АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/3403/2012 Головуючий 1 - інстанції -Чередник В.Є.

Справа № 2018/2-128/12/14 Доповідач - Зазулинська Т.П.

Категорія -сімейні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.,

суддів колегії - КАРІМОВОЇ Л.В.,

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 26 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа -Орджонікідзевський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції , про визнання батьківства,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до Київського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_4, 3-я особа Орджонікідзевський РАЦС ХМУЮ , в якому на підставі ст..ст.125,128 СК України просив визнати його батьком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов»язати 3-ю особу внести зміни в книзі реєстрації народжень, де зазначити його батьком ОСОБА_6 та видати нове свідоцтво про народження.

У обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що з лютого 2007 року проживав однією сім»єю з відповідачкою у квартирі, що належить йому на праві власності, мав з нею спільний бюджет, вів спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_6, відомости про батька якої у Книзі реєстрації народження були вказані згідно зі ст. 135 СК України.

У липні 2009 року вони з відповідачкою розійшлися, остання з дитиною переїхала до своїх батьків і відмовляє йому у зустрічах з дитиною та участі у її утриманні та вихованні.

ОСОБА_4 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що протягом їх спільного проживання з лютого 2007 року позивач не намагався створити сім»ю, не бажав зареєструвати їх відносини, зловживав спиртними напоями, не мав постійного місця роботи. Дізнавшись про її вагітність пропонував зробити аборт, в період її вагітності гуляв, приходив додому о 3-й годині ночі або зранку, а на її зауваження заявляв, що вона йому не дружина і дитина йому не потрібна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила доньку , але позивач відмовився подати до органів РАЦС заяву про те, що він є батьком дитини та зареєструвати її на своє ім.»я, уваги доньці не приділяв, про її матеріальне забезпечення не турбувався і тільки перед зверненням до суду здійснив три перекази на 100 грн. кожний, від отримання яких вона відмовилась. Після її переїзду до батьків позивач неодноразово дзвонив, приходив вночі з»ясовувати стосунки та погрожував викрасти дитину і виїхати до іншого міста.

Орджонікідзевський відділ РАЦС ХМУЮ просив розглядати справу без участі свого представника.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 26 березня 2012 року визнано ОСОБА_5 батьком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 і зобов»язано Орджонікідзевський відділ РАЦС внести відповідні зміни в актовий запис № 113 від 01 лютого 2008 року про її народження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції як незаконне і необґрунтоване, прийняте з порушеннями норм матеріального і процесуального права, без повного і всебічного з»ясування дійсних обставин справи.

Вказує, що судом не були допитані свідки щодо яких вона заявляла клопотання, не прийнято до уваги те, що позивач свідомо відмовився визнати себе батьком дитини при її народженні, протягом 2009-2012 р.р. ухилявся від виконання батьківських обов»язків, не піклувався про здоров»я доньки, її фізичний моральний розвиток та утримання.

Заслухавши доповідь судді; пояснення сторін; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія доходить висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст..7 Конвенції «Про права дитини», - дитина, наскільки це можливо, повинна знати своїх батьків. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Статтею 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнано за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред»явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 народила доньку ОСОБА_6, про що 01.02.2008 року Орджонікідзевським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського у правління юстиції здійснено відповідний актовий запис про народження за № 113.

Запис про батька дитини як ОСОБА_5 вчинено за заявою матері.

Як вже зазначено,звернувшись з позовом про визнання його батьком ОСОБА_6, позивач посилався на те, що з відповідачкою з лютого 2007 року проживав однією сім»єю без реєстрації шлюбу, вони вважали себе подружжям, вели спільне господарство і ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_6.

Ухвалою суду першої інстанції від 06 жовтня 2010 року по справі була призначена судова медична експертиза генетичної ідентифікації на вирішення якої було поставлено питання чи може ОСОБА_5 бути біологічним батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2., проведення якої виявилося неможливим через неявку відповідачки з дитиною до лабораторії ТОВ «Біо Аналіьтичні технології»для відібрання зразків крові.

Обставини, на які позивач посилався у обгрунтування заявлених вимог, підтверджені в суді першої інстанції показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10, ОСОБА_11 і не заперечувались відповідачкою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 також не заперечує, що позивач є біологічним батьком народженої нею ОСОБА_5 доньки ОСОБА_6. У той же час вважає, що суд безпідставно задовольнив позов, не врахувавши, що позивач не бажав народження дитини, негідно ставився до неї під час вагітності, свідомо відмовився зареєструвати себе батьком дитини, ухилявся від виконання батьківських обов»язків щодо її виховання та утримання.. Для підтвердження зазначеної поведінки позивача просила допитати свідків ОСОБА_12 та інших ( а.с.38).

Проте, предметом доказування у справі за позовом ОСОБА_5 є саме походження від нього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що було доведено ним в суді першої інстанції, тому суд правомірно задовольнив його позов.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не є підставою для скасування рішення .

Питання щодо участі позивача у вихованні дитини не є предметом спору у цій справі; ці питання врегульовані Сімейним Кодексом України , відповідно до приписів ст. ст.157-159 цього Кодексу можуть бути вирішені сторонами спільно, за наявності спору -органом опіки та піклування або судом.

Судова колегія визнає, що рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України є підставою для залишення його без змін і відхилення скарги .

Керуючись ст..ст.303,304,п.1ч.1 ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України судова колегія , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 26 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя -підпис

Судді колегії -підписи

Копія вірна. Суддя -