обласного центру медико-соціальної експертизи про відшкодування моральної шкоди була повернута поизвачці у зв'язку з непідсудністю цивільної справи за її позовом Лисичанському міському судові.

Позивачка не погодилася з цією ухвалою та звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу та постановити нову про відкриття провадження у справі за її позовом, після чого справу направити до суду першої інстанції для розгляду.

У доводах апеляційної скарги позивачка посилалася на те, що суд першої інстанції необгрунтовано повернув їй позовну заяву, вказавши, що позовна заява не підсудна Лисичанському міському судові відповідно до ч.3 ст.110 ЩІК України, положення якої передбачають, що за місцем мешкання позивача можуть  пред'являтися  позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,

2

іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину. Оскільки вона просила в позові стягнути моральну шкоду з відповідача, і між ними відсутні правовідносини по відшкодуванню шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, то при таких обставинах положення ч.3 ст. 110ЦПК УКраїни не застосовуються.

Суд першої інстанції при цьому не урахував, що їй моральна шкода відповідачем завдана у результаті втрати медичної документації на її ім'я. З цією документацією до МСЕКу вона зверталася для встановлення групи інвалідності внаслідок шкоди, заподіяної її здоров'ю на виробництві.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1., суд першої інстанції встановив, що позовна заява ОСОБА_1. не підсудна Лисичанському міському судові за наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються за місцем їх знаходження.

Між позивачкою та Луганським обласним центром м є дико-соціальної експертизи відсутні правовідносини з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, тому у даному випадку норми ч.3 ст. 110 ЦПК України не застосовуються.

Оскаржуваною ухвалою роз'яснено позивачці її право звернутися з позовом до відповідного районного суду міста Луганська.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про необґрунтованість оскаржуваної ухвали, яка підлягає скасуванню за наступних підстав.

Суд першої інстанції , ухвалюючи оскаржувану ухвалу, правильно послався на те, що згідно ч.2 ст.109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються за місцем їх знаходження, а тому на підставі п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України законно та обґрунтовано повернув позивачці її позовну заяву до Луганського обласного центру МСЕК про стягнення моральної шкоди у зв'язку з непідсудністю Лисичанському міському судові.

Довод апеляційної скарги позивачки про те, що її позов пов'язаний з заподіянням шкоди її здоров'ю, а тому може бути поданий до суду за її місцем проживання, не приймається до уваги, оскільки спірні правовідносини між сторонами у позові виникли, як стверджувала позивачка, через втрату МСЕК медичних документів на її ім'я, з якими вона звернулася до МСЕК для встановлення групи інвалідності.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, а законна, обґрунтована ухвала не може бути змінена чи скасована.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

3

Ухвалу Місцевого Лисичанського міського суду Луганської області від 19 квітня 2007 року залишити без змін.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.