Справа № 2/0510/129/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2012 м. Макіївка

Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого - судді Супрун М. Ю.

при секретарі - Антуль А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про визнання кредитного договору виконаним та визнання дій банку з нарахування заборгованості за кредитним договором незаконними та не чинними,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому посилалась на те, що 28 серпня 2007 року між нею та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»був укладений кредитний договір, згідно якого вона отримала кредит у сумі 10567,13 доларів США на придбання автомобілю DAEOO Lanos TF 69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1. В забезпечення виконання даного кредитного договору, в той же день між нею та відповідачем був укладений договір застави, відповідно до умов якого вона передала в заставу придбаний нею за кредитні кошти автомобіль. У зв»язку з неможливістю погашення нею кредиту та процентів за його користування в серпні 2010 року, у відповідності до п. 24 вказаного договору застави, вона передала Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк», як заставодержателю предмет застави -автомобіль DAEOO Lanos TF 69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 у власність в рахунок погашення її заборгованості за кредитним договором від 28 серпня 2007 року та видала відповідачу довіреність на представлення її інтересів з питань розпорядження та експлуатації даним автомобілем, при цьому представники банку впевнили її в тому, що договірні відносини між ними припинені. На теперішній час їй стало відомо, що в неї існує заборгованість за кредитним договором від 29 серпня 2007 року, яка продовжує зростати. Вважає, що дії відповідача щодо нарахування їй даної заборгованості є незаконними, оскільки вона виконала умови кредитного договору шляхом передання банку заставленого автомобілю. З урахуванням наведеного, просила визнати кредитний договір, укладений між нею та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»виконаним шляхом передачі банку предмета застави в рахунок погашення заборгованості за даним кредитним договором. Крім того, просила визнати дії банку по нарахуванню її заборгованості за даним договором незаконними та не чинними.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала та просила визнати кредитний договір, укладений між нею та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»виконаним шляхом передачі нею банку предмета застави в рахунок погашення заборгованості за даним договором. Крім того, просила визнати дії банку по нарахуванню її заборгованості за даним договором незаконними та не чинними.

Представник позивачки ОСОБА_2 позов підтримала та просила визнати кредитний договір від 29 серпня 2007 року, укладений між сторонами виконаним шляхом передачі позивачкою банку предмета застави в рахунок погашення заборгованості за даним кредитним договором. Крім того, просила визнати дії банку по нарахуванню заборгованості ОСОБА_1 за даним договором незаконними та не чинними.

Представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»ОСОБА_3, діючий за довіреністю, заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та суду пояснив, що дійсно між сторонами 28 серпня 2007 року був укладений кредитний договір, згідно якого позивачка отримала кредит у сумі 10567,13 доларів США на придбання автомобілю. Крім того, в забезпечення виконання даного кредитного договору, в той же день між ОСОБА_1 Д та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» був укладений договір застави, відповідно до умов якого позивачка заставила придбаний нею за кредитні кошти автомобіль. Позивачка не виконувала свої обов»язки за кредитним договором належним чином, тому в неї існує заборгованість, незважаючи на те, що банком в рахунок погашення заборгованості був реалізований предмет застави - DAEOO Lanos TF 69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1. У зв»язку з тим, що позивачка не виконала свої обов»язки за кредитним договором, він є не виконаним. З урахуванням наведеного, вважає, що дії банку по нарахування заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 28 серпня 2007 року є законними, тому просив в задоволенні позовних вимог останній відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивачки її представника та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. На підставі статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

В силу статті 599 ЦК України, зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов»язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом ( право застави.)

У відповідності до статті 589 ЦК України, у разі невиконання зобов»язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов»язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв»язку із пред»явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжував має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:1)передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувала в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов»язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем на публічних торгах; 3 ) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судом встановлено, що між сторонами 28 серпня 2007 року був укладений кредитний договір, згідно якого позивачка отримала кредит у сумі 10567,13 доларів США на придбання автомобілю DAEOO Lanos TF 69Y зі строком погашення до 27 серпня 2012 року зі сплатою відсотків у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом в період з 23 по 28 число кожного місяця ( а. с. 5).

В забезпечення виконання ОСОБА_1 даного кредитного договору, в той же день між нею та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» був укладений договір застави вищевказаного автомобілю (а.с.7) Згідно пункту 24 вказаного договору застави, звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з дотриманням встановленого чинним законодавство поряду будь-яким із способів: шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателю в рахунок виконання зобов»язань за кредитним договором, шляхом продажу заставодержателем предмета застави з укладенням договору купівлі-продажу з третьою особою покупцем або на публічних торгах шляхом продажу конкретному покупцю, в том числі з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця.

Встановлено, що в 2010 році позичальник ОСОБА_1 допустила невиконання зобов»язання, забезпеченого заставою, тому передала Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк», як заставодержателю, предмет застави -автомобіль DAEOO Lanos TF 69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується актом НОМЕР_2 від 12 серпня 2010 року (а.с.10) та крім того, 15 вересня 2010 року видала банку довіреність на право представлення її інтересів у відповідних установах з питань розпорядження та експлуатації даним автомобілем. (а.с.11).

З виписки по рахунку позивачки вбачається, що за рахунок вартості автомобілю, який, як предмет застави, був переданий відповідачу, 01 липня 2011 року банк частково задовольнив свої вимоги за Кредитним договором від 27 серпня 2007 року, а саме в сумі 5364,94 доларів США. Крім того, вказана виписка свідчить про те, що на теперішній час у ОСОБА_1 є заборгованість за кредитним договором від 28 серпня 2007 року в сумі 2332,54 долари США, яка складається з основного боргу, відсотків, пені, комісії.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідач за рахунок вартості заставленого позивачкою автомобілю задовольнив свої вимоги за кредитним договором, укладеним між сторонами, але не в повному обсязі у зв»язку з чим, у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором і банк продовжує нараховувати їй проценти за користування кредитними коштами, пеню в зв»язку з порушенням нею зобов»язання.

Суд вважає, що позивачка не довела те, що банк безпідставно нарахував їй дану заборгованість за кредитним договором.

Таким чином, суд приходить до висновку в тому, що свої зобов»язання за кредитним договором позивачка належним чином не виконала, тому ї кредитний договір від 29 серпня 2007 року не може вважатись виконаним.

Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно вимовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 572, 589, 599, 1054, ЦК України 10,11,15, 57, 88, 209, 214-215 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про визнання кредитного договору виконаним та визнання дій банку з нарахування заборгованості за кредитним договором незаконними та не чинними.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: