Справа № 1-1232/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2012

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді -Домніцького В.В.,

при секретарі -Єфремової М.Й.,

з участю: прокурора - Сочки О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, -

за ч. 3 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2011 року, близько 19 години 55 хв., в м. Ужгороді, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Шевроле-Лачеті, р/н НОМЕР_1, який перебував у технічно справному стані і в салоні якого знаходився пасажир -ОСОБА_2, рухаючись по дорозі -вулиці Грушевського в напрямку вул. Капушанської, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, недотримався правил дорожнього руху, а саме:

- п. 1.3 - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР;

- п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.2. - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

- п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

- п. 12.4. - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.;

- п. 18.1. - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

- п. 18.3. - проїжджаючи повз пішоходів, які не встигли закінчити перехід проїзної частини і вимушено перебувають на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, водії повинні дотримувати безпечного інтервалу.

Внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху, ОСОБА_1 скоїв наїзд на пішохода -ОСОБА_3, яка по нерегульованому пішохідному переході переходила проїзну частину дороги з ліва на право відносно руху автомобіля.

Одразу після цього ОСОБА_1, не впоравшись з керуванням, виїхав за межі проїзної частини дороги на трав'яний газон з лівого боку відносно напрямку руху, де його автомобіль зіткнувся з двома деревами та перекинувся на дах.

Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_3, згідно судово-медичної експертизи № 371 від 07.10.2011 року, отримала тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до її смерті.

Пасажир автомобіля марки Шевроле-Лачеті, р/н НОМЕР_1 -ОСОБА_2, згідно судово-медичної експертизи № 373 від 07.10.2011 року, також отримав тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до його смерті.

Підсудний свою вину у скоєному визнав, покаявся та показав, що на 06.10.2011 року, близько 19 години 45 хв., він повертався з своїм знайомим ОСОБА_2 з с. Минай в Ужгород на автомобілі марки Шевроле-Лачеті, р/н НОМЕР_1.

Проїжджаючи біля магазину «Океан»зі швидкістю руху близько 80 км/год., він помітив дорожній знак «пішохідний перехід», швидкість не зменшив і в цей момент побачив силует та відчув удар в передню ліву частину автомобіля від чого втратив керування ним та перекинувся на дах.

В подальшому дізнався про смерть літньої жінки і свого знайомого та був доставлений в лікарню.

Заслухавши думку учасників судового розгляду щодо обсягу доказів, які слід дослідити, та порядку їх дослідження, враховуючи те, що фактичні обставини справи не оспорюються, суд, у відповідності до ст. 299 КПК України, вирішив за доцільне обмежитись допитом підсудного. Зміст положень ст. 299 КПК України учасникам процесу зрозумілий.

Кваліфікуючи дії підсудного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 286 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.

При призначенні підсудному покарання суд враховує суспільну небезпеку скоєного, а саме те, що злочин відноситься до таких, що скоєні з необережності та особу підсудного, який вину визнав, покаявся, сприяв у розкритті злочину, раніше не судимий, за місцем навчання та проживання характеризується позитивно, збитки відшкодовані, що слід визнати пом'якшуючими покарання обставинами

Обтяжуючих покарання обставин не виявлено.

З врахуванням особи підсудного, позиції потерпілого, який просив суворо не карати ОСОБА_1 та сукупності пом'якшуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, а тому, на підставі ст. 75 КК України, його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Щодо додаткового покарання, то зважаючи на суспільну небезпеку і наслідки скоєного, таке слід застосувати.

Судові витрати в справі підлягають відшкодуванню за рахунок підсудного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ч. 3 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не скоїть нового злочину.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки:

1. повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

2.не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1, у вигляді застави, з набуттям вироком законної сили -скасувати та повернути йому предмет застави - кошти в сумі 17000 гривень, згідно квитанції № 6674043 від 14.11.2011 року.

Судові витрати: витрати за проведення автотехнічної експертизи № 2192/358 від 25.10.2011 року в розмірі 322 грн. 20 коп., витрати за проведення трасологічної експертизи № 2245 від 10.11.2011 року в розмірі 562 грн. 56 коп., витрати за проведення автотехнічної експертизи № 2256/365 від 27.10.2011 року в розмірі 322 грн. 20 коп. -стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області.

Речові докази:

Грошові кошти в сумі 500 доларів США, 120 Євро, 3000 гривень, ювелірні вироби -2 кольці жовтого кольору, 9 штук ключів, гаманець з коштами в сумі 245 грн., жіночу сумочку, 1 кільце світлого кольору, 2 цепки жовтого кольору та 2 цепки світлого кольору -залишити їх власнику.

Легковий автомобіль марки Шевроле-Лачеті, р/н НОМЕР_1, - залишити його власнику - ОСОБА_1

Вилучені в ході огляду місця ДТП та автомобіля марки Шевроле-Лачеті, р/н НОМЕР_1, предмети та особисті речі: кошти в національній та іноземній валютах, гаманець, флеш-картка, передня панель авто магнітоли, відламки та ін. (а.с. 147-149) -залишити - ОСОБА_1

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: В.В.Домніцький