Справа № < 1-562/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2012року

13 лютого 2012 року. Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Калько О.С..,

при секретарі Дудник А.П.,

за участю прокурора Каралаш Ю.В.,

адвоката -ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Пісочин, Харківського району, Харківської області, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого:

18.07.2008 року Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ст.304, ст.ст.69,70, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі. Звільнився 29.10.2010 року умовно - достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 17 днів, проживаючого: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02.07.2011 року, близько 23 год., ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп»яніння, поблизу будівлі кафе «Міраж»на зупинці громадського транспорту «Браїлки», яке знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. М.Бірюзова 68/4, умисно, повторно, таємно заволодів мобільним телефоном «Нокіа -2330»в корпусі червоно-сірого кольору, належного потерпілій ОСОБА_3, витягнувши його з кармана футболки потерпілої, скориставшись тим, що остання перебувала в несвідомому стані, вартістю згідно з висновком судово -товарознавчої експертизи №315 від 04.08.2011 року 300 грн. з сім -картою оператора «МТС», завдавши таким чином потерпілій матеріальну шкоду на згадану суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав. Суду дав показання про те, що 02.07.2011 року він разом з своїми друзями відпочивав в кафе «Міраж», яке знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. М.Бірюзова 68/4. Під час відпочинку він замовив пісні на музикальному автоматі, але потерпіла, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння підійшовши до автомату без черги фактично за його гроші замовила музику. У зв»язку з чим у нього з потерпілою, як потім він дізнався ОСОБА_3 виник конфлікт. Але в подальшому заспокоївшись він знову сів до своїх друзів. Коли кафе зачинилось о 23.00 год. і він разом з друзями вийшов на подвір»я то побачив, що потерпіла сиділа на зупинці, поряд з кафе та спала, оскільки перебувала в стані алкогольного сп»яніння. Друзям ОСОБА_2 сказав, що наздогонить їх, а сам підійшов до потерпілої. Пересвідчившись, що остання дійсно перебуває в несвідомому стані та його не бачить він з кармана, який був на футбольці витяг мобільний телефон «Нокіа 2330», який забрав з собою. В подальшому працівниками міліції він у нього був вилучений та повернутий потерпілій. У вчиненому щиро розкаюється. На досудовому слідстві давав показання під фізичним тиском.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду дала показання про те, що влітку 2 липня 2011року вона перебувала в гостях у друзів з якими відпочивала в кафе «Міраж». Під час відпочинку підійшла до музичного автомату, який в був в кафе, влізла без черги та заказала музику, у зв»язку з чим посварилася з якімсь хлопцем, як потім дізналась це був ОСОБА_2 В приміщенні кафе потерпілій стало погано, а тому вийшла на вулицю та присіла на лавочку, почала розмовляти по телефону з дочкою через навушники, телефон перебував в задньому кармані брюк. Пам»ятає обставини погано, а тому не може ствердно відповісти чи заволодів підсудний мобільним телефоном таємно, чи відкрито. Про більшу частину того що відбувалось потерпіла здогадується. ОСОБА_2 підійшов ззаду та шляхом ривка з кармана кішені заволодів мобільним телефоном та пішов з місця вчинення злочину. Під час допиту слідчим підписувала чисті листи на вулиці, показання фактично не давала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що проживала разом з ОСОБА_2 02.07.2011 року у вечірній час вона разом з ним та друзями: підсудним, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відпочівали у кафе «Міраж», що знаходиться поблизу зупинки громадського транспорту «Браїлки»в м. Полтаві. Свідок бачила, що близько 22 год. 30 хв. того ж дня ОСОБА_2 намагався заказати музику на музикальному апараті, який знаходиться в кафе, але у нього виник конфлікт з невідомою жінкою, як потім свідок дізналася ОСОБА_3 щодо черговості заказу музичних композицій та їх оплати. Після закінчення суперечки продовжували відпочівати. Близько 23 год., оскільки кафе зачінялось всі разом вийшли на вулицю. Коли вийшли то свідок бачила, як потерпіла сиділа на лавочці на зупинці «Браїлки»похиливши голову. Свідок зробила висновок, що потерпіла нрайбільш імовірніше перебувала в несвідомому стані у зв»язку з вжитим алкоголем. Вона разом з ОСОБА_2 та іншими друзями пішли в сторону «ГРЛ», але через деякий час підсудний сказав, що йому необхіно повернутися назад та залишив їх. Через деякий час він вернувся. Чому він повертався і що робив свідок не бачила та не знала. Через декілька днів працівниками міліції по місцю їх проживання з підсудним було вилучено мобільний телефон «Нокіа -2330».

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 дали суду аналогічні свідку ОСОБА_4 показання.

Згідно протоколу огляду від 16.07.2011 року (а.с.13-15) за адресою: м. Полтава, вул. Пирогова,6 у підсудного ОСОБА_2 було вилучено мобільний телефон «Нокіа 2330».

В ході проведення впізнання по фотознімках, проведеного з потерпілою, остання впізнала підсудного, як особу, яка заволоділа її мобільним телефоном(а.с.45).

Згідно висновку експерта №315 від 04.08.2011 року вартість мобільного телефона, яким заволодів ОСОБА_2 становить 300 грн (а.с.67).

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 суд приходить до висновку про необхідність їх перекваліфікації з ч.2 ст.186 КК України на ч.2 ст.185 КК України виходячи з наступного.

Обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 1, 2 і 3 ст. 62 Конституції України). Конституційні принципи забезпечення підсудному права на захист і презумпції невинуватості є важливою гарантією об'єктивного судового розгляду справи та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинних осіб.

Таким чином, Конституція України (ч.2 ст.62) зазначає, що на користь особи тлумачаться усі сумніви щодо доведеності її вини. Тобто не проводиться розподіл сумнівів за критерієм можливості їх подолання на такі, що можна і не можна усунути.

З матеріалів справи вбачається, що в визнавальних показаннях ОСОБА_2 (а.с.54 -55) від 19.07.2011 року, під час проведення відтворення обстановки та обставин події злочину від 03.08.2011 року(а.с.72-73) та в показаннях потерпілої ОСОБА_3 (а.с.43-44) закладено суперечності щодо місця та обставин заволодіння майном. В подальшому допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_2 в присутності адвоката вказавав, що мобільним телефоном заволодів таємно (а.с.85). При умові того, що в судовому засіданні потерпіла впевнено не могла розповісти про обставини заволодіння її майном та суду повідомила, що взагалі на досудовому слідстві підписувала чисті аркуші паперу, суд, приймаючи до уваги положення ст.62 Конституції України, кладе в основу вироку показання підсудного ОСОБА_2 в частині способу заволодіння майном потерпілої ОСОБА_3

Враховуючи навдене, дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як дії, що виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

У силу ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання підсудного є щире каяття.

У силу ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудного вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше судимий, вчинив злочин в стані алкогольного сп»яніння в період умовно - дострокового звільнення за вчинення корисливих злочинів, а тому покарання останньому необхідно призначити у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням за правилами ст.71 КК України. Разом з тим приймаючи до уваги позитивну характеристику, позицію потерпілої по справі суд приходить до висновку про призначення покарання більш наближеного до мінімальної межі санкції ч.2 ст.185 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України і засудити на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом частково складання призначених покарань за цим вироком та за вироком Харківського районного суду Харківської області від 18.07.2008 року остаточно засудити на 2 роки 9 місяців позбавлення волі.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон «Нокіа», належний потерпілій ОСОБА_3 повернути останній.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній -взяття під варту. Строк покарання рахувати з 17.07.2011 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави.

Головуючий О.С. Калько