РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-4252/2011 2 /0109/473/2012року

23.01.2012 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючої судді - Кагітіної І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

встановив:

позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивований тим, що йому на підставі свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорту) НОМЕР_2, виданого Сімферопольським ОРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 26.05.2009 року, належить автомобіль ГАЗ 3110, державний номер НОМЕР_1. 24 липня 2009 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем ОСОБА_2 (орендатором) був укладений договір оренди вищевказаного легкового автомобіля (далі - Договір), згідно умов якого автомобіль у якості об'єкту оренди був переданий ОСОБА_2 у строкове, платне користування з наступним викупом для перевезення пасажирів і малого багажу у межах АР Крим та України. Того ж дня позивачем бувала видана нотаріальна довіреність ВМ №771725 на ім'я ОСОБА_2 на управління вищевказаним транспортним засобом і на підставі акту прийому - передачі автомобіль був переданий відповідачу. Останній ухилявся від належного виконання умов укладеного правочину та не виконав покладений на нього обов'язок щодо своєчасного та повного погашення орендної плати за користування належним позивачу майном. У зв'язку з чим, 26.11.2009 року між позивачем та відповідачем була досягнута угода про дострокове розірвання Договору, про що було зазначено у відповідній угоді. У зв'язку з пошкодженням відповідачем транспортного засобу за час користування, позивачу завдані збитки. У наслідок порушення грошового зобов'язання відповідач також повинен сплатити три процента річних та індекс інфляції. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди з врахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 6230 гривень; три процента річних від простроченої суми за орендну плату у розмірі 46 гривень 84 копійки; збитки за договором оренди з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 4112 гривень; три процента річних від простроченої суми боргу відшкодування збитків за договором оренди у розмірі 27 гривень 64 копійки; витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги у розмірі 2780 гривень 80 копійок; судові витрати.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив винести рішення у відповідності до діючого законодавства України.

Відповідач у судовому засіданні визнав позов частково. Заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків. З актом дефектовки автомобіля від 26.11.2009 року, на який посилається позивач, відповідач не згоден, оскільки він був складений за його відсутності.

Суд, заслухавши відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи та проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Згідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, 24 липня 2009 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та ОСОБА_2 (Орендатором) було укладено у простій письмовій формі договір оренди легкового автомобіля з правом викупу, згідно умов якого автомобіль у якості об'єкту оренди був переданий орендодавцем орендатору у строкове платне користування з наступним викупом для перевезення пасажирів і малого багажу у межах АР Крим та України. (а.с.11).

У відповідності до п.5.1 Договору, автомобіль, що орендувався, був переданий Орендатору одночасно з підписанням Договору, про що був складений Акт прийому - передачі автомобілю (а.с.11,15)

26.11.2009 року сторони розірвали Договір та автомобіль був повернутий за актом прийому -передачі орендуємого транспортного засобу (а.с.14,15).

На час розірвання договору заборгованість зі сплати орендних платежів, розмір який передбачений п. 4. 1 Договору, склала 6000,00 грн. Розмір зазначеної заборгованості визнаний відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та з урахуванням встановленого факту прострочення виконання грошового зобов'язання.

З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 6230, 00 грн. та трьох процентів річних у сумі 47,84 грн. є обґрунтованими.

Щодо стягнення суми збитків у сумі 4112 грн. з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, то суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст. ст. 10, 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень; саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.

На підтвердження завдання збитків позивачем наданий акт попередньої дефектовки автомобіля від 26.11.2009 року та акт попередньої вартості ремонту автомобіля від 26.11.200 року(а.с.17, 18).

Оцінюючи зазначені докази судом не встановлено, що вказані в акті дефекти автомобілю виникли у наслідок експлуатації автомобілю відповідачем, тобто не встановлений причинний зв'язок між діями відповідача і збитками у розмірі 4004грн.. В наданих доказах наведені попередні, тобто приблизні, дані про пошкодження автомобілю та вартості його ремонту. Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Клопотання про проведення судової експертизи позивачем не заявлено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми збитків з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних не підлягають задоволенню за недоведеністю.

При розподілі судових витрат між сторонами суд приймає до уваги положення ст.88 ЦПК України та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 62,77 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 72,32 грн.

Витрати на правову допомогу у відповідності до пункту 2 частини 3 статті 79 ЦПК України належать до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи. Проте, витрати, понесені на складання позовної заяви, у сенсі положень Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року не можуть бути стягнуті при ухваленні судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 509, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди легкового автомобілю з правом викупу від 24 липня 2009 року з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у сумі 6277,84 (шість тисяч двісті сімдесят сім) гривень 84 копійки.

В інший частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення суми збитків з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у сумі 62,77 (шістдесят дві) гривні 78 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 72,32 (сімдесят дві) гривні 32 копійки.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя