КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2012 року Справа № 1170/2а-788/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого: судді Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання : Снісар Я.В.

представників сторін:

позивача –Бегарук О.П., Коваль О.О.,

відповідача –Долуман А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»

до відповідача: Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2011 року за №0000701510,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби з вимогою скасувати податкове повідомлення–рішення №0000701510 від 09.11.2011 року, яким зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14387541,00 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене Долинською МДПІ на підставі акту №793/1510/04853709 від 25.10.2011 року.

Позивач вказує, що перевіркою встановлено безпідставне віднесення до валових витрат (рядок 06.6) ІІ кварталу 2011 року від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2010 рік у розмірі 17 956 938 грн., чим порушено п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

З даним рішенням позивач не погоджується, оскільки до декларації за прибуток за ІІ квартал 2011 року ним віднесено весь податковий збиток, задекларований за підсумками І кварталу 2011 року в сумі 14 387 541 грн., керуючись вимогами п.150.1 Податкового кодексу України.

За таких обставин, позивач вважає прийнятне рішення неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, обґрунтовуючи їх обставинами, які викладені в позові.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву.

В наданих до суду запереченнях зазначено, що в ході проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року (на підставі п.75 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року) встановлено, що позивачем до складу витрат, що враховуються при визначені об’єкта оподаткування включено від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного періоду (р.06.6), а саме І квартал 2011, з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2010 рік, чим порушено п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Відповідно до даного пункту, якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого –четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

У зв’язку з набранням 01.04.2011 року чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування в другому кварталі 2011 року від’ємного значення об’єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від’ємне значення об’єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року у відповідності до п.22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року до складу від’ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

1. Щодо позовної вимоги про скасування повідомлення – рішення №0000701510 від 09.11.2011 року, яким зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14387541,00 грн.

Посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень) ДП «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»за результатами якої складено акт від 25 жовтня 2011 №793/1510/04853709 /а.с.9-13/, висновками якого, є порушення, на думку відповідача, абзацу 2 п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Долинською МДПІ на підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення –рішення від №0000701510 від 09.11.2011 року, про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 14 387 541 грн. /а.с. 8/.

Суд зазначає, що правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку передбачені нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі - ПК України), зокрема, розділом ІІІ «Податок на прибуток».

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток»цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення», пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, а діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відтак, підприємство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від’ємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що від’ємне значення минулих років - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

За підсумками І кварталу 2011 року від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року у рядку 04.9 склало 14 387 541,00 грн. згідно декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року /а.с.117/.

Судом встановлено, що позивачем, згідно ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", було від'ємне значення (збитки) попереднього періоду) і на суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, підприємство по рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, зазначило від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 17 956 93 грн. /а.с. 118-119/, у тому числі збитки за І квартал 2011 року в сумі 14 387 541,00 грн. - показник по рядку 04.9 відповідно до декларації за І квартал 2011 року /а.с. 117-119/.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно складено декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, а відтак підстав для зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 N 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно до пункту 7.3 статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПК України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, позивач зміг довести правомірність звернення до суду з позовними вимогами, а тому за таких умов позовні вимоги, що скасування податкового повідомленнях-рішення №0000701510 від 09.11.2011 року, яким зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14387541,00 грн. підлягають задоволенню.

2. Щодо позовної вимоги про зобов’язання Долинську МДПІ утриматись від використання в подальшій роботі даних (результатів) Акту камеральної перевірки № 793/1510/04853709 від 25.10.2011 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 3 Р.І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 та зареєстрованого в Мін’юсті 12.01.2011 року за №34/18772, акт –це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 1 Р. ІІ даного Порядку, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

У відповідності до п. 7 Р. ІV Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається з системного аналізу норм Порядку, акт перевірки є лише засобом документування перевірочних дій і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, а тому не може бути об’єктом оскарження в суді. Об’єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки, зокрема, прийняті за її результатами рішення.

З огляду на те, що сам по собі акт перевірки не має для платників податків ніяких наслідків, які настають у зв’язку з прийняттям податковим органом на підставі акту перевірки відповідного рішення, суд вважає, що акти податкових перевірок не можуть бути предметом спору в суді оскільки ці документи не мають обов’язкового характеру, а викладені в них обставини можуть бути лише підставою для застосування керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не відповідають визначеним законом правовим способам захисту порушеного права.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В зв’язку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати з Державного бюджету України в сумі в сумі 1073,00 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000701510 від 09.11.2011 року, яким ДП «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14387541,00 грн.

В решті заявлених вимог-відмовити.

Стягнути на користь ДП «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду підпис О.С. Петренко

Згідно з оригіналом