РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0109/2388/2012 2\0109\1208\2012р

06.03.2012 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої, судді - Кагітіної І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Якушевій Г-М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна. Позов мотивований тим, що з 18 серпня 2001 року сторони перебувають у шлюбі, за час якого ними, як подружжям, було набуто за спільні кошти у розмірі 72000 грн. транспортний засіб марки «Chevrolet Aveo TC 58U», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, синього кольору, кузов НОМЕР_3. Поділ майна просила провести шляхом стягнення з відповідача компенсації вартості належної їй частки автомобілю у розмірі 36000 грн.

У судовому засіданні позивачка та її представники позов підтримали у повному обсязі та просили провести поділ автомобілю тільки шляхом стягнення з відповідача компенсацію за ? частку автомобіля у розмірі 36000 грн. Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позову, оскільки автомобіль був набутий за особисті кошти. Вартість автомобілю на цей час не встановлена.

Суд, заслухавши сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

18 серпня 2001 року між сторонам по справі був укладений шлюб, за час якого у травні 2008 року придбано спірне майно - транспортний засіб марки «Chevrolet Aveo TC 58U», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, синього кольору, кузов НОМЕР_3. Право власності на автомобіль зареєстровано за відповідачем по справі.

Відповідно до ч.2 ст.60 Сімейного Кодексу України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Доводи відповідача про те, що автомобіль є його особистою приватною власністю доказами не підтверджено, а тому суд приходить до висновку, що автомобіль є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1.

При поділі спірного майна, нажитого під час шлюбу сторонами, суд бере до уваги те, що це неподільна річ та наступні положення сімейного законодавства.

Згідно із частинами 1 та 2 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. ч. 1 ,2 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Як зазначено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Позивачем ОСОБА_1 згідно до вимог ст.60 ЦПК України для визначення вартості спірного майна на час розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів.

Суд не бере до уваги довідку ТОВ «Фірма «Восток и К», оскільки у ній зазначена вартість автомобілю на час його купівлі 22.08.2008 року. (а.с.4). Між тим, на момент розгляду справи автомобіль міг знецінитись у наслідок амортизації, проведених ремонтів.

Судом на виконання положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України роз'яснювалось сторонам право на проведення судової автотоварознавчої експертизи для визначення вартості автомобілю. Зазначеним правом сторони не скористались.

Зі змісту положень ст. ст. 1, 3, 10, 11, 60 ЦПК України убачається, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З огляду на викладене позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню у зв'язку з недоведеністю вартості об'єкту поділу.

Керуючись ст. ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст. 183 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд -

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ автомобілю «Шевроле Авео», реєстраційний номер НОМЕР_1 - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя