Справа № 2-2127/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2007 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді Островської О.П.
при секретарі - ЛинникЛ.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за позовом ОСОБА_1до Управління комунальним майном Луганської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -
Встановила:
21.08.2007 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління комунальним майном Луганської міської ради, який неодноразово уточнювала, та остаточно в обгрунтування якого вказала наступне. Вона та її чоловік, ОСОБА_2, набули право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право власності на житло від 26.07.1993 року у порядку приватизації. ІНФОРМАЦІЯ_1її чоловік помер. Після його смерті відкривалася спадщина на Ѕ частину вказаної квартири, яка належала йому. Позивач є спадкоємцем першої черги. На момент смерті ОСОБА_2. та до цього часу позивач проживала та продовжує проживати у квартирі за вищевказаною адресою, тобто фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, тим самим прийняла спадщину, інших спадкоємців, які прийняли спадщину немає. Коли вона звернулася із заявою на одержання свідоцтва про право на спадщину до нотаріальної контори, то дізналася, що право власності на зазначену квартиру не зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації м. Луганська, у зв'язку з чим у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено. Позивач просить визнати за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі в порядку спадкування після смерті її чоловіка.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги, дала суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.
Представник відповідача Управління комунальним майном Луганської міської ради у судове засіданні не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.
Залучена судом до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона є донькою померлого ОСОБА_2та входить до кола його спадкоємців першої черги, але спадщину не приймала, та проти позовних вимог позивачки не заперечує, самостійних вимог не заявляє.
Заслухавши пояснення представника позивача та співвідповідача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 112 ЦК УРСР (1963 p.), Закону України «Про власність», Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», які діяли на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2, громадяни можуть мати у спільній сумісній або частковій власності квартиру у порядку приватизації державного житлового фонду.
Зі змісту вказаних норм права випливає, якщо у спільній власності частки співвласників не визначені і інша домовленість відсутня, їх частки визнаються рівними.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 липня 1998 року, отриманого у порядку приватизації, позивачці та її чоловіку, ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належала АДРЕСА_1При цьому у вказаному свідоцтві частки власників, тобто позивачки та її чоловіка, не визначені, доказів того, що між позивачкою та її чоловіком мала місце домовленість щодо розміру належних кожному з них часток, суду не надано.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, третьої особи, свідоцтвом про право власності на житло.
Таким чином, суд вважає можливим визначити частки позивачки та її чоловіка у праві власності на вказану квартиру у рівних частках, тобто кожному по Ѕ частині.
Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР (1963 p.), спадкоємцями першої черги є один з подружжя, діти, батьки померлого.
У відповідності зі ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) спадщина може бути прийнята спадкоємцями протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця, шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, або шляхом фактичного вступу у спадкування.
Як передбачено ст. 548 ЦК УРСР (1963 p.), спадкоємець, який прийняв спадщину, стає власником спадкового майна з моменту відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1чоловік позивачки, ОСОБА_2, помер. Таким чином, після смерті чоловіка позивачки відкрилася спадщина на належну йому Ѕ частину вказаної квартири, яка є спадковим майном. Позивачка є його спадкоємицею за законом, фактично прийняла спадщину, яка залишилася після смерті чоловіка, інших спадкоємців, які прийняли спадщину та заявляють самостійні вимоги щодо своєї частки, немає.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями представника позивачки, свідоцтвом про одруження, свідоцтвом про смерть чоловіка позивачки, довідкою нотаріальної контори, домовою книгою, технічним паспортом на спірну квартиру, свідоцтвом про право власності на житло.
Таким чином, суд вважає, що позивачка, як спадкоємиця після смерті свого чоловіка, набула права власності на належну чоловікові Ѕ частину спірної квартири, і стала власницею всієї квартири.
Однак оформити, як своє право власності на Ѕ частку квартири, так і свої спадкові права на належну померлому чоловіку Ѕ частину вказаної квартири вона не може, оскільки їх долі у свідоцтві про право власності на житло на спірну квартиру офіційно не визначені.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник може звернутися до суду з позовом про визнання свого права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі відсутності документу підтверджуючого право власності.
За таких обставин суд вважає, що позивачка вправі звернутися до суду за захистом свого права власності, оскільки іншим шляхом підтвердити таке своє право вона не має можливості.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 112, 529 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.), 392 ЦК України, суд, -
Вирішив :
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити.
Визнати, що частка ОСОБА_1у спільному сумісному майні у вигляді АДРЕСА_1, становить Ѕ частину.
Визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_2у спільному сумісному майні у вигляді АДРЕСА_1, становить Ѕ частину.
2
Визнати за ОСОБА_1у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, власницею на належну йому Ѕ частину АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1право власності на всю АДРЕСА_1
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.