Справа № 2702/3026/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. м. Севастополь

Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:

Головуючого, судді: О.Д.Опанасюка

при секретарі: К.О. Крижанівській

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що їх сім'я на даний час фактично розпалася, сумісне життя подружжя не склалося внаслідок відсутності взаєморозуміння. Від шлюбу мають 2 повнолітніх синів та неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спору щодо проживання неповнолітньої дитини, майнового спору сторони не мають.

10.04.2012 року до суду надійшли заяви позивачки та представника відповідача за дорученням від 03.04.2012 року ОСОБА_4, відповідно до яких позивачка підтримує позовні вимоги у повному обсязі, а представник відповідача - визнає позовні вимоги про розірвання шлюбу. У наданих до суду заявах позивачка та представник відповідача просять суд розглянути справу у їх відсутності.

Суд, на підставі ст.169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, з урахуванням того, що сторони подали до суду заяви з проханням розглянути справу у їх відсутності, виразивши свою думку щодо позовних вимог, і з урахуванням того, що немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає вимоги позивачки обґрунтованими та законними, і які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд встановив, що 07.04.2001 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Гагарінського району м. Севастополя був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий запис № 186 від 07.04.2001 року.

Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Фактично шлюб між сторонами розпався у грудні 2011року, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливо.

Майнового спору, спору щодо проживання і виховання їх неповнолітньої дитини сторони на даний час не мають.

Суд, враховуючи інтереси сторін, їх неповнолітньої дитини, вважає необхідним шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвати, тому що ця вимога відповідає дійсній волі сторін, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечить їх інтересам, і інтересам їх дитини.

Суд вважає недоцільним прийняти заходи щодо примирення подружжя, відповідно до вимог ст.111 СК України, оскільки ні позивачка, ні відповідач не мають наміру зберегти шлюб. Суд при цьому враховує роз'яснення ВСУ у Постанові Пленуму від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з якими суд застосовує заходи примирення у випадку відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін ( абз.2 п.10 Постанови). А відповідно до наданих до суду заяв, подружжя не мають наміру і не бажають зберегти шлюб, і заперечують щодо примирення.

Позивачка не просила стягнути судові витрати.

Керуючись ст. ст.104-105, 110-113 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10,11, 60, 79, 88, 169, 208- 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований у Відділі реєстрації актів громадянського стану Гагарінського району м. Севастополя ( актовий запис № 186 від 07.04.2001 року).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя у порядку, передбаченому ст. ст. 292, 294 ЦПК України.

Суддя: