Справа № 2221/346/2012

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого судді Шершуна В.В.

суддів Талалай О.І., Корніюк А.П.

при секретарі: Лапко Ю.В.

з участю: представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2

та Савинецького сільського голови -Дзюбак М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Савинецької сільської ради, Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай).

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

01 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду. Вона вказувала, що з 1944 року працювала в колгоспі імені 40-річчя Жовтня с. Савинці, Ярмолинецького району Хмельницької області і вийшла на пенсію як член цього колгоспу. Позивачка вважає, що має право на земельну частку (пай) в цьому колгоспі, однак як її стало відомо в січні 2012 року до списку осіб, які мають право на частку (пай) в цьому господарстві вона включена не була. В зв'язку з цим позивачка просила визнати за нею право на земельну частку (пай) по Савинецької сільській раді як пенсіонеру з числа членів колгоспу імені 40 -річчя Жовтня і виділити їй земельну частку (пай) із земель запасу чи резерву Савинецької сільської ради.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 березня 2012 року в задоволені позову відмовлено з мотивів недоведеності позову.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Вона просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення яким повністю задовільнити її вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та однобічність судового розгляду. Апелянтка вказує, що суд не дав належної оцінки наданим нею доказам. Крім того, суд на думку апелянтки не витребував та не дослідив протоколи правління та зборів уповноважених членів колгоспу імені 40-річчя Жовтня в яких додатково підтверджується, що вона є членом колгоспу та не врахував, що вона пішла на пенсію саме з названого колгоспу, що підтверджується копією трудової книжки колгоспника та довідкою з управління Пенсійного фонду України м. Хмельницького.

Колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції -Кульбаба А.В. Провадження № 22ц/2290/984/12

Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 45

Судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Так, як видно з матеріалів справи і визнано доведеними судом першої інстанції ОСОБА_1 дійсно була членом колгоспу імені 40-річчя Жовтня с. Савинці з 1944 року і працювала в ньому до 1967 року, коли у працездатному віці припинила трудові відносини з господарством. Будь-яких доказів збереження зв'язків з колгоспом, чи праці за направленням колгоспу в інших організаціях позивачка не надала.

14 серпня 1986 року колгоспом імені 40 річчя Жовтня було надано представлення № 3 для призначення ОСОБА_1 пенсії по старості, з якого видно, що позивачка мала стаж по 1986 рік лише 16 років колгоспного стажу, що підтверджується трудовою книжкою колгоспника, згідно якої вона припинила працювати в колгоспі в 1967 році.

В 1993 році колгосп імені 40-річчя Жовтня був реорганізований в КСП „Поляна", як це видно із статуту господарства.

Згідно п. 1.8 Статуту КСП „Поляна" є правонаступником колгоспу імені 40-річчя жовтня" , однак, як видно з п 3.9 Статуту членство в підприємстві зберігається за особами при припиненні ними роботи по старості або інвалідності, якщо вона не виїхала на постійне місце проживання в іншу місцевість.

Колегією суддів встановлено і цього не заперечує позивачка, що вона проживає в м. Хмельницькому де і отримує пенсію по старості згідно довідки управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому.

Як видно з Державного акту на право колективної власності на землю, 09 червня 1995 року КСП „Поляна" було передано 2358,7 га. землі.

Позивачка до списку громадян -членів даного КСП включена не була.

Відповідно до п.2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України в п. 24 постанови від 16 квітня 2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за вимогами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Таким чином право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа.

Суд прийшов до правильного висновку про те, що встановлені на підставі наявних в справі доказів фактичні обставини не свідчать про наявність у позивачки права на земельну часту (пай).

Необхідною умовою для отримання земельного частки (паю) є членство в колективному підприємстві. Якщо особа в добровільному порядку залишає колектив, ніякої участі в його роботі не бере, то відпадають підстави вважати його членом колективу ,з якого він фактично вибув.

Таким чином, оскільки на час передачі Державного акта на право колективної власності на землю КСП "Поляна" ОСОБА_1 не була членом цього підприємства, тому правомірно не була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, не отримавши таким чином права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а ч. 2 ст. 10 ЦПК України передбачає, що сторонни та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає недоведеними і такими, що не відповідає зібраним по справі доказам твердження апелянтки про необ'єктивність і необґрунтованість судового рішення. Не встановлено і зацікавленості судді та фактів порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки суд дав усім зібраним доказам належну оцінку з точки зору їх відповідності, достатності, допустимості та достовірності.

Посилання апелянтки на той факт, що суд не витребував протоколів правління та зборів уповноважених колгоспу імені 40-річчя Жовтня не може бути взято до уваги оскільки, як видно з матеріалів справи позивачкою таких вимог не заявлялось, вона не вказала які саме протоколи містять таку інформацію і крім того, ніщо не заважало їй витребувати відповідні копії протоколів з архіву і приєднати до матеріалів справи.

Дані про перешкоджання їй у отриманні цих копій в справі відсутні і з питаннями про надання їй допомоги у отриманні таких доказів позивачка не зверталася.

Доводи скаржниці не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скаржниці та заявлених вимог не вбачаються.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.В. Шершун