ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
14.03.12 10 год. 50 хв.Справа №2а-4125/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Лотоої Ю.В.;
при секретарі: Бартиші В.О.,
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1, довіреність № 841 від 23.04.2011 ;
відповідача -ОСОБА_2, довіреність № 8-1-6/2562;
третьої особи -не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1); представник позивача ОСОБА_4 (ЮК «Правозахист») (вул. Вороніна, буд. 11, м. Севастополь, 99011); до Головного управління Держкомзему у м. Севастополі (вул. Демидова, буд. 13, м. Севастополь, 99011);
третя особа - Севастопольська міська державна адміністрація (вул. Леніна, буд. 2, м. Севастополь, 99011);
про зобов'язання вчинити певні дії.
Обставини справи:
13.12.2011 року ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Головного управління земельних ресурсів у м. Севастополі про зобов'язання відповідача на користь позивача зробити відмітку у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 063126 від 06.04.2010 року, кадастровий номер земельної ділянки 8536300000:58:002:0528 та видати ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 063126 від 06.04.2010 року, кадастровий номер земельної ділянки 8536300000:58:002:0528 та оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки сторонами якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_5
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.12.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4125/11/2770.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.12.2012 року закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду, до участі у справі у якості третьої особи залучено Севастопольську міську державну адміністрацію.
Ухвалою суду від 28.02.2012 року з Севастопольської міської державної адміністрації витребувано докази, що необхідні для розгляду справи.
Під час розгляду справи представником позивача було уточнено позовну заяву, відповідно до вказаного уточнення позивач просить суд: «зобов'язати Головне управління Держкомзему у м. Севастополі проставити на державному акті серії ЯИ № 063128, виданого 06.04.2010 року, відмітку про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8536300000:58:002:0528, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 та видати ОСОБА_3 державний акт серії ЯИ № 063128, виданий 06.04.2010 року на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8536300000:58:002:0528, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки сторонами якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_5»
Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, вважає дії Головного управління Держкомзему у м. Севастополі щодо відмови ОСОБА_3 у розгляді документів щодо реєстрації права власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 протиправними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав, що викладені у запереченні на адміністративний позов (арк.с.69-70). Вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що суперечать нормам діючого законодавства. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши документи і матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивач та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки. Згідно цього договору ОСОБА_3 у власність переходить земельна ділянка, розміром 0,0800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
На підтвердження передачі ОСОБА_3 прав власності на вказану земельну ділянку, ОСОБА_5 передала їй державний акт на право власності на відповідну земельну ділянку серії ЯИ № 063128 від 06.04.2010 року, кадастровий номер земельної ділянки 8536300000:58:002:0528.
З метою державної реєстрації передачі прав власності на вказану земельну ділянку та на виконання норм чинного законодавства, ОСОБА_3 зареєструвала договір купівлі-продажу земельної ділянки в реєстрі правочинів, на підтвердження чого нотаріус проставив на державному акті відповідну відмітку. Після цього ОСОБА_7 на підставі довіреності, діючи в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Головного управління земельних ресурсів у м. Севастополі і передав до нього вищезазначений державний акт на право власності на земельну ділянку та оригінал договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки.
11.11.2011 року ОСОБА_3 та її представнику ОСОБА_7 було відмовлено Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі у видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, посилаючись на розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1289-р від 21.04.2011 року.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі по тексту Закон України № 1952) встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Згідно з ч.ч. 1 та 7 ст. 3 цього Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України № 1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право
Пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010 року № 1878-VI встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.
Таким чином, дії щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку належить саме до компетенції відповідача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05 2009 року № 439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку» затверджено Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку.
Відповідно до п. 4 вказаного Положення територіальний орган Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання до нього документа про перехід права власності на земельну ділянку проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності на неї. Власник земельної ділянки подає для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку такі документи:
а) державний акт з відміткою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку;
б) цивільно-правовий договір про відчуження земельної ділянки у разі набуття права власності на земельну ділянку за таким договором або свідоцтво про право на спадщину.
Забороняється вимагати для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку документи, не передбачені цим пунктом.
Частиною 1 ст. 23 Закону України № 1952 передбачено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно зупиняється у разі:
1) винесення ухвали суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав;
2) крадіжки, втрати документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, - за заявою правоволодільця про зупинення державної реєстрації прав на такий об'єкт.
Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 24 Закону України № 1952 у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо:
- заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
- нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;
- із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;
- подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
- заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;
- заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Отже, діючим законодавством передбачено лише можливість або зупинення державної реєстрації прав на нерухоме майно або відмова у державній реєстрації права, але доказів існування вищевказаних підстав відповідачем не надано. Право відповідача не розглядати подані для реєстрації документи або відмовити у їх розгляді взагалі не передбачено.
Судом встановлено, що Севастопольською міською державною адміністрацією винесено 21.04.2010 року розпорядження № 1289-р (далі по тексту розпорядження № 1289-р). Відповідно до вказаного розпорядження визнано такими, що втратили силу розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 31.12.2009 року № 1180 «Про заходи щодо визначення виконавців з питань підготовки розпоряджень міської державної адміністрації щодо регулювання земельних відносин» та від 02.04.2010 року № 921 «Про внесення змін до розпорядження голови міської державної адміністрації від 31.12.2009 року «Про заходи щодо визначення виконавців з питань підготовки розпоряджень міської державної адміністрації щодо регулювання земельних відносин»; Управління містобудування і архітектури міської державної адміністрації, управлінню економіки міської державної адміністрації і Головному управлінню Державного комітету земельних ресурсів в м. Севастополі припинити виконання всіх розпоряджень міської державної адміністрації, що видані в 2008, 2009 і 2010 роках (до 08.04.2010 року) щодо земельних ділянок, розташованих в м. Севастополі в частині, що їх стосується, включаючи доручення про оформлення державних актів на право власності на землю.
Таким чином, розпорядження № 1289-р взагалі не стосується реєстрації оформлення права власності на земельну ділянку, що виникло на підставі договору купівлі-продажу.
Виходячи з системного аналізу правових норм та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Держкомзему в м. Севастополі щодо відмови розглядати питання про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку, посилаючись на розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації 1289-р від 21.04.2011 року (лист № 8-6-5/11439 від 11.11.2011 року) є протиправними, а відмова у видачі державного акту на право власності на земельну ділянку та оригіналу договору купівлі-продажу земельної ділянки є порушенням права власності позивача на земельну ділянку.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем жодних доказів правомірності та обґрунтованості його дій, у тому числі тих, що були витребувані судом, не надано.
Крім того, представник позивача у судових дебатах просив суд вийти за межи позовних вимог у порядку ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України та визнати дії Головного управління Держкомзему у м. Севастополі щодо відмови ОСОБА_3 у розгляді документів щодо реєстрації права власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 протиправними.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати дії Головного управління Держкомзему у м. Севастополі щодо відмови ОСОБА_3 у розгляді документів щодо реєстрації права власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 протиправними.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Постанова складена у повному обсязі 14.03.2012 року.
Керуючись ст. 6, 11, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Держкомзему у м. Севастополі щодо відмови ОСОБА_3 у розгляді документів щодо реєстрації права власності на земельну ділянку АДРЕСА_2.
3. Зобов'язати Головне управління Держкомзему у м. Севастополі (вул. Демидова, буд. 13, м. Севастополь, 99011) проставити на державному акті серії ЯИ № 063128, виданого 06.04.2010 року, відмітку про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8536300000:58:002:0528, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 (АДРЕСА_1).
4. Зобов'язати Головне управління Держкомзему у м. Севастополі (вул. Демидова, буд. 13, м. Севастополь, 99011) видати ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) державний акт серії ЯИ № 063128, виданий 06.04.2010 року на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8536300000:58:002:0528, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки сторонами якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_5
5. Стягнути з Державного бюджетна України на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) судовий збір у сумі 28,23 грн. шляхом безспірного списання суми з рахунків Головне управління Держкомзему у м. Севастополі (вул. Демидова, буд. 13, м. Севастополь, 99011).
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ю.В. Лотова
Суддя Ю.В. Лотова