03.05.2012
Справа № 206/1940/2012
провадження № 2/206/743/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2012 року Замостянський районний суд м.Вінниці
в складі: головуючого - судді Прокопчук А. В.,
при секретарі -Гаврилюк А.М.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Виконкому Вінницької міської
ради -Кириленка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності на житло,-
ВСТАНОВИВ:
В березні 2012 року позивач звернувся в суд з позовом до Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради про визнання права власності на житло.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 листопада 1984 року позивачу на його сім'ю з двох осіб було видано ордер № 0225 на вселення в кооперативну квартиру АДРЕСА_1. Зазначена квартира складається з двох кімнат, загальною площею 46,20 кв. м., житловою площею -26,7 кв.м., розташована в кооперативному будинку, який належав ЖБК «Проектувальник», членом якого позивач був з 1983 року.
Вартість квартири станом на 1983 рік складала 7 227,84 руб. Перший внесок в сумі 1 936 руб. 85 коп. перерахований позивачем на рахунок № НОМЕР_1 Ощадкаси 80/060 рр 55014 в обласній конторі «Стройбанку». В подальшому щомісяця вносилися кошти на погашення суми. Останні внески здійснені позивачем у 1991 році. Всі квитанції, підтверджуючі внесення коштів на рахунок УЖСК № 3 після сплати здавалися в ЖКЕ.
Після внесення всієї суми вартості квартири позивач звернувся за довідкою УЖСК-3, де йому було повідомлено, що пайовий внесок виплачений повністю і ніяких додаткових оформлень не потрібно. В 2008 році позивачу стало відомо про передачу будинку на баланс ЖЕК № 14, тому він звернувся в ЖЕК за довідкою про повне погашення паю для оформлення права власності в КП «ВМБТІ», на що отримав листа начальника МКП «ЖЕК-14»від 28.04.2011 року, згідно якого надати необхідну довідку не представлялось можливим через відсутність інформації на підприємстві.
У вересні 2011 року мешканці будинку отримали листа, що будинок АДРЕСА_1 1985 року побудови, в 2008 році на виконання рішення виконкому міської ради №1977 від 14.08.2008 року був переданий на баланс та обслуговування МКП «ЖЕК -14», який не може надати довідку в зв'язку з відсутністю доказів про оплату, а без цієї довідки КП «ВМБТІ»не може оформити право власності на квартиру.
У 1990-х роках житлово-будівельний кооператив «Проектувальник» був ліквідований, архівний фонд документації кооперативу не зберігся, що на даний час створює труднощі у отриманні документів, підтверджуючих його існування та членство у ньому, а саме: документації про внесення вступних та пайових внесків.
Саме у зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1
10.04.2012 року ухвалою суду по справі замінено неналежного відповідача Департамент житлового господарства Вінницької міської ради на належного -Виконавчий комітет Вінницької міської ради.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні у вирішення спору поклався на думку суду.
Свідок ОСОБА_5, суду пояснила, що вона є мешканкою будинку АДРЕСА_1. Також зазначила, що позивач разом з нию був членом кооперативу, викупив квартиру № 7, оплачує комунальні послуги за користування нею, та проживає в ній разом з матір'ю з 1984 року.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідка, спеціаліста КП «ВМБТІ» ОСОБА_6, дослідивши матеріали інвентаризаційної справи № 87 на будинок АДРЕСА_1, матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у 1984 року позивачу було видано ордер № 0225 на вселення в кооперативну квартиру АДРЕСА_1. Зазначена квартира складається з двох кімнат, загальною площею 46,20 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м., розташована в кооперативному будинку, який належав ЖБК «Проектувальник». Вартість квартири, яка станом на 1983 рік складала 7 227,84 руб. була в подальшому повністю виплачена позивачем. В 2008 році позивачу стало відомо про перехід будинку на баланс ЖЕК №14, тому він звернувся до останнього про оформлення права власності на квартиру в КП «ВМБТІ». Але зареєструвати своє право власності на квартиру позивач не може через відсутність відповідних документів в МКП «ЖЕК № 14».
Згідно особового рахунку № НОМЕР_2 та довідки МКП ЖЕК № 14 від 02.02.2012 року ОСОБА_1 є квартиронаймачем квартири ¹ 7 будинку АДРЕСА_1 з 1985 року, зареєстрований у вказаній квартирі разом з матір'ю ОСОБА_7 Вказана квартира зазначена як приватизована (а.с. 6, 7).
Наявні в матеріалах справи копії розрахункових книжок підтверджують факт сплати коштів за квартиру та оплати комунальних послуг за квартиру ¹ 7 будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 (а.с. 8, 23).
Відповідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав і інтересів є визнання права.
Відповідно ч. ч. 1, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається власністю на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, власник має право користуватись, розпоряджатись та володіти своїм майном.
Згідно зі ст. 4 ЖК України житлові будинки, а також жилі приміщення в інших забудовах, які знаходяться на території України, створюють житловий фонд. Житловий фонд включає житлові будинки, які належать житлово-будівельному кооперативу.
Таким чином, при прийнятті в члени кооперативу ОСОБА_1 мав право тільки на пай та паєнагромадження, а не на квартиру.
Відповідно до п. 19 постанови Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. N 186 «Про затвердження Типового статуту житлово-будівельного кооперативу», жилий будинок (будинки) і надвірні будівлі належать житлово-будівельному кооперативу на праві кооперативної власності.
Суд бере до уваги те, що спір щодо членства в кооперативі відсутній, відповідач визнав за позивачем право на членство в ЖБК.
Відповідно до частини 1 статті 384 ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Таке ж положення закріплене і в статті 19 Закону України «Про кооперацію», згідно з якою кооператив є власником будівель, споруд, грошових і майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, отриманих від її реалізації та інше.
Таким чином, саме ЖБК спочатку стає власником збудованої нерухомості. Член ЖБК має право володіння і користування, а за згодою кооперативу -і розпорядження квартирою, яку він займає, якщо він не викупив її. Тобто внесення паю і саме по собі членство в ЖБК ще не дає підстав для отримання квартири у власність членом кооперативу. Лише в разі викупу квартири член ЖБК стає її власником (ч. 2, 3 ст. 384 ЦК України).
Такий викуп, як правило, здійснюється шляхом зустрічних дій: оформлення повернення паю членові кооперативу (ст. 2 Закону України «Про кооперацію») і продажу йому квартири на суму поверненого паю. По суті, відбувається міна паю на квартиру.
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 було здійснено виплату всіх пайових внесків, (виплачено вартість квартири), а отже фактично вона була ним викуплена в ЖБК. Для вчинення такого викупу потреби укладати спеціальний договір немає.
Таким чином, моментом виникнення права власності на таке майно є момент фактичного внесення платежів на погашення кредиту, використаного на будівництво квартири чи іншого об'єкта.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно, а відтак набуває всіх правомочностей, які мають власники іншого житла.
Згідно ст. 392 ЦК України власником майна може бути пред'явлений позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.
В зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 не наполягав на поверненні сплаченої суми судового збору, його слід залишити за ним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 319, 321, 384, 392 ЦК України, ст. 4 ЖК України, ст.ст. 2, 19 Закону України «Про кооперацію», суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності на житло задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру ¹ 7 в будинку АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: