РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-2468/2011 2\0109\110\12р
16.01.2012 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта», Публічного акціонерного товариства «Крименерго», третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта», Публічного акціонерного товариства «Крименерго», третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої у наслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 17.08.2009 року близько 12 годин 30 хвилин в м.Сімферополі на вул. Ялтинська, ОСОБА_2, керуючи автомобілем УАЗ 451 державний номер НОМЕР_2 скоїв наїзд на автомобіль Опель Zafira, державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача, який стояв попереду у попутному напрямі. Постановою Київського районного суду м.Сімферополя від 17.09.2009 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП. Власником автомобіля УАЗ 451, державний номер НОМЕР_2, є ПАТ «Крименерго», з яким ОСОБА_2 на час ДТП знаходився в трудових відносинах. Цивільно-правова відповідальність відповідача (ПАТ «Крименерго») була застрахована ВАТ СК «Астарта». Внаслідок ДТП автомобіль позивача зазнав технічних ушкоджень на суму 43086,42 грн. та втратив товарну вартість у розмірі 5264, 92 грн. Позивач звернувся 17.08.2009 року із заявою до відповідача ВАТ «СК «Астарта» про виплату страхового відшкодування, але страхове відшкодування не було виплачено. За прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика у позивача виникло право на стягнення пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача ВАТ «СК «Астарта» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 24990 грн. та пеню у сумі 3723 грн.; стягнути з відповідача ПАТ «Крименерго» матеріальну шкоду у сумі 21888,10 грн., суму втрати товарної вартості автомобіля у сумі 5264,92 грн., вартість експертного дослідження про визначення втрати товарної вартості автомобіля у сумі 150 грн., моральну шкоду у сумі 10000 грн., франшизу у сумі 510 грн, судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з урахуванням вищевикладеного.
Представники відповідача ПАТ «Крименерго» у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру матеріальної шкоди , не заявлено клопотання про проведення судової експертизи. Звернення позивача з позовом є завчасним, оскільки його право не порушено, страхова компанія на цей час не прийняла будь-якого рішення про сплату страхового відшкодування. Щодо стягнення моральної шкоди, то у відповідності до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність покладається на винну особу, якою є ОСОБА_2
Третя особа та його представник у судовому засіданні зазначили, що шкоду повинна відшкодовувати страхова компанія.
Представник відповідач ВАТ «СК «Астарта» у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином. У письмових запереченнях просив у позові ОСОБА_1 в частині стягнення з ВАТ «СК «Астарта» матеріальної шкоди та пені відмовити. До теперішнього часу позивачем у виконання ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не надані завірені належним чином схема ДТП та протокол огляду місця ДТП, у зв'язку з чим страхове відшкодування потерпілій стороні не сплачується.
Заслухавши представників сторін, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 17.09.2009 року встановлено, що 17.08.2009 року о 12-20 год. у м. Сімферополі на вулиці Ялтинській (розворот кільця Мар'їно), ОСОБА_2, керуючи автомобілем УАЗ 451, реєстраційний номер НОМЕР_2, при виникненні небезпеки для руху, не прийняв міри до зниження швидкості, аж до повної зупинки, або безпечного об їзду перешкоди, у наслідок чого допустив наїзд на стоячий попереду у прямому попутному напрямку автомобіль Опель, реєстраційний номер НОМЕР_4, чим порушив п. 12.3 ПДР України. Зазначеною постановою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00грн. (а.с.28).
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкове для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, судом встановлено, що саме з вини ОСОБА_2 сталася вказана подія, в якій було пошкоджено автомобіль Опель, реєстраційний номер НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1
Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №31-0734\1 від 21.08.2009 року вартість відновлювального ремонту автомобілю Опель, реєстраційний номер НОМЕР_4, складає 46878,10 грн., матеріальна шкода - 43086,42 грн. (а.с.32).
Суд приймає зазначений висновок, як письмовий доказ у відповідності до ст. 64 ЦПК України, відповідачами аргументованих доводів, які б спростовували його правильність, не представлено. Судом на виконання положення ч. 4 ст. 10 ЦПК України роз'яснювалось сторонам право на забезпечення доказів, у тому числі, шляхом призначення експертизи, чим вони не скористались.
При вирішенні питання про особу, яка повинна відшкодовувати позивачеві шкоду, завдану внаслідок ДТП, та обсягу відповідальності суд виходить з наступного.
За полісом №ВС0491018 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, зі строком дії з 03.07.2009 року до 02.07.2010 року, ВАТ «Страхова компанія «Астарта» (страховик) застрахувало цивільно-правову відповідність ПАТ «Крименерго» (страхувальник). Леміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) був встановлений 25000,00грн., франшиза - 510 грн., забезпечений транспорт УАЗ-451Д, реєстраційний номер НОМЕР_2. (а.с.82).
Сторонами не оспорювалось, що на час ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Крименерго».
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N 1961-IV від 01.07.2004р. ( в редакції, яка діяла на час настання страхового випадку, зі змінами, внесеними Законом від 24.09.2008 року №586-VI\586-17) (далі - Закон) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно до п. 22.1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України
Згідно до п. 12.1. ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
З положень ст.1188 ЦК України убачається, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Згідно положенням ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, з аналізу фактичних обставин справи та викладених положень матеріального права суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню з ВАТ «Страхова компанія «Астарта» страхове відшкодування (витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу) у межах обов'язкового ліміту відповідальності, без урахування суми франшизи, у сумі 24990 грн., та з ПАТ «Крименерго» матеріальну шкоду (витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу) у розмірі 21888, 00 грн., франшизу у сумі 510 грн.
При вирішенні питання про стягнення компенсації втрати товарної вартості автомобілю у розмірі 5264,92 грн., суд приймає до уваги, що відповідно до п. 32.7 ст. 32 Закону страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.
Відповідно до п. 2. 4 Наказу Міністерства юстиції України N 142/5/2092 від 24.11.2003 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Таким чином, втрата товарної вартості відноситься до прямої шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Як убачається з наведеного вище висновку автотоварознавчого дослідження від 21.08.2009 року сума втрати товарної вартості автомобілю складає 5264,92 грн..
Оскільки позивач має право на повне відшкодування заподіяної йому шкоди, а страхування втрати товарної вартості експлуатаційних якостей законом не передбачено, ці витрати позивача повинні бути відшкодовані з урахуванням положень ст.ст. 1172, 1194 ЦК України з ПАТ «Крименерго».
При вирішенні питання про стягнення компенсації за визначення розміру втрати товарної вартості у сумі 150 грн., суд вважає необхідним стягнути її з ПАТ «Крименерго» у якості збитків у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, а саме, як витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача ВАТ «Страхова компанія Астарта» про те, що страхове відшкодування не виплачється у наслідок ненадання позивачем усіх необхідних документів, а саме завіреної належним чином схеми ДТП та протоколу огляду місця ДТП.
Відповідно до п. п. 35.1 та 35.2 ст. 35 Закону ( в редакції, яка діяла на час настання страхового випадку) для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися:
а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ;
б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих;
ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства;
д) розмір шкоди;
е) підпис заявника і дата подання заяви.
До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 з заявою про виплату страхового відшкодування звернувся 17.08.2009 року, якій був привласнений реєстраційний номер 129 (а.с.29).
Згідно супровідного листа 06.11.2009 року на адресу ТОВ « Страхова компанія «Астарта» була направлена ВДАІ м. Сімферополя поширена довідка форми №2 за фактом ДТП. Довідка була отримана 17.11.2009 року представником ТОВ «Страхова компанія «Астрата» Цибульніковим Ю.С. (а.с.27).
З аналізу положень ст. 35 Закону не передбачено обов'язок особи, яка має право на відшкодування шкоди, надавати завірену належним чином схему ДТП та протокол огляду місця ДТП.
Між тим, положеннями п. 2 ч. 1 ст. 988 ЦК України передбачений обов'язок страховика протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.
Крім того, для перевірки обсягу документів, яких можливо не вистачало для прийняття страховиком рішення про виплату страхового відшкодування, ухвалою суду від 27.07.2011 року було витребувано копію страхової справи. Між тим, зазначена ухвала не була виконана, не зважаючи на її неодноразове направлення як до Кримської дирекції, так і до ВАТ «»Страхова компанія «Астарта». Вкаазане перешкодило перевірити посилання відповідача у письмових запереченнях на вжиття ними заходів щодо оформлення необхідних документів.
Слід також враховувати, що наведені положення ЦК України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» пов'язують обов'язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з наданням певних доказів страхувальником.
Щодо доводів представника ПАТ «Крименерго» про те, що відмовне рішення про виплату страхового відшкодування не прийнято, а тому права позивача не підлягають захисту, то суд приймає до уваги те, що відповідач фактично страхове відшкодування позивачу не сплатив з 17.08.2009 року без пояснення причин, представник відповідача ВАТ «Страхова компанія «Астарта» у судові засідання не з'являється, ухвалу суду не виконує. З цих підстав суд вважає можливим ухвалити рішення у справі на підставі наявних доказів та з посиланням на норми матеріального права, які регулюють правовідносини сторін.
Стосовно позовних вимог про стягнення з ВАТ «Страхова компанія «Астарта» пені за прострочення виплати страхового відшкодування, то суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до п. 37.2. ст. 37 Закону ( в редакції, яка діяла на час настання страхового випадку) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ст. 11 ЦПК України).
Позивачем на виконання зазначених вимог процесуального законодавства не надано доказів на підтвердження періоду, за який він просить нарахувати пеню. Вказане виключає можливість перевірити розміру облікової ставки Національного банку України, провести розрахунок пені та ухвалити рішення не на припущеннях. Таким чином, зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню за недоведеністю.
Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів того, що він переніс душевні страждання у зв'язку із пошкодженням майна. Стягнення матеріальної шкоди буде достатньою сатисфакцією вимог позивача.
Відповідно до вимог статті 214 ЦПК України, суд при ухваленні судового рішення, вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонам судових витрат за правилами ст. 88 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 979, 988, 1166, 1172, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст.6, 12, 22, 29, 32, 35, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( в редакції зі змінами, внесеними Законом від 24.09.2008 року №586-VI\586-17) , ст. ст. 1, 11, 15, 60, 61, 64, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» на користь ОСОБА_1 суму відновлювального ремонту у сумі 24990,00 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) гривень 00 копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Крименерго» на користь ОСОБА_1 суму відновлювального ремонту у сумі 21888,10 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) гривень 10 копійок, компенсацію втрати товарної вартості автомобіля у сумі 5264,92 (п'ять тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 92 копійки, компенсацію за визначення розміру втрати товарної вартості у сумі 150,00 (сто п'ятдесят) гривень 00 копійок, франшизу у сумі 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок, всього 27813,02 (двадцять сім тисяч вісімсот тринадцять) гривень 02 копійки.
В іншій частині позову щодо стягнення пені, моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 249,90 (двісті сорок дев'ять) гривень 90 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 44,84 (сорок чотири) гривні 84 копійки.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Крименерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 278,13 (двісті сімдесят вісім) гривень 13 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 67,26 (шістдесят сім) гривень 26 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя