Справа №2-57/2008 р.

                 (Справа №2-860/2007р.)

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

         09 квітня  2008 року                                                                                  м. Пирятин

         Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі головуючої - судді Корсун О.М.

при секретарі -  Лимар К.І.

з участю позивача, він же відповідач ОСОБА_1 та його представника  ОСОБА_2, відповідача вона ж позивач ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 (фізичні особи), представника служби у справах дітей Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області Войтенко Л.В. (юридична особа),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну порядку участі батька у вихованні дитини та стягнення моральної шкоди за ухилення від виконання рішення суду та зустрічним позовом ОСОБА_3  в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про захист прав та інтересів дитини,

в с т а н о в и в:

Позивач він же відповідач ОСОБА_1 та його представник звернулися до суду з позовом до відповідача про зміну порядку його участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити, що він має право кожну неділю тижня з 09-00 до 18-00 год. на спілкування зі своїм малолітнім сином  ОСОБА_5 на визначеній ним території з обов'язковим поверненням сина до матері не пізніше 18-00 год. та обов'язковим повідомленням матері дитини про місце зустрічі з сином, на час своєї щорічної відпустки терміном до двох тижнів на рік він має право на проживання зі своїм сином ОСОБА_5 цілодобово за місцем свого постійного проживання та реєстрації  АДРЕСА_1, а також виїжджати зі своїм сином за межі м. Пирятина  до місця відпочинку з обов'язковим повідомленням матері дитини про місце відпочинку. Також просить стягнути з ОСОБА_3 завдану йому моральну шкоду в сумі 10000 грн. При цьому заперечують проти задоволення зустрічного позову  ОСОБА_3 і пояснили, що права батька зі спілкуванням зі своєю дитиною є безперечними. Відповідно до ст.ст. 157, 160 СК України, той з батьків, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у вихованні дитини і має право на особисте спілкування зі своєю дитиною, а той з батьків, з ким проживає дитина, не має право перешкоджати іншому з батьків зустрічатися зі своєю дитиною і спілкуватися з нею. В даній справі відповідач ОСОБА_3 маючи  на руках рішення суду, відповідно до якого ОСОБА_1 має право на зустріч зі своїм сином кожну неділю на визначеній спільно площі з 09-00 до 18-00 години, однак її діями ця спільна площа не була узгоджена. Спільно вони вирішити не могли, ОСОБА_3  всіляко позбавляла його можливості спілкуватися з дитиною і тому він звернувся до суду, щоб визначити новий спосіб зустрічі з дитиною. Під час спільного проживання він, маючи релігійні переконання,  дійсно брав дитину і возив до церкви, де тримав дитину навісу за витягнуті руки. Він неодноразово ходив до дитячого садка на побачення з сином, коли приходив до ОСОБА_5 за місцем його проживання, то не було такого, щоб син грався, а він спав. Виступи свідків є упередженими, так як свідок ОСОБА_6 є подругою з ОСОБА_3, а ОСОБА_7 - матір'ю ОСОБА_3. Свідок ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_3 категорично відмовлялася від виконання рішення суду. Він має двокімнатну квартиру, проживає в ній зі своєю дружиною, веде нормальний спосіб життя і вважає, що його вплив на виховання сина буде позитивний, а без спілкування сина з батьком його виховання буде неповноцінним.

Відповідач вона ж позивач ОСОБА_3 з позовом не згідна, звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про захист прав та інтересів дитини та просить встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні його малолітнього сина ОСОБА_5 у вигляді спілкування з ним на території постійного проживання ОСОБА_5 АДРЕСА_2, за умови обов'язкової присутності представника третьої особи - служби у справах дітей Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області, та лише з особистого бажання самої дитини, кожен четвер з 15-15 до 17-15 год.  Вона та її представник пояснили, що  спільно з відповідачем визначити територію для спілкування останнього з сином не вдалося, так як ОСОБА_1 лише один раз звертався до неї з цього приводу та наполягав на зустрічах з сином за своїм місцем проживання. В зв'язку з цим  він запропонував їй укласти договір про порядок спілкування з дитиною, за яким ОСОБА_1  визначив місцем для зустрічі з сином своє місце проживання та допускав визначення іншого місця для спілкування, але на яке він вільно погодиться, проте будь-яке інше місце його не влаштовувало. Вказаним пунктом він виключив місце постійного проживання її та дитини. На умови договору вона не погодилася, так як в зв'язку з незадовільним станом здоров'я її син потребує суворої дієти і категоричного недопущення вживання ним заборонених продуктів харчування. В жовтні 2005 року після перебування на побаченні з ОСОБА_1 стан здоров'я сина різко погіршився, через вживання ним заборонених продуктів харчування, якими його пригощав батько, що призвело до хірургічного втручання. Після кожної зустрічі дитина була знервована,  перебувала в стані підвищеної емоційної збудженості та тривожності, що було викликано панічним страхом дитини, що ОСОБА_1  забере його з дитячого садка і ніколи не поверне матері. Мали місце випадки, коли  ОСОБА_1  возив дитину по релігійних установах, де в одній із церков з невідомих причин тримав дитину навісу за витягнуті руки, а також одного разу при відвідуванні дитини у неї вдома, як пояснила няня дитини, коли син почав плакати, щоб угамувати дитину,   ОСОБА_1  накинув на нього покривало, а сам вийшов у сусідню кімнату і почав молитися. Після проголошення апеляційним судом рішення від 23.11.2005 року ОСОБА_1  зустрічався з сином, ходив до сина в дитячий садок, тобто її мовчазна згода була на побачення сина з його батьком і перепон на виконання рішення з її сторони не було до того моменту доки син в неї не запитав: «Що буде, якщо він стрибне з вікна квартири?» в той час вони проживали на п'ятому поверсі багатоквартирного будинку. На що вона намагалася довести сину, що стрибнувши, він загине. Але син сказав, що вона говорить не правду, оскільки батько йому говорив, що якщо він стрибне, в нього виростуть крила і він стане ангелом і полетить на небо. Боячись за життя дитини, вона зверталася до Пирятинського райвідділу та звернулася до центру практичної психології та соціальної роботи відділу Пирятинської райдержадміністрації, де було проведено обстеження сина, згідно якому зустрічі з батьком є небажаними, оскільки дитина після них перебуває в стані підвищеної емоційної збудженості і тривожності  та з метою запобігання можливої негативної реакції на вчинки чи слова батька  можуть призвести до нервових розладів у дитини. Вказані обставини дають підстави вважати, що подальше спілкування ОСОБА_1 з сином перешкоджатиме нормальному вихованню дитини, її фізичному, духовному і моральному розвитку. Вищевказаний висновок - це основний документ і є новою обставиною, який суттєво впливає на розв'язання спору.  

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що службою у справах дітей Пирятинської райдержадміністрації було проведено обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і було встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом зі своєю дружиною -  ОСОБА_9, та своїми батьками, умови проживання дозволяють утримувати та виховувати дитину.  ОСОБА_3 проживає з малолітнім сином у двокімнатній квартирі з усіма зручностями, малолітній син має окрему обладнану кімнату і забезпечений всіма необхідними речами, дитина має добрі умови для проживання, навчання та відпочинку,  ОСОБА_3 достатньо уваги приділяє вихованню сина, матеріально його забезпечує, піклується про здоров'я  дитини. В зв'язку  з тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають протиріччя щодо визначення участі у вихованні сина, служба у справах дітей звернулася з офіційним листом до Пирятинського регіонального науково-медичного центру практичної психології та соціальної роботи з метою обстеження ОСОБА_5. З медичних висновків встановлено, що дитина має проблеми зі здоров'ям і потребує особливого догляду. Представник служби у справах дітей не зможе бути присутнім кожну неділю тижня з 09-00 до 18-00 години, так як неділя є вихідним днем і в цей день якомога більше уваги хочеться приділяти своїм дітям.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що  позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну порядку участі батька у вихованні дитини та стягнення моральної шкоди за ухилення від виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню та  зустрічний позов ОСОБА_3  в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про захист прав та інтересів дитини також підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини. 

Судом встановлено, сторони перебували в незареєстрованому шлюбі, від спільного проживання мають сина ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до свідоцтва про встановлення батьківства (а.с.30) ОСОБА_1 визнаний батьком дитини. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 23.11.2005 року (а.с.6-7) визначено участь ОСОБА_1 у вихованні його неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  у вигляді спілкування з ним на спільно вибраній батьками території кожну неділю  з 09-00 до 18-00 години, а в позові про періодичні відвідування дитиною місця проживання ОСОБА_1 та про спільний літній відпочинок відмовлено. Висновком  керівника регіонального центру практичної психології та соціальної роботи при відділі освіти Пирятинської районної державної адміністрації ОСОБА_11  від 27.11.2007 року (а.с.35-37) згідно з яким  більш доцільним є перебування ОСОБА_5 разом з мамою, як особою, з якою в нього емоційний контакт яскраво виражений. З метою запобігання можливої негативної реакції на вчинки чи слова батька, які ймовірно, можуть призвести до нервових розладів у дитини, зустрічі з батьком небажані, оскільки дитина після них перебуває в стані підвищеної емоційної збудженості і тривожності. Втягування дитини у вирішення конфлікту між дорослими може призвести до різкого погіршення стану здоров'я  дитини і виникнення небажаних захворювань на соматичному рівні.  Свідоцтвом про шлюб (а.с.43) відповідно до якого ОСОБА_1 13.08.2007 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_10 і відповідно має іншу сім'ю. Актом обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 службою у справах дітей (а.с.49) було встановлено, що останній проживає із дружиною та своїми батьками і умови його проживання дозволяють утримувати та виховувати дитину. Актом обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_3 службою у справах дітей (а.с.50) встановлено, що вона проживає із своїм сином у двокімнатній квартирі з усіма зручностями, малолітній син має окрему обладнану кімнату і забезпечений всіма необхідними речами.

 Зазначені обставини підтвердила свідок ОСОБА_11, яка  показала, що вона працюючи   керівником регіонального центру практичної психології та соціальної роботи, провела обстеження ОСОБА_5, 2002 року народження, з метою виявлення характеру сприйняття і переживання дитиною взаємостосунків в сім'ї, дослідження соціальної адаптації дитини, сфери її міжособистісних взаємостосунків і їх особливостей, сприйняття внутрісімейних відносин, деяких характеристик поведінки. Враховуючи те, що механізми особистісного захисту діють несвідомо або малосвідомо, їх діагностика проводилася за допомогою невербального, неосмисленого матеріалу, а саме методик: тестів, відповідно до яких було виявлено положення дитини в системі міжособистісних стосунків в сім'ї та відношення його до сім'ї, виявлення уяви ОСОБА_5 про його взаємостосунки в сім'ї та ставлення до самого себе і свого місця в найбільш значимих для нього соціальних взаємодій; кінетичного малюнка сім'ї, за яким було досліджено уявлення ОСОБА_5 про своє місце в сім'ї та наявність чи відсутність емоційної близькості з членами сім'ї, наявність внутрісімейних і міжособистісних конфліктів. Із вказаного обстеження було зроблено висновок про те, що більш доцільним є перебування ОСОБА_5 разом з мамою, як особою, з якою в нього емоційний контакт яскраво виражений. З метою запобігання можливої негативної реакції на вчинки чи слова батька, які ймовірно, можуть призвести до нервових розладів у дитини, зустрічі з батьком небажані, оскільки дитина після них перебуває в стані підвищеної емоційної збудженості і тривожності. Втягування дитини у вирішення конфлікту між дорослими може призвести до різкого погіршення стану здоров'я  дитини і виникнення небажаних захворювань на соматичному рівні. 

Допитана судом свідок ОСОБА_6 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_3 і одного разу влітку ОСОБА_5 був  у неї вдома і вийшовши з ним на балкон, ОСОБА_5 сказав, що  якщо він виплигне з балкона, в нього виростуть крила і він буде літати, про це йому сказав той дядя, що папа. Але вона йому пояснила, що він розіб'ється. Про це все вона розповіла ОСОБА_3 і наголосила на тому, щоб завжди закривала балкон. Вона була свідком того, що ОСОБА_5 хвилюється, щоб його не забрав батько. Їй відомо, що в дитини дисбактеріоз і їй неможна їсти шоколад, червоні фрукти, а батько в дитячий садок приносить йому цукерки.   

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона являється матір'ю ОСОБА_3, ні вона, ні її дочка не заперечували проти спілкування ОСОБА_1 з його сином. Він приходив коли хотів і проводив з ним час скільки бажав, коли він приходив, вони з дочкою виходили з кімнати, він залишався із сином, через деякий час ОСОБА_5 приходив до них і говорив, що батько спить, вона вважає, що це пов'язано з тим, що ОСОБА_1 постує. Коли виходив на прогулянки з сином, то неналежним чином слідкував за дитиною, а саме дозволяв дитині їсти червоні вишні, зірвані з дерева, коли зустрічав своїх знайомих,  то більше уваги приділяв їм, а не сину, а одного разу забрав дитину до церкви причащатись, не погодивши цього із матір'ю дитини, коли почали пошуки дитини, то знайшли  її голодну і  з повним памперсом. В зв'язку  з цим вона з дочкою постійно робили йому зауваження. Внук хворіє і тому є заборонені для нього лікарем продукти харчування, а після того, як внук вживав немиті вишні, через халатний догляд зі сторони ОСОБА_1, почала прогресувати   хвороба, що призвело до хірургічного втручання. Вона вважає, що внука  залишати з його батьком неможна.   

 Свідок ОСОБА_8 пояснив, що відділом державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом від 13.08.2005 року про визначення участі ОСОБА_1 у вихованні його неповнолітнього сина. Постанова про відкриття провадження була направлена сторонам і було запропоновано з'явитися  до відділу  державної виконавчої служби. Від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були відібрані пояснення. ОСОБА_3пояснила, що давала сина ОСОБА_5 проте, він неналежним чином піклувався про  нього, тому вона відмовляється дати дозвіл ОСОБА_1 на спілкування із сином. А ОСОБА_1 написав заяву до відділу  державної виконавчої служби, щоб не виконували рішення, так як він буде звертатися до суду, щоб вказали конкретно, як і де йому спілкуватися із сином. Рішення суду відділом державної виконавчої служби не було виконано, бо ОСОБА_1 відізвав виконавчий лист. Від ОСОБА_3 надійшла заява про відмову від стягнення аліментів із ОСОБА_1

Позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме, повинно бути відмовлено  йому в частині зміни порядку участі ОСОБА_1 у вихованні його малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на визначеній ОСОБА_1 території з обов'язковим поверненням сина до матері не пізніше 18-00 години та обов'язковим повідомленням матері дитини про місце зустрічі з сином, на час своєї щорічної відпустки терміном до двох тижнів на рік він має право на проживання зі своїм сином ОСОБА_5 цілодобово за місцем свого постійного проживання та реєстрації АДРЕСА_1, а також виїжджати зі своїм сином за межі м. Пирятина  до місця відпочинку з обов'язковим повідомленням матері дитини про місце відпочинку, враховуючи рішення апеляційного суду Полтавської області від 23.11.2005 року,  відповідно до якого ОСОБА_5  було відмовлено про періодичні відвідування ОСОБА_5 місця проживання ОСОБА_1 та про спільний літній відпочинок, а також беручи до уваги висновок керівника регіонального центру практичної психології та соціальної роботи при відділі освіти Пирятинської районної державної адміністрації ОСОБА_11 від 27.11.2007 року, за яким зустрічі з батьком є небажаними, а більш доцільним є перебування дитини разом з матір'ю.  

Зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, так, повинно бути відмовлено в задоволенні позову пред'явленого в частині спілкування ОСОБА_1 з сином, за умови обов'язкової присутності представника третьої особи - служби у справах дітей Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області та лише з особистого бажання самої дитини, кожен четвер з 15-15 до 17-15 год., в зв'язку з тим, що рішенням апеляційного суду Полтавської області від 23.11.2005 року було визначено  участь ОСОБА_1 у вихованні його неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  у вигляді спілкування з ним кожну неділю  з 09-00 до 18-00 години, а присутність представника служби у справах дітей не може бути можливою, оскільки відповідно до ст. 67 КЗпП України неділя є загальним вихідним днем, бажання самої дитини враховуватися не може, оскільки дитина є малолітньою і обсяг її цивільної дієздатності обмежений.    

 Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей,  любові до своєї  сім'ї  та  родини,  свого народу, своєї Батьківщини. Батьки  зобов'язані  піклуватися  про здоров'я дитини,  її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані  забезпечити  здобуття  дитиною  повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача  дитини  на  виховання  іншим  особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.  Забороняються будь-які види  експлуатації  батьками  своєї дитини. Забороняються  фізичні покарання дитини батьками,  а також застосування ними інших видів  покарань,  які  принижують  людську гідність дитини.

Згідно зі ст. 157  СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно,  той  із  батьків,  хто   проживає   окремо   від   дитини, зобов'язаний  брати  участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків,  з  ким  проживає  дитина,  не  має  права перешкоджати тому з батьків,  хто проживає окремо,  спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні,  якщо таке спілкування  не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки   мають   право  укласти  договір  щодо  здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них,  хто проживає окремо від дитини. Той з батьків,  хто проживає з дитиною,  у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний  відшкодувати  матеріальну  та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

 Відповідно до ст. 67 КЗпП України, при п'ятиденному  робочому  тижні працівникам  надаються два вихідних дні на тиждень,  а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя.             .

При вирішенні вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд визнав їх недоведеними. В судовому засіданні сам позивач він же відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що після винесення апеляційним судом рішення конкретної домовленості про територію зустрічі з дитиною з ОСОБА_3 він не міг досягнути, але він відвідував дитину за місцем проживання самої дитини, в дитячому садку, тобто між сторонами була мовчазна згода до певного часу і свідок ОСОБА_8 підтвердив, що при відібранні пояснень від ОСОБА_3 було виявлено, що вона давала сина ОСОБА_5   Тобто перепон у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 не чинила  і не ухилялася від виконання рішення суду. Крім  того, не було надано будь-яких доказів, які б мали свідчити про спричинення  позивачеві моральної шкоди,  не обґрунтовано  та не доведено ступеню страждань.

Керуючись ст. ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 67 КЗпП України,  ст.ст.150, 151, 154, 155, 157, 159 СК України,  ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», с у д -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визначити, що ОСОБА_1 має право кожну неділю тижня з 09-00 до 18-00 години на спілкування  з його малолітнім синомОСОБА_5.  

Зустрічний позов ОСОБА_3  задовольнити частково.

Встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні його малолітнього сина ОСОБА_5 у вигляді спілкування з ним на території постійного проживання ОСОБА_5 АДРЕСА_2.   

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Суддя -