Справа № 0301/294/2012 Головуючий у 1 інстанції:Сарапін Г.С.

Провадження № 22-ц/0390/806/2012 Категорія: 46 Доповідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Карпук А К

суддів - Стрільчука В.А., Бовчалюк З.А.,

при секретарі Масляній С.В.,

з участю відповідача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -виконавчий комітет Володимир-Волинської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, органу опіки і піклування виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про зміну рішення органу опіки і піклування за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Володимир - Волинського міського суду від 13 березня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі відповідач, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в первісному позові та про задоволення поданою нею зустрічного позову.

Рішенням Володимир - Волинського міського суду від 13 березня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов»язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 для побачень з малолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, що призначені комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Володимир-Волинської міської ради від 11 листопада 2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 107.30 грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебували в шлюбі, від якого народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

14.10.2011 року шлюб між сторонами розірвано.

Після припинення подружніх відносин сторони не змогли досягти згоди з приводу участі батька у вихованні сина, тому, це питання вирішувалося комісією з питань захисту дитини при виконавчому комітеті Володимир-Волинської міської ради. Рішенням цієї комісії від 11.11. 2011 року ОСОБА_1 призначено години для побачень з малолітнім сином ОСОБА_5 - у вівторок, четвер - з 16год. 30 хв. до 19 год.30 хв., та в неділю з 11 години до 18 години.

Відповідач ОСОБА_3 не виконує рішення комісії з питань захисту прав дитини.

Вважає, що батько негативно впливає на сина, тому побачення повинні відбуватися лише за її участі та в інші дні, про що ствердила в своїх поясненнях під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов»язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов»язків щодо дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 159 СК, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування , другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Отже, суд першої інстанції встановивши, що навіть після прийняття рішення комісією з питань захисту прав дитини про визначення днів та годин побачень ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_5, відповідач в справі ОСОБА_3 перешкоджає батькові в спілкуванні з дитиною, з врахуванням положень зазначеного закону обгрунтовано задовольнив первісний позов та зобов»язав ОСОБА_3 не чинити відповідачеві перешкод для побачень з дитиною.

Висновки суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову відповідають встановленим під час розгляду справи обставинам та грунтуються на нормах матеріального і процесуального права.

Зокрема, судом вірно зазначено в рішенні про недоведеність відповідачем ОСОБА_3 обставин, які свідчили б про негативний вплив батька на дитину під час побачень у дні та години, визначені комісією з питань захисту прав дитини, на підставі чого обгрунтовано зроблено висновок про відсутність підстав для зміни рішення органу опіки і піклування про встановлення часу та днів побачень і спілкування ОСОБА_1 і дитини ОСОБА_5

Доводи апелянта про те, що рішення суду про задоволення позову суперечить інтересам дитини є надуманими. Більше того, саме можливість батька і дитини бачитися у визначені органом опіки і піклування дні забезпечує виконання гарантованого ст. 154 Сімейного кодексу, ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини, права дитини та батьків / як матері, так і батька/ на спілкування.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції, яке постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Володимир-Волинського міського суду від 13 березня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді

Судд