Справа №1490/1824/12 24.04.2012 24.04.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1490/1252/12 Головуючий у першій інстанції Закревський В.І.
Категорія 46 Доповідач у апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
У Х В А Л А
Іменем України
24 квітня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
із секретарем судового засідання - Бобуйок І.Ф.,
за участю: представника відповідачки - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2012 року
за позовом
ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2011 р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
Позивач зазначав, що з відповідачкою перебувають у шлюбі з 16 листопада 1994 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. За час спільного проживання ними було придбано нерухоме майно, а саме : квартира АДРЕСА_1, вартістю 52439грн. та інше майне (побутова техніка та меблі) на загальну суму 27658 грн., а саме: - ноутбук Samsung NP-R710 вартістю 6300 грн. ; LCD телевізор -32 Shivaki 3230, вартістю 4091, пральна машина LG, вартістю 3812 грн.,телевізор Sharp 21 QF24U, вартістю 879 грн, телепідставка VISIR DV 37E, вартістю 554 грн., телефон GENERAL ELEKTRIK, вартістю 399 грн., холодильник SAMSUNG, вартістю 2700 грн., меблеву стінку «Магелан», вартістю 2549 грн., крісло COMFORT C-4, вартістю 430 грн., диван «Люкс», вартістю 2300 грн., диван дитячий, вартістю 1650 грн., спальний гарнітур, вартістю 2000 грн..
Оскільки зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя, подружні стосунки вони припинили та проживають окремо, в добровільному порядку питання про поділ майно не вирішено, позивач просив - визнати за ним право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 та виділити йому у власність майно на загальну суму 13760 грн., а саме: ноутбук Samsung NP-R710 вартістю 6300 грн., LCD телевізор -32 Shivaki 3230, вартістю 4091 грн.; телефон GENERAL ELEKTRIK, вартістю 399 грн.; меблеву стінку «Магелан», вартістю 2549 грн., крісло COMFORT C-4, вартістю 430 грн.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2012 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на те, що спірне майно придбано за її власні кошти отримані від продажу квартиру бабусі, просила рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 16 листопада 1994 року ( а.с.6).
Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини сторони припинили у 2011 році. На теперішній час шлюб розірвано.
В період спільного проживання сторонами було придбано:
- нерухоме майно, а саме: 06 березня 2009 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу на ім'я ОСОБА_4- квартиру АДРЕСА_1, вартістю 52439грн.;
- інше майно ( побутова техніка та меблі) на загальну суму 27658 грн., а саме:
ноутбук Samsung NP-R710 вартістю 6300 грн.; LCD телевізор -32 Shivaki 3230, вартістю 4091, пральна машина LG, вартістю 3812 грн.,телевізор Sharp 21 QF24U, вартістю 879 грн, телепідставка VISIR DV 37E, вартістю 554 грн., телефон GENERAL ELEKTRIK, вартістю 399 грн., холодильник SAMSUNG, вартістю 2700 грн., меблеву стінку «Магеллан», вартістю 2549 грн., крісло COMFORT C-4, вартістю 430 грн., диван «Люкс», вартістю 2300 грн., диван дитячий, вартістю 1650 грн., спальний гарнітур, вартістю 2000 грн., а всього на загальну суму 80097 грн. ( а.с.7-12,14-17,75).
Згідно з положеннями ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до норм ст. 70 цього Кодексу їх частки в спільному майні є рівними.
Враховуючи наведені обставини, районний суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та визнав за позивачем право власності на 1/2 частину спірної квартири та виділив йому власність майно на загальну суму 13760грн.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень і такі докази подаються сторонами, однак доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази повинні бути належними та допустимими, як того вимагають ст. ст. 58, 59 ЦПК України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що спірна квартира та предмети повсякденного вжитку (побутова техніка, меблі) були придбані хоча і за час спільного проживання з позивачем, але за її особисті кошти, які їй надсилала мати ( дані бази „Вестерн Юніон" за 2008 р.)) та за кошти від продажу 2 березня 2009 року квартири її бабусі в м. Ростов-на-Дону Російської Федерації ( копія договору купівлі-продажу від 02.09.2009 року, довідка ВАТ „Промзв`язок банк" м. Ростов-на-Дону від 02 березня 2009 року про проведення операції по переведенню валюти з рублів у долари США) не можуть бути прийняті судом, оскільки жодний із наданих документів не є підтвердженням того, що кошти було надано особисто на потреби відповідачки, а не її сім`ї ( а.с. 36-37,72, 80-81).
Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення суду колегія не вбачає.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді: