дата документу :

№2/1005/715/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Величка В.П.,

при секретарі судового засідання - Гамзі Т.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Яцько В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, треті особи: Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради, Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області про визнання права власності на самочинне будівництво, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, обґрунтовуючи який зазначала, що на підставі рішення Бориспільської міської ради стала власником земельної ділянки. Оскільки у неї не було де проживати -вирішила без дозвільних документів самостійно розпочати будівництво будинку. В подальшому БТІ було виготовлено технічний паспорт, однак право власності оформити не вдалось за можливе, тому й звернулась до суду.

В судовому засіданні представник позивачки підтримує позовні вимоги. Представник виконкому міської ради поклалась на думку суду, при вирішенні справи. Інші учасники судового засідання повідомлені судом належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомили, заперечень проти позову не подали.

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до наступних висновків.

8 листопада 2007 року, на підставі рішення Бориспільської міської ради позивачка стала власником земельної ділянки площею 0,1000 га., розташованої в АДРЕСА_1 за цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, на яку отримала державний акт серії ЯД № 919123 (а.с.7).

Після цього, через відсутність власного житла, позивачка вирішила самостійно розпочати будівництво будинку, залучивши до цього відповідних фахівців. В подальшому, після його завершення, 14 грудня 2007 року Бориспільським бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 З

Згідно технічного паспорту встановлено, що ОСОБА_1 самочинно побудовано: житловий будинок «АІІ»розміром 11,85м х 9,09м загальною площею 101,8м.кв.; прибудова»а2» розм. 3,44м х 6,89м; літня кухня - гараж «Б»розм. 9,32м. х 7,96м.; убиральня »В». (а.с. 8-13).

Згідно із висновку про технічний стан житлового будинку у АДРЕСА_1 виконаного Управлінням містобудування та архітектури від 01 грудня 2011 року, значиться що розташування будівлі не суперечить державним будівельним нормам України ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»та генеральним планом м. Борисполя, управління містобудування та архітектури відмічає, що при будівництві дотримані всі необхідні діючі містобудівні вимоги (а.с.6).

Відповідно до вимог п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно з вимогами ч. 1,2,6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності. Відповідно до вимог ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди; право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.,

Ч. 1 ст. 376 ЦК України встановлено, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Також, згідно із вимогами ч. 5 вищевказаної статті ЦПК України, на вимоги власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У вище вказаному будинку проживаю я та мої повнолітні діти, які не заперечують проти визнання за мною права власності на зазначене житло про що надали відповідні заяви, завірені в установленому порядку (а.с.16-24).

Відповідно до вимог ст. 380 ЦК України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

З викладених норм чинного законодавства України та фактичних обставин випливає наступне. є власником земельної ділянки площею 1000 га., розташованої по АДРЕСА_1, цільовим призначенням (використанням) якої є будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Збудований на цій земельній ділянці житловий будинок літ. «А-ІІ»та інші споруди, необхідні для його обслуговування, виконано без отримання відповідного дозволу та належно затвердженого проекту, а тому це будівництво є самочинним. Разом з тим, це будівництво виконано без порушення чинних будівельних норм і правил, на земельній ділянці, відведеній під індивідуальне будівництво.

Позивачка, як власник, має право на забудову на власній земельній ділянці за умови додержання встановлених архітектурних, будівельних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

З огляду на це суд вважає за можливе визнати за позивачкою право власності на самочинно побудований будинок та споруди.

На підставі ст.ст. 319, ч.1 ст. 376, ст. 380 ЦК України, керуючись 3, 10, 60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудоване нерухоме майно - житловий будинок літ. «А-ІІ», розміром 11,85м. х 9,09м., загальною площею 101,8 м.кв.; прибудова »а2», розміром 3,44м. х 6,89м.; літня кухня - гараж «Б», розміром 9,32м. х 7,96м.; убиральня »В», розташований по АДРЕСА_1

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлено 16.04.2012р.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області В.П. Величко