10.05.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/1513/2012 Головуючий 1 інстанції -Григор'єва А.О.

Справа № 2-320/11 Доповідач -Кісь П.В.

Категорія: трудові

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: Кружиліної О.А.,

Макарова Г.О.,

при секретарі - Шабас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року по справі

за позовом ОСОБА_2 до обласного комунального закладу «Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка», треті особи: директор театру Сакаян Маргарита Норіковна, Харківська обласна державна адміністрація, про визнання недійсними наказів та стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом і в обґрунтування своїх вимог зазначила, що з 01.10.1990р. працює на посаді артиста вищої категорії обласного комунального закладу «Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка»(далі театр ім. Т.Г. Шевченка).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року № 968 «Про впорядкування оплати праці працівників державних академічних театрів»та наказу Міністерства культури та туризму України від 18.10.2005 року № 475 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки»з 1 вересня 2005 року її посадовий оклад було збільшено на 100% за рахунок введення додаткового коефіцієнту підвищення посадових окладів, що застосовується для працівників закладів культури, які мають статус академічних. Наказом директора театру Сакаян М.Н. № 16-Л від 06.02.2009 року «Про зміну суттєвих умов праці працівників театру»та наказом № 33-Л від 08 квітня 2009 року «Про тимчасові заходи»коефіцієнт академічності з посадового окладу ОСОБА_2 було знято та позивачку, як вона вважає, незаконно переведено на неповний робочий день з оплатою праці у розмірі 0,25% посадового окладу.

Посилаючись на викладене та з урахуванням уточнених позовних вимог від 13.09.2010 року, ОСОБА_2 просила визнати зазначені накази недійсними, поновити умови праці, а саме - посадовий оклад з урахуванням 100% коефіцієнту підвищення посадових окладів для працівників закладів культури, які мають статус академічних, у розмірі 3498,00 грн., стягнути з театру ім. Т.Г. Шевченка недоотриману заробітну плату у розмірі 35919,51 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову до Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка, треті особи: директор театру Сакаян М.Н., Харківська обласна державна адміністрація, про визнання недійсними наказів та стягнення заборгованості по заробітній платі у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Вважає рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Суд першої інстанції сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, розглянув справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які брали участь у справі, отриманим при розгляді справи доказам дав належну правову оцінку у відповідності з вимогами ст. 212 ЦПК України та постановив законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 213, 214, 215 ЦПК України.

Районним судом встановлено і не заперечується сторонами те, що 01.10.1990 року ОСОБА_2 прийнята на роботу на посаду актора драматич ного театру ім. Т.Г. Шевченка. 15.12.2001 року їй присвоєна кваліфі кація вищої категорії.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року № 968 «Про впорядкування оплати праці працівників державних академічних театрів»та наказу Міністерства культури та туризму України від 18.10.2005 року № 475 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки»з 1 вересня 2005 року посадовий оклад позивача було збільшено на 100% за рахунок введення додаткового коефіцієнту підвищення посадових окладів, що застосовується для працівників закладів культури, які мають статус академічних.

Наказом директора театру Сакаян М.Н. № 16-Л від 06.02.2009 року «Про зміну суттєвих умов праці працівників театру»та наказом № 33-Л від 08 квітня 2009 року «Про тимчасові заходи»коефіцієнт академічності з посадового окладу ОСОБА_2 було знято та позивачку переведено на неповний робочий день з оплатою праці у розмірі 0,25% посадового окладу.

Згідно ст. 14 Закону України «Про театри і театральну справу»від 31 травня 2005 року N 2605-IV фінансування діяльності театрів залежно від форм власності, статусу та інших ознак, установлених бюджетним законодавством, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, інших місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій, громадян та їх об'єднань. Засновники театрів здійснюють фінансування їх діяльності в порядку і розмірах, передбачених установчими документами.

За змістом ст. 1 Статуту театру ім. Т.Г. Шевченка, затвердженого начальником управління культури Харківської обласної державної адміністрації 22.092005р., засновником театру є Харківська обласна рада, повноваження з управління театром здійснює управління культури обласної державної адміністрації, театр фінансується з обласного бюджету.

