Справа №1490/1649/12 10.04.2012 10.04.2012 10.04.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц1490/1127/12 Головуючий у 1-й інстанції Гапоненко Н.О.

Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Колосовського С.Ю. Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання - Дубовою К.В.,

без участі осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 27 лютого 2012 року

за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, покладання зобов'язання вчинити певні дії -

в с т а н о в и л а :

У травні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, покладання зобов'язання вчинити певні дії та визнання недійсним заповіту.

Позивачка зазначала, що вона є власницею житлового будинку АДРЕСА_1, який придбала за договором купівлі-продажу у ОСОБА_5, яка в свою чергу купила будинок у ОСОБА_6 Але, в даний час вказаний житловий будинок перебуває у користування відповідачки, яка є спадкоємицею за заповітом ОСОБА_7, дружини попереднього власника.

Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила усунути перешкоди у користуванні власністю, покласти на відповідачку зобов'язання щодо вчинення певних дій та визнати недійсним заповіт ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_3, посвідчений 15 жовтня 2010 року секретарем Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

У судовому засіданні 26 грудня 2011 року суд в строк до 18 січня 2012 року запропонував позивачці уточнити свої позовні вимоги.

Ухвалою суду від 27 лютого 2012 року даний позов залишено без розгляду.

Не погодившись з даною ухвалою, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, а справу - направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув ці недоліки у встановлений судом строк.

Залишаючи позовні вимоги ОСОБА_2 без розгляду, суд виходив з того, що позивачка не виконала вимоги суду, які зазначено у журналі судового засідання від 26 грудня 2011 року, а в наданий їй судом строк для роз'яснення своєї позиції, вже після 18 січня 2012 року, недоліки позовної заяви остання так і не виконала.

Однак суд першої інстанції неправильно застосував норму п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки її застосування можливе лише після невиконання стороною у наданий судом строк вимог про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом у травня 2011 року.

Встановивши, що зазначена позовна заява подана і оформлена відповідно до порядку, встановленому ЦПК України, судові витрати сплачено у повному обсязі, суддя своєю ухвалою від 16 травня 2011 року відкрив провадження по даній справі та призначив попередній розгляд справи на 30 травня 2011 року ( а.с.33).

Із ухвали суду від 30 травня 2011 року вбачається, що справа підготовлена до розгляду в судовому засіданні, судом проведено підготовчі дії, а саме:

- уточнено позовні вимоги позивача та заперечення проти позову відповідачки; вирішено питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, які визнаються сторонами і які підлягають доказуванню; з'ясовано, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи і заперечення, і вони подані у встановлений законом строк.

Після чого справа до судового розгляду призначалася на 02 червня 2011 року, 14 липня 2011 року, 26 грудня 2011 року.

У судовому засіданні 26 грудня 2011 року, суд, виявивши невідповідність позовної заяви вимогам ст.119 ЦПК України в зв'язку з неповним викладенням обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги та необхідністю уточнення позовних вимог, запропонував останній та її представникові усунути вказані недоліки в строк до 18 січня 2012 року.

У судове засідання 18 січня 2012 року позивачка надала уточненні позовні вимоги,а суд їх прийняв, надавши копію уточнень представникові відповідача, після чого розгляд справи було відкладено до 30 січня 2012 року.

У судовому засіданні 30 січня 2012 року розгляд справи, в зв'язку з неявкою відповідачки відкладено до 27 лютого 2012 року.

Приймаючи до уваги вищевикладене та з урахуванням принципу диспозитивності, передбаченого ст.11 ЦПК України, та з метою дотримання вимог цивільного законодавства, суддя після відкриття провадження по справі та її тривалого розгляду, повинен був скористатися положеннями ст.10 ЦПК України щодо роз'яснення позивачці її прав та обов'язків по наданню доказів, доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог, попередивши про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, та з урахування ст.11 ЦПК України розглянути позовні вимоги в межах заявлених позивачем вимог і на підставі наданих ним доказів, а не залишати позов без розгляду.

Між тим, в порушення вимог ст.207 ЦПК України суд не взяв до уваги, що позивачка у встановлений судом строк виправила недоліки позовної заяви, подавши до суду уточнену позовну заяву і безпідставно залишив без розгляду пред'явлений ОСОБА_2 до ОСОБА_3 позов про усунення перешкод у користуванні власністю, покладання зобов'язання вчинити певні дії. Надання ж строку для роз'яснення уточнень позовних вимог діючим процесуальним законодавством не передбачено.

За такого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Бережанського районного суду Миколаївської області від 27 лютого 2012 року скасувати, а справу направити до того ж суду для розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: