Справа № 2-а-2092/08

 РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 «11» квітня 2008 року                              11 год. 26 хв.                                                      м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Чалого І.С. при секретарі судового засідання Минько Н.З. та за участю сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

В С Т А Н О В И В :

  Військовий прокурор Сумського гарнізону в інтересах особи - ОСОБА_1звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до  відповідачів: 1. Командира Військової частини А 1671 полковника ОСОБА_2, 2. Військової частини А 1671 про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації за недоотримане речове майно в розмірі 3881,45 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що при проходженні позивачем військової служби, він перебував на забезпеченні у відповідача, однак належне йому до видачі речове майно не отримав, хоча неодноразово звертався за його отриманням. На даний час він виключений зі списків особового складу у зв'язку зі скороченням штатів і речового майна не потребує, а просить відповідно до наданих відповідачем довідок, стягнути  його вартість.

В судовому засіданні прокурор нових доказів суду не надав, позов підтримав, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив суду, що  дію ч.2 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та  сімей», яка давала позивачу таке право, в частині одержання грошової компенсації за не отримане речове майно зупинено, а згодом і виключено. В бюджетах України за минулі роки та цей рік не передбачено витрат на грошову компенсацію за речове майно військовослужбовцям.

А так в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, як кожен окремо, так і в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При цьому суд встановив та врахував таке.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу і перебував на речовому забезпеченні у ВЧ А1671, що не заперечується представником відповідача та підтверджується витягом з наказу за № 300 від 27 грудня 2007 року (а.с. 9).

Вищевказаним наказом на підставі наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 572 від 19.12.2007 р.,  майора ОСОБА_1 в зв'язку із звільненням в запас (у зв'язку зі скороченням штатів), було виключено із списків військової частини.

При звільненні ОСОБА_1 з військової служби з ним не були проведені розрахунки та відповідні належні виплати.

Як вбачається з довідки № 215 від 04.01.2008 р., виданої позивачу  Військовою частиною А1671 (а.с. 8), загальна сума заборгованості за не отримане ним речове майно складає

 3881,45 грн. 

Згідно ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі.

Відповідно до п. 27  Постанови Кабінету Міністрів України  № 1444 від 28.10.2004 року «Про забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України у мирний час» військовослужбовці звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію  за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Згідно ч. 2  Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» призупинено дію частини другої ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна… .  Після внесення змін ( від 3.11.2006 року) до цього Закону та доповнення його ст. 9-1, яка підтверджувала право на отримання військовослужбовцями замість належного їм речового майна грошової компенсації, дія цієї статті була зупинена  Закону України «Про бюджет на 2007 рік» однак, виходячи з аналізу тексту цього Закону та Постанови КМУ№ 1444 від 28.10.2004 року , суд вважає, що  вказана норма Закону поширюється тільки  на військовослужбовців, які проходять кадрову, або за контрактом, військову службу в Збройних Силах України,  а позивач є пенсіонером Збройних Сил України.

Отже, в частині стягнення з ВЧ А 1671 заборгованості за не отримане речове майно в сумі 3881,45 грн. позов слід задовольнити.

В частині позовних вимог щодо визнання дій відповідачів протиправними, слід в задоволенні відмовити, оскільки вони, як суб'єкти владних повноважень, діяли в межах наданих законом повноважень та на підставі Закону України Про Держаний бюджет на 2000-2008 роки, якими по даний час не передбачено витрат на грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна звільненим у запас або відставку військовослужбовцям і Міністерству оборони України кошти на зазначені цілі з Державного бюджету не виділялися.

Оскільки позивачем не надано доказів сплати державного мита, підстави для застосування вимог ст. 94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов  задовольнити частково.

2.  Стягнути з Військової частини А 1671 (33000, м. Рівне, вул. Соборна, 231, код 07726579) на користь ОСОБА_1(адреса:АДРЕСА_1) грошову компенсацію за недоотримане речове майно в сумі 3881 (три тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 45 коп.

3.  В решті позовних вимог відмовити в задоволенні.

4.  Видати виконавчий лист після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 КАС України.

5.  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

6.  Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.                 

Суддя                                                                                      І.С.Чалий