АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-1931/2011 р. Головуючий 1 інст.- Аркатова К.В.

Провадження № 22ц/2090/3043/2012 р. Суддя-доповідач-Піддубний Р.М.

Категорія: «договірні правовідносини»

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року. м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді: Піддубного Р.М.,

суддів: Швецової Л.А., Даниленка В.М.,

при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа -Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», орган опіки та піклування Харківської міської ради, про визнання права власності на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстраційного обліку, -

встановила:

У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернулось до суду з названим позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 19 квітня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»(ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/1743/74/63072, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в сумі 22 000 доларів США та зобов'язалась повернути зазначену суму в строк до 19 квітня 2026 року.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором, 19 квітня 2006 року між нею та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»було укладено договір іпотеки № 014/1743/74/60372, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передала банку в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

10 червня 2010 року ОСОБА_4 уклала з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»договір про поступку право вимоги (цесії), за яким набула право вимоги первісного кредитора - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»за кредитним договором № 014/1743/74/63072 від 19 квітня 2006 року і в цей же день нею було сплачено банку заборгованість за вказаним договором у розмірі 23 708,72 дол. США. Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на підставі п. 8.2 договору цесії було внесено зміни до реєстру іпотек - іпотекодержателем за договором № 014/1743/74/60372 зазначено ОСОБА_4 17 червня 2010 року ОСОБА_3 було особисто повідомлено про нового кредитора за кредитним договором.

Посилаючись на те, що взятих на себе за кредитним договором зобов'язань ОСОБА_3 не виконала, у зв'язку з чим станом на 09 червня 2010 року виникла заборгованість у розмірі 23 708,72 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 187 758 гривень 84 коп., ОСОБА_4 просила в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором передати їй предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на вказане нерухоме майно, анулювати право власності ОСОБА_3, виселити та зняти з реєстраційного обліку за адресою предмета іпотеки відповідачку та усіх мешканців без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2012 року позов задоволено. Ухвалено передати ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 19 квітня 2006 року в розмірі 23 708,72 доларів США, що офіційним курсом НБК становить 187 758 грн., квартиру АДРЕСА_1, визнати ОСОБА_4 право власності на вказане нерухоме майно, зареєструвати за нею право власності,, анулювати право власності ОСОБА_3 на цю квартиру, виселити з квартири та зняти з реєстраційного обліку її та усіх інших мешканців.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заявленого ОСОБА_4 позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_3 не виконала належним чином взяті на себе за кредитним договором та забезпечені іпотекою зобов'язання, що є підставою для анулювання її права власності на предмет іпотеки та з урахуванням укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_4 договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, для визнання за позивачкою права власності на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1 та виселення всіх її мешканців.

Проте погодитись з такими висновками не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального права.

Судовим розглядом встановлено, що 19 квітня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/1743/74/63072, за яким відповідачка отримала кредит в сумі 22 000 доларів США.

Належне виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором забезпечено іпотекою квартири АДРЕСА_1 згідно з договором від 19 квітня 2006 року.

Відповідно до умов укладеного 10 червня 2010 року договору цесії, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»уступив, а ОСОБА_4 прийняла право вимоги первісного кредитора за укладеним 19 квітня 2006 року між банком та ОСОБА_3 договором кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону. Нормами ст. ст. 610 - 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають передбачені законом або договором наслідки.

Оскільки ОСОБА_3 порушила взяті на себе за договором кредиту зобов'язання, кредитор набув право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Частиною 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку»(Закон) встановлені способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі (стаття 36 цього Закону).

Статтею 39 Закону передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Такі ж самі способи звернення стягнення на предмет іпотеки передбачили сторони і в укладеному 19 квітня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3 договорі іпотеки.

Отже, якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону

Визнання права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, на підставі рішення суду Законом не передбачено.

Оскільки неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які регулюють дані правовідносини, призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення про визнання за ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України -скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявленого ОСОБА_4 позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, - задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, анулювання право власності ОСОБА_3 на цю квартиру, виселення та зняття з реєстраційного обліку -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 85 грн. 50 коп.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді