РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-4189/2011 2/0109/446/2012року

20.02.2012 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючої судді - Кагітіної І.В.,

за участю секретаря - Якушевої Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 листопада 2009 року відповідач взяв у неї у борг 15000 доларів США, що у відповідності до курсу НБУ станом на 10 листопада 2009 року складало 119850 грн. з укладенням договору позики у формі розписки. За користування грошовими коштами відповідач зобов'язався сплачувати проценти у розмірі 4% на місяць. 09 липня 2010 року позивачка направила відповідачу вимогу про повернення боргу. Проте, тривалий час він борг не повертає та уникає зустрічей з позивачкою. На підставі ст.ст. 625, 1048-1050 ЦК України, позивач просила стягнути з відповідача суму боргу ( позику та проценти) у розмірі 307211,98 грн. та три процента річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 4788 грн.

У судовому засіданні позивач та його представник зменшили розмір позовних вимог, оскільки відповідачем був частково погашений борг у розмірі 39950 грн., що еквівалентно 5000 доларів США. З урахуванням цього позивачка остаточно просила стягнути суму боргу ( позику та проценти) у розмірі 267261,98 грн. та три процента річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 4788 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про що свідчить його особистий підпис у розписці ( а.с. 35).

Суд, заслухавши позивача та її представника, вивчивши матеріали цивільної справи та проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Як встановлено судом 10 листопада 2009 року позивач ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 у борг 15 000 доларів США, зі сплатою 4% на місяць. На підтвердження цього відповідач надав розписку, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи, яка приймається судом як доказ вимог позивача (а.с.26).

9 липня 2010 року ОСОБА_1 направила ОСОБА_2 вимогу про повернення боргу, яку відповідач отримав 11 червня 2010 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.9, 10).

Відповідно до розписки, складеної ОСОБА_1 17 лютого 2012 року, вона отримала від ОСОБА_2 суму у розмірі 39 950 грн., що еквівалентно 5 000 доларів США в рахунок погашення боргу (а.с.37).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач на вимогу позивачки грошові кошти у повному розмірі не повернув, ним не надано заперечень щодо факту власноручного написання боргової розписки на підтвердження боргових відносин.

Відповідно до частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Предметом договору позики є грошові кошти в національній або іноземній валюті або інші речі, визначені родовими ознаками.

Згідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивачки в частині стягнення суми позики у розмірі 79 900 грн., що еквівалентно 10000 доларів США. (за валютним курсом НБУ станом на 10 лютого 2012 року 7,99 грн.) та 4% від суми позики за період з листопада 2009 року по жовтень 2011 року ( у межах заявлених позовних вимог) у розмірі 187362,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначену норму закону та встановленого факту прострочення грошового зобов'язання за договором позики, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних від простроченої суми підлягають задоволенню. Сума трьох процентів річних за прострочення грошового зобов'язання за період липня 2010 року по жовтень 2011 року ( у межах заявлених позовних вимог) складає 4 794,00 грн.

Доданий позивачем до позовної заяви розрахунок вищевказаних сум заборгованості за договором позики приймається судом до уваги як письмовий доказ по справі на підтвердження обґрунтованості позовних вимог і у суду сумніву не викликає, неоспорений відповідачем.

Відповідно до вимог статті 214 ЦПК України, суд, при ухваленні судового рішення, вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонам судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись статтями 509, 526, 529, 625, 1046 -1049 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики та процентів за договором позики від 10 листопада 2009 року у сумі 267262 (двісті шістдесят сім тисяч двісті шістдесят дві) гривні 00 копійок та три процента річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 4794,00 (чотири тисячі сімсот дев'яності чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 2720,56 (дві тисячі сімсот двадцять) гривень 56 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя