Справа № 2-а-1681/08

 РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 «16» травня 2008 року                                10 год. 57 хв.                                                      м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Чалого І.С. при секретарі судового засідання Минько Н.З. та за участю сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Державна податкова інспекція у м. Рівне- звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до громадянки ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 5763,61 грн.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач, отримавши на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.01.2006 р. від гр. ОСОБА_3право на земельну ділянку вартістю 44335,49 грн. Відповідачу позивачем було надіслано податкове повідомлення № 0000641744/1 від 01.06.2007 р. на суму 5763,61 грн. по податку з доходів фізичних осіб, що був обчислений податковим органом згідно декларації про доходи № 9639 від 21.02.2007 р., поданої відповідачем, на підставі пп. 13.2.2 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якою встановлено, що при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою податку (13 відсотків - згідно пп. 22.3 ст. 22 цього Закону), визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини, крім визначених у підпунктах «а», «б» пункту 13.1 цієї статті, що успадковується членом сім'ї другого ступеня споріднення.

Позивач виставив відповідачу першу та другу податкові вимоги, які відповідачем станом на 13.02.2008 р. не виконані.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, пояснив суду, що позивач не вірно визначив розмір ставки - 13 відсотків, натомість цей об'єкт нерухомості має оподатковуватись за нульовою ставкою, що передбачено пп. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки спадкодавець по заповіту була матір'ю відповідача. На підтвердження надав копію заповіту, копію свідоцтва про народження та копію свідоцтва про укладення шлюбу відповідача.

А так просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При цьому суд встановив та врахував таке.

Відповідач-  ОСОБА_1- згідно Заповіту, зареєстрованого від 28.03.2005 р. в реєстрі за № 88 (а.с. 22) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.01.2006 р., зареєстрованого в реєстрі за № 2-20 (а.с. 11), разом з ОСОБА_4отримала спадщину - право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Іскра» Рівненського району розміром 3,59 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), належного померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0236770 виданий Рівненською районною державною адміністрацією 27 грудня 1999 року,  зареєстрованого 10.01.2000 р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 333.  Вартість спадкового майна становить 44335,49 грн.

19.02.2007 р. відповідач подала до податкового органу Декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2006 року, у якій вказала суму доходу отриманого у спадок у 2006 році у розмірі 44335,49 грн.

ДПІ у м. Рівне надіслано гр. ОСОБА_1податкове повідомлення № 0000641744/1 від 01.06.2007 р. на суму 5763,61 грн. по податку з доходів фізичних осіб, посилаючись на пп. 13.2.2 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якою встановлено, що при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою податку (13 відсотків - згідно пп. 22.3 ст. 22 цього Закону), визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини, крім визначених у підпунктах «а», «б» пункту 13.1 цієї статті, що успадковується членом сім'ї другого ступеня споріднення.

ДПІ у м. Рівне було відповідачу першу та другу податкові вимоги № 1/2 від 09.01.2008 р. (а.с. 6) та № 2/10 від 13.02.2008 р. (а.с. 7) відповідно.

Суд вважає, що податковим органом при обрахуванні податку з доходів фізичних осіб не було враховано ступінь спорідненості відповідача по відношенню до спадкодавця, а отже, відповідно, не вірно застосовано ставку податку в розмірі 13 відсотків, що передбачена пп. 13.2.2 ст. 13 та пп. 22.3 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», з огляду на наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії ЯЭ № НОМЕР_1, виданого 29.08.1955 р., реєстрац. запис № 23 (копія - а.с. 24), спадкодавець за вищевказаним заповітом- ОСОБА_3- є матір'ю   ОСОБА_5, яка згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ГЮ № НОМЕР_2 від 20.04.1973 р. (копія - а.с. 23), якій після укладенню шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_1.

Отже, об'єкт нерухомості, отриманий відповідачем у спадок за заповітом, має оподатковуватись за нульовою ставкою, що передбачено пп. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» як член сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (дочка) - за нульовою ставкою.

Разом з тим податковим органом також не враховано, що спадкодавець - ОСОБА_3заповіла нерухоме майно спільно відповідачу та своєму внукові - ОСОБА_4

З огляду на все вищевикладене, зважаючи, що на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач доказів сплати заборгованості до бюджету в сумі  3454,37 грн. суду не надав, позов обґрунтований і на підставі ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 70, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На думку суду доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають чинному законодавству, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними в справі доказами. Натомість, відповідач належними і допустимими доказами довів обставини, на які посилався, як на підставу своїх заперечень.

Позов безпідставний і до задоволення не підлягає.

Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, то підстави для застосування вимог ст. 94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.  В задоволенні позову відмовити повністю.

2.  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

3.  Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.      

Суддя                                                                       І.С.Чалий