Статтею 98 Кодексу законів про працю України передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, які фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповідно до ст.ст. 4, 5, 13 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР джерелом коштів на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів. Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, об'єднання власників або їх представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно при вирішенні спору застосував нормативно-правові акти, якими визначено умови та розмір виплат надбавок та доплат працівникам установ і організацій, що фінансуються з бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про впорядкування оплати праці працівників державних академічних театрів»від 28 липня 2004 року № 968 установлено, що починаючи з 1 січня 2005 року розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) керівних працівників, художнього та артистичного персоналу державних академічних театрів підвищуються до 100 відсотків, а інших працівників театрів - до 30 відсотків порівняно з розмірами посадових окладів (ставок заробітної плати), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 р. № 134 «Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

На підставі зазначеної постанови посадовий оклад позивача було збільшено на 100%.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2005 р. № 790 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»постанову КМУ від 28 липня 2004 року № 968 визнано такою, що втратила чинність, а пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. N 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» викладено у наступній редакції: «Установити: 1) що працівникам установ, закладів та організацій освіти, науки, культури, які мають статус національних, академічних закладів культури може зберігатися при визначенні максимальних розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати, тарифних ставок) та ставок погодинної оплати праці додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів, що застосовувався для зазначених працівників до набрання чинності цією постановою.

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2005 р. № 790 та від 30 серпня 2002 р. № 1298 та з метою упорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій культури наказом Міністерства культури і туризму України від 18 жовтня 2005 року № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки»також установлено, що працівникам установ, закладів та організацій культури, які мають статус національних, академічних, може зберігатися при визначенні максимальних розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати, тарифних ставок) додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів, що застосовувався для зазначених працівників згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.8 розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 12 грудня 2008 року № 733 зі змінами, внесеними розпорядженням № 404 від 20 липня 2009 року, управлінню культури і туризму обласної державної адміністрації планувати видатки на оплату праці працівникам закладів мистецтва, які мають статус академічних ( у тому числі підвищення посадових окладів за академічність закладу) у межах обсягів фінансової підтримки, визначеної в обласному бюджеті з урахуванням умов, установлених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 64 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»установлено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - працівників) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів.

Пунктом 4.1 колективного договору театру ім. Т.Г. Шевченка на 2008 -2013 роки передбачено, що оплата праці працівників здійснюється у межах затверджених кошторисів видатків на утримання театру.

Матеріали справи свідчать про те, що театром ім. Т.Г .Шевченка до Харківської облдержадміністрації було подано бюджетний запит на 2009 рік про потреби у фінансуванні в розмірі 12 313 725 грн.

Рішенням ХХХVIII сесії Харківської обласної ради V скликання від 03 лютого 2009 року № 1107 «Про обласний бюджет на 2009 рік»з обласного бюджету на утримання театру ім. Т.Г. Шевченка, у тому числі на оплату праці його працівників, виділено 4 464 600 грн.

У зв'язку зі зменшенням фінансування театру та на підставі розпорядження Голови Харківської обласної державної адміністрації від 12 грудня 2008 року № 733, директором театру ім. Т.Г. Шевченка було видано накази № 16-Л від 06 лютого 2009 року «Про зміну суттєвих умов праці працівників театру»та № 33-Л від 08 квітня 2009 року «Про тимчасові заходи», якими згідно виділених асигнувань на 1 квартал 2009 року додатковий коефіцієнт (100%) підвищення посадового окладу позивачки з 12 квітня 2009 року було знято та встановлено неповний робочий день та оплату праці у розмірі 0,25 ставки.

Оскільки встановлення підвищення посадових окладів працівникам театру ім. Т.Г. Шевченка є компетенцією Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та туризму України, Харківської обласної державної адміністрації і поставлено в залежність від наявності бюджетного фінансування, після втрати чинності постанови КМУ № 968 від 28 липня 2004 року, якою було передбачено обов'язкове підвищення до 100% посадових окладів працівників закладів культури, які мають статус академічних, та за відсутності у бюджеті відповідного рівня фінансування таких виплат, висновок суду про відмову ОСОБА_2 у поновленні умов оплати праці з урахуванням 100% підвищення посадового окладу судова колегія вважає законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивача було письмово попереджено про зміну істотних умов праці -розміру оплати праці, встановлення неповного робочого часу з 12 квітня 2009 року та попереджено про припинення трудового договору у разі незгоди продовження роботи в нових умовах.

Оскільки ОСОБА_2 була попереджена про встановлення з 12 квітня 2009 року неповного робочого часу з оплатою праці у розмірі 0,25 посадового окладу і погодилась продовжувати роботу на цих умовах (а.с. 7), посилання апелянта на порушення судом вимог ст. 32 КЗпП України, є безпідставним.

Усім доводам позивача суд першої інстанції дав відповідну правову оцінку, доводи апеляційної скарги не містять даних, які б спростовували висновки суду та давали апеляційному суду підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді: