02.04.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц/2190/1216/12 Головуючий в суді 1 інстанції: Кравченко І.М. Категорія: 27 Доповідач: Вейтас І.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
Головуючого: Цуканової І.В.
Суддів: Вейтас І.В.
Радченка С.В.
При секретарі: Лукашевич Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 22 липня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановила:
У травні 2011 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, зазначаючи, що 28 вересня 2007 року банк уклав з ОСОБА_3 кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 14 000 доларів США із строком остаточного повернення до 20 вересня 2010 року із сплатою 15,5% річних за користування кредитними коштами. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 укладено договір застави транспортних засобів. Крім того 28 вересня 2007 року був укладений договір поруки із ОСОБА_4
Посилаючись на те, що ОСОБА_3 порушує умови договору кредиту щодо повернення грошових коштів та відсотків за користування ними, позивач просив суд з підстав, передбачених ст. 1050 ЦК України, стягнути з відповідачів солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 038, 96 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 79 910, 17 грн., а також судові витрати.
Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 22 липня 2011 року ухвалено стягнути з ОСОБА_3, на користь ПАТ «КБ Надра»заборгованість у розмірі 79 910 гривень 16 копійок за кредитним договором № 16/МК/2007-840 від 28.09.2007 року, а також стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ Надра»державне мито в сумі 799 грн. 10 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. в іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» не погоджуючись з рішенням суду просить його скасувати і постановити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. При цьому зазначає, що суд при постановленні рішення неповно з'ясував обставини справи, невірно застосував норми матеріального та процесуального права.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_3, як з поручителя заборгованості з кредитним договором, дійшов висновку про припинення договору поруки між ОСОБА_4 та банком, так як протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання позивач не звернувся до поручителя з вимогою про погашення заборгованості.
Такий висновок суду є правильним.
Судом встановлено, що 28.09.2007 року між ПАТ КБ «Надра»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, кредит наданий позичальнику строком до 20 вересня 2010 року. За виконання кредитного зобов'язання боржником поручався ОСОБА_4
Відповідно до п.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленому в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Доводи апелянта про те, що судом безпідставно застосовано п.4 ст.559 ЦК України, та невірно встановлено строк виконання основного зобов'язання, колегія суддів не бере до уваги, так як вони не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.
Апелянт вказує, що відповідно до п.5.3 договору поруки дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань, згідно умов договору. Отже, як зазначає апелянт, договір поруки є укладеним на певний строк, який визначений подією, яка повинна неминуче настати, а саме належним виконанням позичальником або поручителем кредитного зобов'язання.
Однак, умова договору поруки про закінчення поруки належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконання поручителем своїх зобов'язань, на думку колегії суддів, не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Вказівка в договорі поруки про закінчення договору належним виконанням позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань не є подією яка має неминуче настати в розумінні ст.252 ЦК України.
Крім того, п.1.1. договору поруки встановлено, що поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, в тому числі повернути кредит до 20 вересня 2010 року.
Оскільки строк договору поруки не встановлено, а кредитор не пред'явив вимогу до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання кредитного зобов'язання -20 вересня 2010 року, суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позову про стягнення боргу з поручителя.
Разом з тим, доводи апелянта про те, що суд неправильно стягнув з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в гривнах, є такими, що не суперечать діючому законодавству, тому є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 кредитного договору від 28 вересня 2007 року ПАТ КБ «Надра»надало ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 14000 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 15,5 % річних. Таким чином, оскільки кредит надавався в іноземній валюті, то і заборгованість за кредитом підлягає стягненню в іноземній валюті.
Враховуючи наведене, колегія суддів перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в гривні підлягає зміні з зазначенням про стягнення заборгованості в доларах США, рішення про відмову в солідарному стягненні заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення в оскаржуваній частині колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, ст.ст. 252, 559 ЦК України та керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»задоволити частково.
Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 22 липня 2011 року змінити, зазначивши про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»заборгованості за кредитним договором № 16/МК/2007-840 від 28.09.2007 року у сумі 10038 (десять тисяч тридцять вісім) доларів 96 центів США замість суми 79910 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот десять) гривень 10 копійок .
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: