РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-1444/2011 2/0109/68/2012р

30.01.2012 року м. Сімферополь

Київський районий суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді - Кагітіної І.В.,

за учасю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Кримське товариство взаємного кредиту» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Кредитна спілка «Кримське товариство взаємного кредиту» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

Під час розгляду справи представником позивача було збільшено розмір позовних вимог та остаточно вона просила стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №170908-79С станом на 17.01.2012 року у розмірі 641708,24 грн., що складається з основного боргу за кредитом у розмірі 145 000,00 грн.; процентів за користування кредитом згідно п.1.1 кредитного договору у розмірі 118 798,00 грн.; процентів за користування кредитом згідно п.6.1 кредитного договору у розмірі 219 135,00 грн.; пені у розмірі 158 775, 00 грн., та судові витрати. Позов мотивований тим, що відповідно до укладеного кредитного договору №170908-79С від 17 вересня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит на загальну суму 145000,00 грн. та зобов'язався здійснювати щомісячні платежі до погашення суми кредиту, з кінцевим строком повернення кредиту 17 вересня 2010 року, з оплатою 37,00 процентів річних, з яких 1,00 процент сплачувався при видачі кредиту, а інші 36,00 процентів - щомісячно у розмірі 3,00 процента. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки від 17 вересня 2008 року за реєстром №3778, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Однак, прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 30 січня 2012 року частину позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, залишено без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з вищенаведених підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки наведений позивачем розрахунок не відповідає дійсності.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обігу.

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до укладеного Кредитного договору №170908-79С від 17 вересня 2008 року (далі - Договір) банк ( Кредитор) надавав ОСОБА_1 (Позичальник) кредит в сумі 145 000,00 гривень на строк 12 місяців з 17.09.2008 року по 17.09.2009 року з розрахунку 37,00 % річних, з яких 1% сплачується при видачі кредиту, а інші 36,00 % сплачується щомісячно у розмірі 3,00 % на розвиток бізнесу.

Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 Договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно з наступного дня після отримання кредиту до 17 числа кожного місяця за фактичну кількість днів користування кредитом, виходячи з 360 днів на рік. Нараховані проценти за кредит сплачуються не пізніше наступного робочого дня, зазначеного у додатку №1.

Відповідно до п. 4.2.2, п. 4.2.3 Договору позичальник зобов'язався погашати кредит та сплачувати нараховані по ньому проценти у строки, вказані у додатку №1. Кошти для погашення заборгованості у першу чергу направляються на сплату процентів за кредит, пені, а сума, що залишається, направляється на погашення кредиту.

Відповідно до додаткової угоди №1 до кредитного договору №170908-79С від 17.09.2008 року сторони домовились продовжити строк дії договору на 12 місяців, з 17.09.2009 року по 17.09.2010 року. У всьому іншому сторони керуються умовами кредитного договору, графік оплати процентів та суми кредиту колишні.

Згідно видаткових касових ордерів позичальник ОСОБА_1 отримав загальну суму кредиту у розмірі 145000,00 грн., яка видавалась наступними сумами: 18.09.2008 року - 75000,00 грн, 03.10.2008 року - 35000,00 грн., 17.12.2008 року - 5000,00 грн., 22.12.2008 року - 10000,00 грн., 16.01.2009 року - 5000,00 грн., 22.01.2009 року - 5000,00 грн., 17.02.2009 року - 5000,00 грн., 17.03.2009 року - 5000,00 грн.

Обов'язок щодо погашення суми кредиту та сплати процентів ОСОБА_1 належним чином не виконував, що убачається з розрахунку суми заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п.6.1. Договору у випадку несвоєчасного повернення сум на погашення кредиту та процентів за ним під час дії кредитного Договору та(або) протягом місяця після його закінчення Позичальник сплачує Кредитору потрійний процент суми, яка перебуває в користуванні Позичальника, за кожний день заборгованості, включно день оплати.

Відповідно до п.6.2. Договору у випадку непогашення або часткового погашення кредиту та(або) процентів за ним через місяць після закінчення дії кредитного Договору Позичальник сплачує пеню у розмірі до 0,3 відсотка від суми, яка перебуває в користуванні Позичальника за кожен день заборгованості, включно день оплати.

У відповідності до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №170908-79С від 17 вересня 2008 року становить 641708,24 гривень, що складається з основного боргу за кредитом у розмірі 145 000,00 грн.; процентів за користування кредитом у розмірі 118 798,00 грн.; процентів за користування кредитом згідно п.6.1 кредитного договору у розмірі 219 135,00 грн.; пені у розмірі 158 775, 00 грн.

Наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум заборгованості за кредитним договором приймається судом до уваги як письмовий доказ по справі на підтвердження обґрунтованості позовних вимог і у суду сумніву не викликає.

Щодо доводів представника відповідача про те, що при погашенні кредиту був невірний розподіл коштів, які надходили від ОСОБА_1, що свідчить про необхідність зменшення суми заборгованості за тілом кредиту, то у відповідності до п. 4.2.3 Договору кошти для погашення заборгованості у першу чергу направляються на сплату процентів за кредит, пені, а сума, що залишається, направляється на погашення кредиту.

З наданого позивачем розрахунку убачається, що нарахування процентів здійснювалось з фактично наданої суми кредиту, яка збільшувалась з 75000грн. до 145000грн.. Зарахування сум, які вносив позичальник, вистачало тільки на сплату процентів.

Щодо посилання представника відповідача на неправильне визначення розміру виплаченого при видачі кредиту 1% від суми кредиту у розмірі 145000,00 грн., тоді як фактично була видана спочатку сума кредиту у розмірі 75000 грн., то згідно п. 1.1 Договору кредит надався на загальну суму 145000грн. зі сплатою 1%.

Стосовно тверджень представника відповідача про те, що після закінчення строку кредитного договору позивач не мав права нараховувати проценти за користування кредитом, то вони не ґрунтуються на нормах права. З системного аналізу положень ст. ст. 509, 525, 599 ЦК України убачається, що закінчення строку договору не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до вимог статті 214 ЦПК України, суд при ухваленні судового рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонам судових витрат у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, відповідно до кредитного договору №170908-79С від 17.09.2008 року, додаткової угоди №1 від 17.09.2009 року, керуючись статтями 509, 525, 527, 599, 611, 1050, 1054 -1055 ЦК України, статтями 10,11,60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов Кредитної спілки «Кримське товариство взаємного кредиту» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Кримське товариство взаємного кредиту» заборгованість за кредитним договором №170908-79С від 17 вересня 2008 року у розмірі 641708,24 (шістсот сорок одна тисяча сімсот вісім) гривень 24 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Кримське товариство взаємного кредиту» судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок та витрати на інформаційне - технічне забезпечення у розмірі 120,00 (ста двадцяти) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя