УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0605/1-56/2011

Стаття 356 КК

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Ткача С.О.

суддів: Слісарчука Я.А., Крижанівського В.В.

з участю:

виправданого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_3 на вирок Брусилівського районного Житомирської області від 12 березня 2012 року, щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Мар’янівка Макарівського району Київської області, проживаючого в АДРЕСА_1, працюючого інженером ВАТ «Укртелеком», не судимого,

виправдано за ст. 356 КК України.

У заяві ОСОБА_3 про вчинення злочину вказано, що ОСОБА_1 дозволив сім'ї ОСОБА_3 безоплатно проживати у належному йому будинку в АДРЕСА_2 з 01 вересня 2005 року по 01 вересня 2010 року.

Близько 10 години 27 березня 2010 року, ОСОБА_1 з членами своєї сім'ї та трьома незнайомими людьми прибув до будинку, та в грубій формі наказав членам сім'ї ОСОБА_3 негайно звільнити будинок, та залишив в будинку інших людей.

Це було зроблено без попередження за 2 місяці про необхідність звільнення житла, в холодну пору року.

При виселенні, ОСОБА_1 погрожуючи насильством привласнив майна на загальну суму 6621 гривень 60 копійок (легковий причіп, 17 листів шиферу, пральну машинку, соковижималку, тент від торгової палатки), чим спричинив значну шкоду.

В апеляції потерпіла ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним за ст. 356 КК України та призначити покарання у вигляді арешту терміном на 3 місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 1332, 60 грн. матеріальної та 20 000 грн. моральної шкоди.

Мотивує тим, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Судом не взято до уваги висновок органів досудового слідства щодо неправомірних дій ОСОБА_1 та покази свідків з приводу того, що ОСОБА_1 не віддавав речі посилаючись на борг за електроенергію і здійснював психічний тиск під час виселення.

Зазначає, що розписка, яку вони написали ОСОБА_1 про звільнення будинку за першою вимогою власника, є нікчемною та незаконною.

В запереченні на апеляцію виправданий ОСОБА_1 просить залишити вирок суду без зміни.

Мотивує тим, що всі доводи, на які посилається потерпіла в своїй апеляції, спростовані в судовому засіданні.

Заслухавши доповідача, виправданого та адвоката, які заперечили проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування вироку суду виходячи з наступного.

Висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України є правильний, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку.

Як встановлено з матеріалів справи, розписка написана ОСОБА_4 власноручно про те, що по першій вимозі власника будинку ОСОБА_1 вони повинні звільнити його оселю, підписана ним без будь-якого тиску (а. с. 20 відмовного матеріалу).

Рішення про визнання усної угоди найму житла та розписки нікчемними, відсутні.

Тому, ОСОБА_1 мав право вимагати звільнення належного йому будинку та вселення інших осіб.

Застосування фізичного насильства під час виселення, не стверджується матеріалами справи (а. с. 42).

З показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено, що речі ОСОБА_4 були зібрані і складені до їх приїзду. Психічного і фізичного тиску до родини ОСОБА_4, під час виселення, ніхто не застосовував ( а. с. 43, 44).

Згідно пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_1 попередив їх про необхідність виселення з будинку за два місяці до виселення (а. с. 26 в/м).

Є також безпідставними твердження апелянтки, про привласнення їхнього майна ОСОБА_1.

З показань свідка ОСОБА_6, ОСОБА_5 вбачається, що у їх присутності ОСОБА_4 просив у ОСОБА_1 залишити на певний час причіп на зберігання чи в рахунок розрахунку, оскільки його нікуди забрати (а. с. 42, 43).

Сам ОСОБА_1 неодноразово звертався до cім'ї ОСОБА_4, щоб ті забрали свої речі ( а. с. 82).

Матеріалами справи не стверджується наявність тенту від палатки, на який посилається потерпіла, тому суд першої інстанції правильно критично оцінив її покази з цього приводу ї не взяв до уваги.

Вище зазначене свідчить, що доводи ОСОБА_3 є надуманими і підстави для скасування вироку суду, відсутні.

Тому, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 12 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Судді апеляційного суду

Житомирської області: